Будова атома. Іон. Ізотопи. Закон збереження електричного заряду. Електризація тіл і будова атома.1. Будова атома
Ще давньогрецький філософ Левкіпп (500– 440 pp. до н.е.)
стверджував, що матеріальний світ складається з найдрібніших частинок і порожнечі,
тобто всі речовини не є суцільними. Також давньогрецький філософ Демокріт
назвав найдрібніші частинки речовини атомами, що в перекладі з грецької означає
«неподільні». Він вважав, що атоми різних речовин мають різні розміри, форму та
властивості, неперервно рухаються. Але погляди давніх атомістів були лише
здогадками, оскільки на той час не могли бути підтверджені дослідами.
У навколишньому світі відбуваються різні фізичні явища, які пов’язані з нагріванням й охолодженням тел. Такими словами, як «холодний», «теплий» й «гарячий», ми вказуємо на різний ступінь нагрітості тіл.
Ступінь «нагрітості» тіл характеризують уже знайомою нам фізичною величиною — температурою.
•Температура визначає напрямок теплообміну — при теплообміні внутрішня енергія переходить від тіла з більшою температурою до тіла з меншою температурою.
Якщо тіла можуть обмінюватися теплом, але теплообміну між ними не відбувається, то температури цих тіл однакові. Говорять, що в цьому випадку тіла перебувають у тепловій рівновазі.
Якщо в процесі теплообміну тіло 1 передає деяку кількість теплоти Q тілу 2, то . Якщо ж ці тіла перебувають у тепловій рівновазі, .
При тепловій рівновазі двох тіл енергія, передана щомиті від першого тіла другому, у середньому дорівнює енергії, переданій від другого тіла першому,— у результаті внутрішня енергія кожного тіла залишається незмінною.
2. Вимірювання температури
Використовуючи поняття про тепловий рух, перейдемо до уточнення поняття температури. З життєвого досвіду школярам відомо, що різні тіла можуть бути нагріті різною мірою. Однак відчуття тепла й холоду є суб’єктивним фактом. У суб’єктивності теплового відчуття учні можуть переконатися на таких дослідах.
Установимо на столі три посудини з водою: одну з гарячою водою, другу — з холодною й третю — з теплою. Можна запропонувати одному з учнів помістити ліву руку в посудину з гарячою водою, а праву — у посудину з холодною. Через якийсь час учневі пропонують обидві руки опустити в посудину з теплою водою. Учень повідомляє, що права рука відчуває тепло, а ліва — холод, хоча обидві руки перебувають в одній і тій самій воді.
Робимо висновок:
•за допомогою відчуттів судити про температуру не можна.
Виникає проблема: потрібно знайти таку ознаку або таку властивість тіл, що ясно вказувала б на те, як тіло нагріте. Такою ознакою може бути розширення тіл при нагріванні. Чим більше нагріте тіло, тим більше його об’єм, тим інтенсивніше хаотичний рух молекул й атомів.
Таким чином, для вимірювання температури потрібні спеціальні вимірювальні прилади — термометри.
Перший термометр (тоді його називали термоскопом) сконструював Галілео Галілей.
Винаходу термометра передувало створення термоскопа —
приладу, що відзначав зміну температури. При потеплінні повітря усередині кулі розширювалося й витісняло воду з кулі в трубку.
За зміною рівня води й судили про зміну температури.
Зусиллями А. Цельсія й іншого шведського вченого, К. Ліннея була створена шкала, якою ми користуємося й сьогодні. У ній є дві постійні точки: 0 °С — температура співіснування води й льоду, 100 °С — температура кипіння води при нормальному атмосферному тиску. Відстань між цими так званими реперними точками шкали, поділена на 100 рівних частин, називається градусом температурної шкали Цельсія (лат. «градус» — крок, щабель).
3. Термометри
У цій частині уроку необхідно зупинитися на розгляді будови деяких термометрів. При цьому учням варто пояснити:
1) принцип дії термометра;
2) градуювання термометра;
3) шкалу термометра;
4) правила вимірювання температури.
Необхідно звернути увагу учнів на такі факти: будь-який термометр завжди показує свою температуру; щоб він показав температуру деякого тіла, необхідно, щоб температура термометра дорівнювала температурі тіла, тобто щоб термометр перебував у тепловій рівновазі з тілом; для встановлення теплової рівноваги необхідний певний час.
Мета: знайомити учнів із моделями спілкування з однолітками; відпрацьовувати
навички ефективного спілкування з однокласниками і друзями; обґрунтовувати
необхідність дружніх стосунків із однокласниками, друзями; розвивати
комунікативну компетентність; виховувати бажання бути справжнім другом.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручники, аркуші паперу формату А3, маркери, зошити, картки із
ситуаціями, висловами, відео «Квіти дружби», «Весела зарядка», пелюстки квітки,
поштова скринька, музичний супровід (аудіозапис пісні «Улыбка», веселої
музики).
Хід уроку
І. Організаційний момент
Привітання вчителя. Установка на позитивний настрій.
Я бажаю здоров’я моїй сім’ї.
Я бажаю здоров’я моїй шкільній родині.
Я бажаю здоров’я всім мешканцям міста (села).
Я бажаю здоров’я нашій планеті.
Нехай усі будуть щасливі!
ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів
1 Гра «Відправ листа»
Учень-асистент збирає в скриньку листи-звернення від учнів до вчителів (після
уроку треба доправити адресатам).
♦ У яких ситуаціях необхідно виявляти повагу й довіру?
♦ Чому можна довіряти тобі? (Уривки з творів-роздумів)
♦ Хто тобі допомагав у таких ситуаціях? (На дошці записують різні
варіанти відповідей: учитель, мама, товариш, однокласник, друг, перехожий,
близькі, сусіди тощо.)
♦ Виберіть із переліку тих, до кого найчастіше ви звертаєтеся по допомогу.
♦ Із ким у тебе дружні стосунки?
♦ Що ти порадиш людині, у якої не складаються дружні стосунки з іншими?
ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку
Девіз уроку: «Хто хоче мати друзів, сам має бути приязним» (Із притчі
Соломона).
Сядьте зручно, заплющте очі, розслабтесь. Зробіть три глибоких вдихи…
Уявіть, що ви гуляєте стежиною в лісі. Довкола ростуть високі дерева. Ви
чуєте плюскіт води, підходите до озера, дивитеся на воду. Вода прозора, і ви
бачите своє відображення в ній.
І раптом відчуваєте, що ви тут не самі, є хтось поруч. І його присутність
вас заспокоює, вам приємно, що він поруч. На воді ви бачите його відображення.
Це той, хто до вас ставиться добре, розуміє вас. Можливо, ви його знаєте,
або бачите вперше. Ви відчуваєте, що це ваш вірний друг, якому ви можете цілком
довіритися. Через деякий час ви починаєте говорити з ним. Він розповідає про
ваше життя. І ви уявляєте, що тільки вірний друг може так багато про вас знати,
розуміти ваші почуття. Можливо, у вас до нього є запитання або ви бажаєте йому
щось розповісти? Ви можете зараз це зробити. Відповідь до вас прийде через
думки, почуття. Тепер подякуйте своєму другові за підтримку й попрощайтесь на
сьогодні з ним. Пам’ятайте, у будь-яку хвилину ви можете звернутися до нього.
Ще раз погляньте на своє відображення у воді. Потягніться, напружте і
розслабте все тіло, повільно розплющуйте очі. Усміхніться.
♦ Хто був вашим вірним другом?
♦ Як ви почувалися?
♦ Чим зміг допомогти вам вірний друг?
(Якщо діти не дають відвертої відповіді на всі запитання, то можна їм
запропонувати записати відповіді в зошит.)
2 Робота з термінами
♦ Як ви розумієте, що таке дружба, товаришування?
Дружба — це взаємостосунки, основані на здатності партнерів поділяти радість і
тугу, пристрасті й страждання, захоплення успіхами, жалі й болі від невдач, це
психологічна й ділова взаємодопомога.
Товаришування — це сталі
міжособистісні стосунки членів одного колективу, коли є інтерес до спільної
діяльності, взаємодопомога в загальній справі, схожість життєвих поглядів.
♦ має гарні іграшки, настільні ігри, але нікому не дає ними гратися;
♦ дружить тільки заради власної вигоди;
♦ завжди готовий захистити свого друга;
♦ завжди готовий вислухати друга й допомогти;
♦ підбиває друга на погані вчинки;
♦ міняє друзів, як рукавички;
♦ намовляє проти когось інших дітей;
♦ не розкриває таємниць;
♦ відмовляє від небезпечних ситуацій і пропозицій тощо.
5 І варіант
Перегляд відеосюжету «Квіти дружби»
Обговорення:
— Чому зів’яли квіти?
— Хто з героїв правильно обрав гру? Чому?
— Дайте пораду Їжачкові та Зайчику щодо попередження сварки.
ІІ варіант
Аналіз притчі про дружбу
Старий вікінг Гімпр, сидячи на банкеті в колі своїх друзів, сказав так: «За
все своє життя не було жодного вірного друга». Зі всіх сторін почали голосно
говорити. Один сказав: «Адже це я запропонував тобі руку дружби, коли тебе
вигнали з дому люті вороги!» Другий додав: «Коли вороги спалили твою хату, я
допоміг збудувати тобі нову». Третій доповнив: «А хто в битві захистив тебе
собою, як не я?». Гімпр дав таку відповідь: «Я пам’ятаю все, що ви зробили для
мене й люблю вас, але ви — товариші в нещасті моєму. Дякую вам за це. А от у
щасті в мене не було жодного друга, хоч і щасливим я бував не так часто. Це
було, коли на полюванні я врятував короля, і він при всіх назвав мене найкращим
другом. Усі мені говорили приємні слова, але серця друзів мовчали. Мовчали вони
й тоді, коли я взяв шлюб із найкращою дівчиною місцевості».
Висновок: у щасті людина, мов на вершині гори, а серця людей повернуті донизу. Тому
цінують ту дружбу, яка є міцною й у щасті, і в горі.
ІІ рівень. Скласти узагальнений портрет справжнього друга.
ІІІ рівень. Написати листа-пораду другові, у якого проблеми щодо дружніх стосунків із
однокласниками.
VII. Підсумок уроку
ØРефлексія
«Сьогодні я зрозумів, що…»
Звучить пісня «Улыбка».
Додаток 1
Дівчинка і ромашка
В. Сухомлинський
Сонячним ранком маленька дівчинка вийшла погратися на зеленій галявині.
Раптом вона почула: хтось плаче… Прислухалася.
Плач долинав із-під каменя, який лежав у кінці галявини. Нахилилася
дівчинка до каменя та й питає:
— Хто там, під каменем, плаче?
— Це я, ромашка, — почувся тихий, слабкий голос. — Звільни мене, дівчинко,
гнітить мене камінь.
Відкинула дівчинка камінь і побачила ніжну стеблинку ромашки.
— Спасибі тобі, дівчинко, — сказала ромашка, зітхнувши на повні груди. — Ти
звільнила мене з-під кам’яного гніту.
— Як же ти потрапила сюди, під камінь?
— Підманув мене камінь, — розповіла ромашка. — Була я маленькою насінинкою.
Восени шукала теплого куточка. Камінь дав мені притулок, обіцяв оберігати мене
від холоду та спеки. А коли я захотіла побачити сонечко, він ледве не задавив
мене. Я хочу бути твоєю, дівчинко.
— Гаразд, будь моєю, — погодилася дівчинка.
Подружились дівчинка й ромашка. Щоранку дівчинка приходила до ромашки, і
вони разом зустрічали сонечко.
— Як добре мені бути твоєю, дівчинко, — часто говорила ромашка.
— А коли б ти виросла у лісі або при дорозі? Якби ти була нічиєю?
— Я померла б від горя, — тихо сказала ромашка, — але я знаю, що нічиїх
квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Ось той маковий дзвіночок товаришує із
сонечком. А ось та маленька квіточка незабудка — подруга весняного вітру.
Ні, квітка не могла б жити нічиєю.
Запитання та завдання до казки
♦ Як ви вважаєте, чи бувають «нічиї люди», «нічиї звірі», «нічиї дерева»
тощо? Коли так трапляється?
♦ Як, на вашу думку, чи можуть рослини або тварини дружити з людиною?
♦ Розкажіть про свою дружбу з якоюсь рослиною чи твариною.
Додаток 2
Гра «Кільце дружелюбності»
Діти стають у коло, і кожен вибирає собі якусь професію. Педагог просить
дітей уявити, що чарівне кільце дружелюбності допомагає людям різних професій.
Потім він обходить усіх дітей і вкладає в руку одного з них кільце
дружелюбності. Той, кому воно дісталося, розповідає, чим дружелюбність може
зарадити людині обраної ним професії в її роботі (наприклад: «дружелюбному
лікареві хворі охочіше розкажуть про свій біль і занепокоєння, і йому легше
буде призначити необхідні їм ліки»; «дружелюбному провідникові пасажири
подарують багато усмішок і підтримуватимуть у його вагоні порядок та чистоту»;
«дружелюбному продавцеві покупці подарують приязні слова, і йому не доведеться
витрачати сили на суперечки» тощо).
Потім, коли вже дитина розповіла про своє бачення тієї чи іншої професії,
вона вкладає кільце в руки свого товариша в колі, і гра триває далі.
Запитання та завдання для бесіди
♦ Як ви гадаєте, чи можна одночасно зробити одразу кілька добрих справ?
♦ Чи вдавалося вам коли-небудь досягти цього?
♦ Чи були у вашому житті моменти, коли ваша дружелюбність змогла пом’якшити
чиюсь ворожість?
Мета: ознайомити учнів із правилами ефективного спілкування;
відпрацьовувати комунікативні компетенції (слухати й говорити, розуміти й
використовувати «мову жестів»); розвивати навички щирої і доброзичливої манери
спілкування, уміння долати сором’язливість; виховувати соціальну свідомість.
Мета: ознайомити учнів із основними документами, що
визначають і захищають права дітей у нашій країні, світі; учити працювати з
ними; сприяти реалізації прав і обов’язків учня як громадянина; розвивати
навички логічного мислення, уміння висловлювати свої думки; виховувати
соціальний світогляд.
ІІ рівень. Творча робота — скласти вірш, оповідання, казку, зобразити малюнок. Роботи мають розкривати важливість відпочинку (як активного, так і пасивного (сну)).
Мета: систематизувати й узагальнити знання з вивчених тем
розділу; розвивати важливі життєві навички, зокрема роботи в парах, групах;
виховувати бажання вести здоровий спосіб життя.
ІІ рівень. Заповнити таблицю (учитель пояснює за зразком):
Види праці
Приклади цього виду
Вид заняття для зняття втоми
Розумова
Читання (тривале)
Розминка
Фізична
Копання на городі
Перегляд телепередачі
ІІІ рівень. Творча робота — скласти вірш, оповідання, казку, зобразити малюнок. Роботи мають розкривати важливість відпочинку (як активного, так і пасивного (сну)).
Мета: учити дітей розуміти ознаки перевтоми, визначати шляхи
її запобігання, обирати правильний спосіб відпочинку; розвивати важливі життєві
навички, зокрема роботи в групі, самоконтроль, самонавчання; виховувати
толерантність.
