Способи захисту від комах, кліщів

 Мета: навчити учнів як правильно захистити себе від комах, кліщів.

Ліс – це велика ділянка суші, на якій ростуть дерева, кущі, різні трави і т.п. У лісах жили наші давні предки слов’яни. Ліс для них був притулком, годувальником і захисником. Тварини й рослини обожнювалися слов’янами, оспівувалися в билинах, наділялися людськими рисами в казках, допомагали в біді.

Слов’яни берегли природу серед якої жили. А природа берегла людей. Вона давала чисте повітря, чисту воду, чисту їжу. І серед чистої, здорової природи людина була здоровою.

- Нам теж слід берегти природу: садити й поливати дерева, не ламати дерев і кущів, не рвати польових квітів, не руйнувати мурашників, не дражнити бджіл та ос, не знищувати комах, оберігати їх.

Взагалі за своєю природою тварини, в тому числі й комахи, досить мирні. Й першими ніколи не нападають. Проте мурахи, бджоли, оси за необережного поводження з ними можуть боляче вжалити. Переважно це може трапитися тоді, коли руйнуються їхні житла, порушується звичне життя.

Сам укус мурах, бджіл та ос не отруйний (за винятком масового нападу). Але в місці укусу починає пекти, з’являється почервоніння, а нерідко й припухлість.

- Щоб якоюсь мірою запобігти цьому, надається перша допомога чи самодопомога. З місця укусу потрібно витягнути жало й накласти холодну примочку. Через кілька днів почервоніння й припухлість зникають. Отже, укуси цих комах не несуть небезпеки.

- Проте, в природі є отруйні комахи, укуси яких досить небезпечні.

Найбільш небезпечний павук – каракурт («чорна вдова»). Самка каракурта має величину 10-20 мм, самець дрібніший – 4–7 мм.  Колір чорний, у самця і молодої самки на спині є червоні крапочки. Отруйні тільки самки. Полюбляють мешкати на цілині, на берегах ариків, схилах ярів.

Каракурти – жителі не тільки жарких і сухих пустель та степів. Вони не така вже рідкість і в Україні.

Зустріч з каракуртом може закінчитись трагічно. Його отрута в 15 разів сильніша від отрути гримучої змії. Якщо постраждалому не надати вчасно допомогу, то через 1-2 дні може наступити смерть.

В Україні, в південних її регіонах зустрічається південноросійський тарантул. Це павук довжиною до 25-35 мм. Отрута тарантула значно слабша від отрути каракурта.

Небезпекою для людини є і укуси скорпіонів. В колишньому СРСР налічувалось 12 видів цих павукоподібних. Регіон мешкання – Закавказзя, Середня Азія, Нижнє Поволжя.

Щоб уникнути укусів отруйних павуків достатньо виконувати найпростіші правила безпеки – не влаштовувати лежанок, не ставати на нічний відпочинок в місцях, де помічені численні нори гризунів, не засовувати руки в неоглянуті нори, розщілини, не збирати вночі хмиз, без необхідності не підіймати каміння, грудки землі, різне випадкове сміття, перевіряти місця, призначені для відпочинку, перед тим як одягати, перевіряйте одяг та взуття.

Під час ночівок можна влаштовувати імпровізовані гамаки і настили. Або спорудити з тенту чи іншого шматка тканини спацифічне сховище, для чого розстелити полотнище на землі, забити по його кутах читири кілки і витягти тканину вгору, до отримання високого, з від”ємним нахилом бортика, який буде перешкоджати проникненню отруйних павуків до спального місця.

Існують також рекомендації огороджувати місце відпочинку мотузкою, сплетеною з овечої шерсті. В південних народів вважається надійним способом відлякувати отруйних комах.

Можна обкопати місце відпочинку рівчаком і засипати його попелом з перегорівшого вогнища.

І нарешті, можна загортатись в спальні мішки, ковдри і шматки тканини так, щоб не залишалось жодної щілини, через яку вони можуть потрапити в середину. Або спати нерухомо.

Щоб вберегтись від укусів шершнів, ос та бджіл, треба оглядати фрукти і ягоди перед вживанням, необхідно бути досить обережним при огляді дупел в деревах

Укуси скорпіона та павуків, насамперед, тарантула супроводжуються виділенням у кров отрути, яка викликає гострий біль, появу почервоніння та припухлість. Отрута спричинює загальне отруєння організму. Воно супроводжується кволістю, головним болем, запамороченням. Після укусу отруйних комах на ранку накладається холодна примочка. При появі ознак отруєння потрібно пити багато рідини. Крім цього, якомога швидше звернутися до лікаря.

У лісі, у вологих, затінених місцях з густим підліском, в молодих зарослях осики, малини водиться багато кліщів. Особливо багато кліщів на узбіччях лісових стежок і доріг, де вони чекають свою жертву, сидячи на звисаючих гілках невеликих (до метра) кущів і на стеблах трави.

З метою безпеки для пересування краще вибирати світлі ділянки лісу без підліску і кущів, сухі соснові бори, відкриті галявини, місця, де вітряно і сонячно. Тут кліщів мало або зовсім нема. Крім того, треба пам”ятати, що кліщі найбільше активні вранці і ввечері. В спеку або під час дощу кліщі малоактивні, що зменшує небезпеку їхнього нападу.

Багато пам’яток рекомендують носити темний одяг, бо він менше привертає увагу кліщів.

Коли кліщ попадає під одяг, він не кусає відразу, а ще деякий час пересувається по тілу в пошуках зручного місця. Якщо бути достатньо-уважним і прислухатись до себе, то кліща, який повзає, можна відчути і вчасно видалити.

Тепер, коли ми знаємо, як уникнути укуса отруйного павука чи кліща, ми можемо сміливо перетинати Комариний острів і прямувати далі. Ось перед нами Зміїний острів. Скільки тут змій, гадюк. Що ж робити? Та спробуємо і тут знайти правильний вихід.

У світі нараховується більше 2500 видів змій, причому тільки біля 700 отруйних. У нашій країні зустрічаються 60 видів змій, із них 10 – отруйних. Це – кобра із сімейства аспідових, котра мешкає в Середній зії, два види щитомордників – звичайний (або палласів), які живуть у степовій, пустельній, гірській частині півдня і південного сходу, і східний, який зустрічається на Далекому Сході.

Найкрупніша змія сімейства гадюкових – гюрза водиться у Середній зії і на Кавказі. У Середній Азії є невелика змія – ефа. Розрізняють також ще 5 видів гадюк. Кавказька носата і малоазіатська гадюки водяться тільки на Кавказі. Найбільш розповсюджені степова гадюка, котра мешкає в степовій і пустельній  зоні півдня країни, і гадюка звичайна, котра живе в лісовій і лісостеповій зоні – від степів до тайги і від західних кордонів до південно-східних.

Отруйні змії ніколи не нападають на людину першими і, побачивши її, звичайно намагаються заховатися. Шипіння змій служить сигналом попередження, щоб її не чіпали.

Але буває, що людина доторкнулася до змії, не побачивши її, і тоді вона захищається. Причому Кобра, ставши у характерну позу, перший раз інколи просто б’є противника головою, а потім вже пускає в хід отруйні зуби.

Якщо вкусила змія, то передусім треба з’ясувати, отруйна вона чи ні. На місці укусу залишаються сліди від зубів змій у вигляді двох серповидних смужок, створюючи півовал із дрібних крапок. Якщо змія неотруйна, то на місці укусу помічений тільки цей півовал, якщо ж укусила отруйна змія, то в передній частині півовалу між серповидними смужками є дві ранки (сліди від її двох отруйних зубів), із яких звично просочується кров.

Найнебезпечніші змії – кобра, гюрза і ефа. Отрута кобри діє в основному на центральну нервову систему людини, не викликаючи виражених місцевих реакцій. Отрута гадюк навпроти, надає дуже сильну місцеву дію: з’являються біль, затікання, утворюються язви і навіть відчувається омертвіння тканини.

 Найбільш ефективним засобом проти укусу змії являється поливалентна протизміїна сиворотка. Ці препарати є тільки в лікувальних установах, куди треба звернутися терміново.

Вводити сиворотку слід як можна швидше, по можливості не пізніше ніж через 30 хв. після укусу, інакше вона буде малоефективною.

При укусах всіх отруйних змій треба обов’язково відсмоктати яд із ранки, спльовуючи його, потім, забезпечивши потерпілому нерухомість, дати йому випити якомога більше води і обов’язково доставити в лікувальний заклад.

Не бійтеся надавати допомогу, це безпечно. По-перше, ви відразу спльовуєте отруту, а по-друге, кількість отрути, яка може попасти через рот у ваш організм, настільки мала, що не сприятиме токсичній дії. Такі методи, як припікання, розсічення шкіри на місці укусу, накладення джгута, які були довгий час традиційними, тепер відкинуті. Вони не тільки болючі, але і шкідливі. Припікання нездатне знищити отруту, котра проникає глибоко в м”яз, а на місці припікання виникає струп, під яким починається гноїння. Розсічення шкіри нерідко призводить до попадання інфекції в рану, крім того може пошкодити вени і сухожилля, що погрожує інвалідністю. Джгут не перешкоджає розповсюдженню отрути, більше того, перетинаючи судини, він сприяє порушенню обміну речовин у тканинах.

Глибоко помиляються ті, хто вважає, що отруту змій можна нейтралізувати прийомом спиртного. Навпаки, алкоголь затримує отруту в клітинах тканини, особливо в центральній нервовій системі, і тим самим підсилює його токсичну дію.

Відправляючись у райони, де можлива зустріч із зміями, дотримуйтесь обережності. Попіклуйтесь про екіпіровку: надіньте міцне взуття (резинові чоботи, щільні ботики), брюки, котрі не облягають щільно ноги. В  ботики заправте брюки таким чином, щоб утворився напуск. Якщо відбудеться зустріч із отруйною змією, то вона прокусить тільки тканину брюк, а не шкіру. Палицею роздвигайте хащі, досліджуйте розщілини у горах, щоб ненароком не потривожити змію.