1. ПЕРШИЙ ПОХІД МОНГОЛІВ НА РУСЬ
Коли і як утворилась Монгольська імперія? Чому монголам вдалося здійснити вдалий похід на Русь?
Монгольська імперія утворилася на початку XIII ст. із скотарських племен. Її самоназва перекладалася як «Улус великих монголів».
Улус (з монгольської — плем’я, люди, народ, спільнота, військо, держава) — назва адміністративно-територіального утворення, держави в стародавніх народів Степу.
Державу очолив Темуджин, який згодом був обраний на з'їзді знаті Чингіз-ханом (тобто Володарем володарів).
Портрет Чингіз-хана з китайського рукопису XIII ст.
Новообраний лідер проголосив усі землі імперії державною власністю. Він наділяв ними тих, хто йшов служити до війська. Було створено велике боєздатне військо — 10 000 воїнів, які називали себе монголами. Проте в Китаї їх прозвали татарами, така ж назва згадується в європейських хроніках і руських літописах.
Насправді монголи захопили землі татар і масово знищували місцеве населення. А вцілілі, переважно жінки й діти, асимілювались, оскільки культури цих народів були близькими. Термін «монголо-татари» іноді використовується у вітчизняній історичній літературі як традиція, запозичена з давніх писемних джерел, хоча насправді йдеться про монголів.
Монгольське військо було мобільне, дисципліноване (за боягузтво смертельно карали), добре озброєне й забезпечене сучасним на той час захисним спорядженням. Вояки запозичували військові досягнення підкорених ними народів, насамперед китайців.
Асиміляція — дія за значенням робити когось, що-небудь подібним до себе, перетворювати на свій лад. Втрата власної мови, культури й самосвідомості представниками народу, які перебувають у середовищі іншого народу.
Опишіть озброєння монгольських воїнів. Припустіть, чи було таке військо сильним. Чому?
Монгольські воїни: 1 — середньовічний малюнок; 2 — сучасний малюнок; 3 — пайцза — пластина з написом, що видавалася монгольськими правителями різним особам як символ делегування влади, наділення особливими повноваженнями. Носилася за допомогою шнура або ланцюга на шиї або на поясі
Монголи, на чолі з Чингіз-ханом, підкорили племена уйгурів, а потім захопили Китай. Згодом вони завоювали держави Середньої Азії та Закавказзя, а передові загони вийшли на рівнини Прикаспія та Приазов’я та знищили половців, які перебували тут. Половецькі хани звернулися по допомогу до руських князів, які вирішили підтримати сусідів. Руські полки разом із загоном половців зійшлися з монголами наприкінці травня 1223 р. на берегах річки Каяки (сучасна назва Кальчик, притока Кальміусу). Битва тривала три дні. Руські воїни трималися мужньо, але через неузгодженість дій князів військо зазнало поразки. Захоплених у полон руських князів монголи поклали під дерев’яний настил і вчинили на ньому святковий бенкет.
Втрати обох сторін були значні. За свідченням літописів, у русичів лише кожний десятий з учасників цієї битви повернувся додому. Монголи, хоч і перемогли, проте не наважилися того самого року йти вглиб земель Русі.
Битва на Калці стала для Русі першим попередженням про наближення зі Сходу неймовірно сильного ворога. Проте князі продовжували міжусобні чвари й не надавали особливого значення цій поразці.
На основі тексту й зображень розкажіть, як відбулася битва на Калці.
1 — П. Риженко. Битва на Калці; 2 — схема битви на Калці
2. ВТОРГНЕННЯ ХАНА БАТИЯ НА ЗЕМЛІ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ РУСІ
Які основні події, що відбулися під час вторгнення Батия в Південно-Західну Русь?
Монгольські правителі здійснювали грабунок близьких і далеких сусідів та завойовували простори Азії та Європи, оскільки мали за мету створити світову імперію. Після смерті Чингіз-хана новий похід на Русь очолив його онук — Батий. Упродовж 1237—1238 рр. монгольське військо на чолі з Батиєм захопило й спустошило Північно-Східну Русь. Були пограбовані й спалені Рязань, Ростов, Володимир-на-Клязьмі, Углич, Твер та інші міста.
Середньовічне китайське зображення хана Батия
Навесні 1239 р. військо Батия стало просуватися на південний захід Русі. У березні 1239 р. монголи штурмом оволоділи Переяславом і, перебивши всіх його жителів, перетворили місто на руїни. У жовтні 1239 р. Батий захопив Чернігів попри його потужні захисні фортифікаційні споруди. Того ж року були зруйновані Рильськ, Путивль, Глухів та інші міста. На початку зими загони монгольської кінноти, переслідуючи знесилених половців, вдерлися на територію Криму і майже повністю його захопили.
Після недовгого перепочинку монгольське військо продовжило боротьбу за оволодіння руськими землями. Захоплюючи і грабуючи нові території, монголи все ближче підходили до Києва. Підготовку столиці до нападу монгольських завойовників очолив намісник Данила Романовича — воєвода Дмитро Єйкович.
Батий упродовж літа зібрав велике військо (близько 200 тис. воїнів) та наявну облогову техніку й на початку осені 1240 р. почав наступ з південних степів на Київ. Завойовники знищили на своєму шляху всі міста-фортеці, що прикривали столицю: Ржищів, Витачів, Васильків та ін.
Київ мав укріплення, яким не було рівних у східнослов’янських землях. На величезних земляних валах заввишки до 12 м височіли дубові стіни. Місто було поділене на окремі осередки, які мали свої фортифікаційні споруди. Головний удар загарбники спрямували на південні укріплення Києва, в районі Лядських воріт (сучасний майдан Незалежності), які були найслабшим місцем в обороні.
На основі документа й малюнка складіть розповідь про штурм монголами Києва. Чому оборона Києва набула героїчного характеру?
Про оборону Києва в 1240 р. з Галицько-Волинського літопису
І обступила Київ сила татарська, і був город в облозі великій. І не було чути нічого од звуків скрипіння теліг, ревіння верблюдів, і од звуків іржання коней, і сповнена була земля Руськая ворогами... І поставив Батий пороки коло воріт Лядських. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни... ламалися списи і розколювалися щити, а стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни... а городяни зробили ще одне укріплення навколо церкви Святої Богородиці Десятинної. Люди тим часом вибігли на склепіння церковне... і од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте татарськими воями. Дмитраж вивели до Батия, пораненого, але вони не вбили його через мужність його.
Битва за Київ виснажила військо Батия, але не зупинила просування на Захід. Наступного року монголи завоювали Галицьку й Волинську землю, потім спустошили Угорщину й Польщу, Хорватію, Трансильванію, Молдову, частину Сербії та Болгарії.
Порок — облогова машина для проламування стін у XIII ст.
3. МИХАЙЛО ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТА ЙОГО ЗАГИБЕЛЬ У ЗОЛОТІЙ ОРДІ
Як встановлювалася влада Золотої Орди на руських землях? Як загинув Михайло Чернігівський?
У 1242 р. Батий повернувся зі своїм військом у пониззя Волги. Згодом тут він заснував державу зі столицею в м. Сарай, яку назвали Ордою. Пізніше її стали іменувати Золотою Ордою за прикрашене золотом шатро хана, що було розміщене у столиці новоствореної держави.
Золота Орда — держава кочівницького типу, що існувала в 1240—1502 рр. у степах Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру.
Завоювання Русі полчищами Батия стало можливим і завдяки чисельній перевазі ворога над руським військом. Князі здебільшого діяли розрізнено й не прагнули допомагати один одному, а коли й діяли спільно, то сперечалися за командування об'єднаними силами. Більшість міст Русі були погано укріплені. Захисні споруди навіть головних міст — Києва, Чернігова, Переяслава — були застарілими й не витримували ударів облогової техніки загарбників. Під час захоплення території Русі монголи винищували тисячі людей, залишаючи серед живих ремісників і міцних чоловіків, яких використовували на важких господарських роботах в Орді.
Опинившись під владою монгольських правителів, руські удільні князі намагалися порозумітися з ними і пристосуватися до нових умов. Проте здійснити це вдавалося не всім, оскільки хани вимагали беззастережного підпорядкування.
Свідченням тому є історія, пов’язана з відвідуванням Орди князем чернігівським Михайлом Всеволодовичем. Коли він разом зі своїм боярином Федором приїхав у ставку Батия, їм запропонували пройти обряд, який вважався обов'язковим для всіх послів та інших прибульців.
Ікона із зображенням св. Михайла Всеволодовича Чернігівського
Сутність обряду полягала в тому, що відвідувачі ханської ставки мали проповзти між двох вогнів під натягнутою мотузкою (інколи натягнутою настільки низько, що доводилося плазувати на животі). У такий спосіб демонструвалася покора Великому ханові. Михайло Всеволодович і боярин Федір відмовилися від обряду, оскільки вважали його язичницьким. За наказом Батия вони були страчені. Загиблих спочатку поховали в Орді, а потім їхні рештки перевезли до Чернігова на перепоховання. Згодом обидва були канонізовані православною церквою як постраждалі за віру.
4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ТА ЗОЛОТА ОРДА
Яку систему управління руськими землями було встановлено монголами? Що таке «монгольське іго»?
У середині XIII ст. територія Русі опинилася під гнітом Золотої Орди. Найбільшого спустошення зазнали землі Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського князівства, проте правителі цих земель не перебували у васальній залежності від Золотої Орди.
Вищу владу в Золотій орді уособлювали хан (абсолютний правитель) і курултай (з’їзд представників знаті). Впливовими чиновниками були баскаки, які призначалися ханом на території, підпорядковані Золотій Орді.
Баскак — монголо-татарський воєначальник, урядовець і намісник золотоординського хана.
Для баскаків створювалися постійні осередки — баскацькі містечка, де розміщувалися підвладні їм військові загони. Баскаки керували збором данини, набором рекрутів до війська, пильнували дотримання порядку, займалися придушенням опору монгольському правлінню. Окрім того, золотоординські чиновники збирали важливу для хана інформацію та наглядали за політичною ситуацією на місцях.
Головними обов’язками місцевого населення щодо Золотої Орди були: сплата податків, мит, утримання доріг, надання допоміжного війська. Воєнна могутність монголів давала їм змогу обмежити свою адміністрацію на руських землях намісниками, з якими співпрацювали місцеві князі. Право на князювання підтверджував монгольський хан, надаючи ярлик. Задля його отримання князь мав їхати у ставку до хана.
Ярлик — грамота монгольського хана, якою надавалося право на володіння державами чи провінціями, що підкорялися Золотій Орді.
У 1243 р. першим серед руських князів одержав ярлик на володарювання Києвом і Володимиром князь Ярослав Всеволодович, а після його смерті — його син Олександр, прозваний Невським.
Монгольські чиновники постійно втручалися у справи князів. Зокрема, наприкінці XIII — у першій половині XIV ст. за потурання золотоординців Чернігівське князівство розпалося на декілька окремих дрібних земель, а ті, у свою чергу, — на низку уділів. Монгольські завойовники керувалися правилом: розділяй і володарюй.
У занепаді перебували сільське господарство й торгівля. Не припинялися напади ординців, що спонукали значну частину населення південних районів переселятися в північні й західні. Так, у 1283 р. баскак Ахмат своїми грабіжницькими діями розігнав чимало жителів Чернігівщини, що призвело до запустіння сіл, погіршення техніки обробки землі, а відтак, і занепаду зернового господарства й тваринництва. Для збирання податків монголи провели перепис населення Чернігівщини, яке мало виплачувати данину, мито, плужне (податок від плуга), возне, корм (утримання ханських посланців). Данина збиралася як продуктами, так і грішми.
Залежність від Золотої Орди позбавила руські князівства можливостей політичного й економічного розвитку та помітно погіршила умови життя населення.
Перевірте засвоєне на уроці
1. У чому виявилися сильні сторони монгольського війська?
2. Коли і як відбувся перший похід монголів на Русь?
3. Коли і як відбулося вторгнення Батия?
4. За яких обставин загинув Михайло Чернігівський?
5. Хто такі баскаки?
6. Чому, незважаючи на героїзм захисників Києва, монголам вдалося захопити місто?
7. Як ви розумієте принцип «розділяй і володарюй»? Підтвердьте на прикладі його застосування монголами.
8. Яким було становище руських земель за Золотої Орди? Проілюструйте висновок прикладами.
Домашнє завдання
1. Покажіть на карті № 3 напрямки навали монголів на землі південно-західної Русі.
2. Яке значення в сучасній українській мові має слово «ярлик»? Які ще слова монгольського походження нині використовуються?
3. Поясніть поняття: «улус», «орда».
4. Укажіть причини поразки Русі від монгольського війська.
Ханський ярлик
Історичний калейдоскоп
Особливістю монгольського середньовічного озброєння був розбірний лук, виготовлення якого вимагало особливої майстерності. Шари дерева, кістяні накладки та сухожилля склеювали під сильним пресом, після чого лук тривалий час просушувався, іноді протягом декількох років. Маючи невеликі розміри (близько 120 см), монгольський лук характеризувався міццю, яку можна було за необхідності збільшити. Крім того, у порівнянні з іншими, монгольський лук був гнучкішим. Тятива відтягувалася на більшу відстань, тому й чинила на стрілу більший тиск, відповідно й імпульс. Невеликий за розміром монгольський лук був дуже зручний для кіннотника, що дозволяло йому точно прицілюватися та вести скорострільну стрільбу до 10—12 пострілів на хвилину. Стріла мала плаский широкий накінечник, який горизонтальним лезом наносив широку рану, а гострі грані посилювали поріз.
Дальнобійність монгольського лука сягала 320 м, а прицільна дальність — 160—190 м. Завдяки якостям такої зброї монголи на полі бою значно скорочували дистанцію, маючи впевненість у тому, що супротивник не встоїть перед «зливою стріл».
Немає коментарів:
Дописати коментар