Світовий океан має величезні біологічні, мінеральні й енергетичні ресурси.
Біологічні ресурси океану -- це живі організми, що їх людина використовує або може використовувати для власних потреб.
Живі організми підрозділяються на три основні групи:
- планктон - організми поверхневого шару, які переносяться течіями в товщі води (мікроскопічні водорості, медузи, дрібні рачки та ін.);
- нектон - організми, що живуть у товщі води і активно пересуваються (риби, кальмари, восьминоги, дельфіни, кити);
- бентос - організми, що живуть на дні океану (водорості, коралові поліпи* губки, морські зірки, краби).
Мінеральні ресурси океану складають розчинені в морській воді речовини, а також розташовані на дні і під дном океану корисні копалини. Зараз на шельфі добувають нафту, газ, вугілля, янтар, залізну руду, золото, рідкоземельні метали тощо. З морської води видобувають бром, магній, солі та ін.
Енергетичні ресурси складають енергія припливів і відпливів, хвиль, морських течій. Працюють припливні електростанції - ПЕС. Повніше використання енергії морів і океанів - завдання майбутнього.
Розглянемо ресурси окремих океанів.
Тихий океан. На дні відкрито багатющі запаси залізо-марганцевих конкрецій. На шельфі біля берегів Африки і Південної Америки виявлено родовища нафти і газу. Ріки розмивають і виносять у прибережні води золото, олово та інші метали, створюючи розсипні родовища. Океан посідає перше місце за уловом риби та видобутком інших морських тварин. Енергетичні ресурси великі, але використовуються поки що мало. Через Тихий океан проходять траси світового і регіонального судноплавства.
Атлантичний океан. На узбережжі океану та його морів розташовані найбільші за вантажообігом порти світу. Через Атлантику проходять найважливіші трансокеанські маршрути. У надрах шельфу зосереджені запаси залізних руд, сірки. Розробляються родовища нафти і газу (у Північному морі та ін.) - Працює декілька ПЕС. З усіх океанів Атлантичний - найпродуктивніший в біологічному відношенні, але через надмірний улов ріст промислів сповільнився і океан поступився першістю Тихому океану.
Індійський океан. Природні ресурси використовуються мало. Промисли риби і морепродуктів мають місцеве значення. За видобутком нафти і газу (Перська затока та ін.) океан посідає перше місце у Світовому океані. Індійський океан поступається Атлантичному і Тихому щодо розвитку судноплавства, але перевершує їх за обсягом перевезення нафти. У шельфовій зоні відкрито розсипні родовища металів (Австралія).
Північний Льодовитий океан. Освоєння ресурсів ускладнено через суворі кліматичні умови. Ведеться лов риби, промисел тюленів, нерпи, моржів. Мінеральні ресурси розвідані слабо. Відкрито розсипні родовища олова, понад 50 родовищ нафти і газу. Через Північний Льодовитий океан прокладено транспортні магістралі, здебільшого сезонні.
Світові мінеральні ресурси, головні регіони їх поширення
Мінеральні ресурси поділяються на паливні, рудні, нерудні металургійні (флюси, вогнетриви), гірничо-хімічні, технічні, будівельні, гідротермальні (прісні і мінеральні природні води). Мінеральних ресурсів нараховується понад 250 видів. В середньому за рік добувають 8-10 млрд. т корисних копалин.
З паливних ресурсів (вугілля, нафта, газ, уран, горючі сланці, торф) головні - кам'яне і буре вугілля, нафта, природний газ.
Відомо понад 3,6 тис. вугільних басейнів і родовищ у 75 країнах світу з розвіданими запасами (60% припадає на кам'яне, 40% - на буре вугілля). Більша частина вугілля (90%) знаходиться у Північній півкулі. Найбільш багаті на вугілля Азія, Північна Америка і Європа. Головна частина цих запасів сконцентрована в Аппалачському (США), Рурському (Німеччина), Сілезькому (Польща), Кузнецькому, Кансько-Ачинському, Тунгуському (Росія), Фушунському (Китай) басейнах. У Південній півкулі значні запаси вугілля є у Південній Африці та Австралії.
Нафтогазоносних басейнів розвідано понад 600, розробляється - 450. Розвідані запаси нафти складають 150 млрд. т, природного газу - 135 трлн м3. Особливе значення мають родовища нафти і газу з величезними запасами - таких у світі близько 50. Більше половини з них знаходиться в країнах Близького і Середнього Сходу (Саудівська Аравія, Ірак, Кувейт, Іран, ОАБ), у Латинській Америці (Венесуела, Мексика). Значні запаси є в Росії, США, Китаї, Лівії, Норвегії.
Потенційні ресурси урану оцінюють у 10 млн. т. У першу десятку країн добувачів і експортерів урану входять Австралія, ПАР, Нігерія, Бразилія та ін.
Рудні корисні копалини репрезентовані рудами чорних і кольорових, рідкісних, розсіяних, благородних металів. Запаси залізних і марганцевих руд зосереджені головним чином у Росії, Україні, США, Канаді, Бразилії, Австралії та ін.
Майже половина запасів міді приурочена до Тихоокеанського узбережжя обох Америк (Канада, США, Мексика, Перу, Чілі). Значні вони в країнах "мідного поясу" Африки (Замбія і Конго), а також в Австралії, Казахстані, Росії, Польщі. Великі запаси алюмінієвої сировини зосереджені в Австралії, Гвінеї, на Ямайці, у Бразилії та ін.
Поліметалічні руди свинцю і цинку сконцентровані в Австралії і Північній Америці, хоча в невеликих кількостях зустрічаються в багатьох країнах. Унікальні запаси нікелю на острові Нова Каледонія, є вони в Канаді, Росії, Австралії. Олово і вольфрам приурочені до двох металогенічних поясів - Тихоокеанського, що простирається з півночі Якутії до Яви, і Андського (Болівія, Перу). За запасами і видобутком золота і платини виділяється ПАР, значні ресурси є в Росії, США, Канаді та ін.
Нерудна гірнича-хімічна сировина - апатити, нефеліни, кам'яна і калійна солі, сірка, барій, фосфорити. Основою для виготовлення мінеральних добрив є калійні солі (сильвін і карналіт), фосфати (апатити, фосфорити) і азот, одержуваний з повітря. Значні родовища калійних солей є в США і Канаді, у Німеччині, Росії, Білорусі. Апатити є на півостровах Лабрадор (Канада) і Кольському (Росія). Величезні запаси фосфоритів осадового походження сконцентровані у Західній Африці (Марокко), на Аравійському півострові, у США (Флорида).
Широко використовуються галіт (кухонна сіль) і сірка. Запаси солі практично невичерпні. Вона добувається більш ніж у ста країнах світу, але найбільше її використовують у розвинених країнах для виробництва соди і хлору. Розвідані родовища самородної сірки широко розробляються в США, Мексиці, Польщі, Україні й Іраку.
Найбільші обсяги видобутку припадають на будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняк, гіпс, глина, пісок та ін.). Вони поширені всюди. Запаси дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів мають Індія, Росія, Шрі-Ланка, Канада та ін.
Особливий інтерес серед технічних ресурсів (алмаз, азбест, тальк, каолін, графіт) викликають алмази. Значні алмазоносні провінції розташовані на півдні Африки (ПАР, Конго, Ботсвана, Намібія) і в Якутії.
Немає коментарів:
Дописати коментар