Що саме допомагає нам збагатитися духовно, стати гармонійними людьми, здатними виявляти добро і любов, удосконалюючи навколишній світ і себе в ньому?
(варіанти відповідей учнів).
Слово вчителя. Так, звертаючись до емоційно – чуттєвої сфери, художня культура виконує важливу місію – формує внутрішній світ людини, сприяючи її розвитку як творця культурних цінностей.
ІІІ. Викладення нового навчального матеріалу
Розповідь учителя
Відомо, що здібності людини повною мірою розкриваються лише в суспільно значущій діяльності. Важливо, щоб ця діяльність була зумовлена не лише зовнішніми чинниками (суспільством), але й внутрішньою потребою особистості. Кожний із видів мистецтва, впливаючи на душу людини загалом, торкається різних струн, і в цьому розумінні вони є незамінними .
Саме багатство національної культури здатне активно впливати на формування творчої особистості майбутніх спеціалістів у будь-якій галузі.
Визначено 3 основних складових системи:
*культура як соціальне явище
*культура як система ціннісних уявлень
*культура як універсальний засіб самореалізації
РозминкаДидактична гра «Закінчи речення»
*Поняття «культура» стосується…( тіла, духу, розуму)
*Творцем і носієм культури є …(людина, народ)
*В основі народної культури лежать …..(традиції)
* Мораль, освіта, наука належать …(духовної) культури
* Найпоширенішою культурою нашого часу є…(масова) культура
*Зразками творів, що мають яскраві риси української національної культури є…(Вишиванка,хата-мазанка)
Запитання до учнів
Яку роль, на вашу думку, виконує сприймання творів мистецтва, впливаючи на наш стан?
(варіанти відповідей учнів)
Мозковий штурм
Чи можна стверджувати, що такі поняття як «культура» та «цивілізація» взаємопов’язані і яким чином?
(відповіді учнів)
Слово вчителя про взаємозв’язок понять «культура» та «цивілізація».
Словникова робота (учні роблять записи в зошитах).
Культура – означає «обробка», «землеробство» , інакше кажучи це олюднення, зміна природи як середовища перебування.
Культура – сукупність практичних матеріальних і духовних надбань суспільства й людини, що втілюються в результатах продуктивної діяльності.
Цивілізація – це етап розвитку людського суспільства і характеру самого суспільства. Чим більше розвинуте суспільство, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей.
Вчитель. Отже, можна стверджувати, що чим вищий розвиток цивілізації тим вищий розвиток культури.
?? А для чого взагалі людям потрібна культура?
(учні дають відповіді на зелених листках і прикріплюють їх до «дерева цивілізації» на дошці)
Духовного розвитку кожного індивідуума
Задовольняє естетичні смаки
Для приємного відпочинку
Для задоволення матеріальних потреб
Вчитель. Як ви гадаєте, чому я слово культура зобразила у вигляді дерева?
(так як дерево постійно росте, так і цивілізація постійно розвивається, а тому запити людей і культура повинні рости)
Проблемне запитання
Вчитель. Чи згодні ви з тезою: «Ми створили цивілізацію, яка знає ціну всьому, але не знає цінностей?»
(аргументуйте свою відповідь)
Вчитель. Отже, ми підійшли з вами до завдання уроку: «Виявити, яким чином твори мистецтва впливають на наші емоції, почуття, думки та чи є художня культура засобом самореалізації творчої особистості?»
Презентація
Я пропоную вашій увазі перегляд презентацій про творчість іспанського художника ХХ ст.. Сальвадора Далі, а ви скажете, які емоції викликають у вас його твори (перегляд презентації)
Відповіді учнів у зошиті: захоплення, подив, радість, сум, велич, ніжність, любов, пристрасть
Запитання до учнів: Чи можна стверджувати, що художні твори впливають на наш настрій?
Вчитель: мистецькі шедеври дають змогу поринути в емоційно-чуттєвий світ іншої людини, а відтак – зрозуміти її. Твір мистецтва – це продукт худ. творчості, у якому в чуттєво-матеріальній формі втілений духовно-змістовний задум його творця-художника.
Творча вправа 1 «Твій настрій у творах мистецтва»
Завдання: Стисло опишіть свій душевний стан у цей момент (або в певний період власного життя). Знайдіть мистецький твір, що відповідає описаному настрою. Доведіть схожість.
Завдання: Оберіть мистецький твір, що не відповідає вашому настрою, поясніть чому.
К. Айвазовський «Буря» А. Коцка «Гуцулка»
С. Васильківський «Захід сонця» Й. Бокшай «Зима над озером»
Ель Греко «Вид Толедо в грозу» Ф. Кравчук «Бузок на вікні»
В. Орловський «Затишшя»
Творча вправа 2.«Характер творця – у його творіннях»
Завдання: Розгляньте твори мистецтва одного майстра і зробіть припущення щодо рис характеру , що йому притаманні; визначте індивідуальний стиль митця (Леонардо да Вінчі, В. Васнецова).
Яке враження і почуття викликають ці твори?
Знайдіть підтвердження своїм припущенням у біографічних відомостях(завдання додому).
Розповідь групи «мистецтвознавців» про твори мистецтва (випереджальне завдання)
Розповідь 1 учня
В. Васнецов «Три богатирі»
У степу зупинився богатирський роз'їзд — три воїни, три народних герої: Ілля Муромець, Добриня Никитич і Алеша Попович. Той, хто дивиться з-під долоні, — Ілля Муромець. Це старший серед богатирів. Алеша тримає напоготові пук і стрілу. Добриня меч булатний виймає. Чи не вороги там, спереду, причаїлися?
Щоб створити на полотні образи трьох богатирів, великий російський живописець Віктор Михайлович Васнецов вивчив безліч билин і літописів. Картину «Богатирі» Васнецов писав двадцять п'ять років. І лише в 1898 році вона була виставлена для огляду. З тих пор пройшло багато років, але й зараз не перестаєш захоплюватися богатирською силою вершників, що стережуть російську землю. Перед нами степ, що таїть чимало небезпек. За спинами богатирів — покриті лісом пагорби. Небо хмарне, осіннє. Вітер жене хмари, колише пожовтілу траву. Про присутність вітру говорять і скуйовджені гриви коней, їхні хвости. Під стать молодцям коні. Звертаєш увагу на богатирського коня Іллі Муромця. Кінь косить оком. Здається, от-от він захропе, мотне гривою, і помчаться вершники битися з ворогом. Спокійна впевненість розлита по всій могутній, трохи важкій фігурі Іллі Муромця. Ілля в бойових рукавицях. На ньому шолом булатний, кольчуга. Із правої руки Іллі могутньо звисає булава. За лівим плечем його — щит, у руці — спис. Його побратими теж богатирі. Віриш, що ці люди захистять рідну землю від ворогів. Але поки, очевидно, особливої погрози вершники не почувають. Про це свідчить хоча б те, що кінь Алеши Поповича мирно пощипує траву. Якимось спокоєм віє від ялинок у правому нижньому кутку картини.
Відчуття тривоги створює задній план полотна. Темні пагорби за спинами вершників, білясті хмари на тлі темного неба. Та й степ начебто повний тривожного очікування
Герої, зображені на картині Васнецова «Богатирі», билинні, але сприймаєш їх як реальних, живих людей. Ця картина начебто зв'язує нас із поколінням наших прадідів, учить шанобливо ставитися до власної історії, виховує в нас почуття патріотизму, любові до батьківщини.
Розповідь 2 учня
Л. да Вінчі «Джоконда»
Особистість, яку зображено на портреті, складно ідентифікувати. З цього приводу було висловлено багато спірних і, часом, абсурдних думок:
Дружина флорентійського торговця дель Джокондо
Катерина Сфорца
Ізабелла д'Есте
Просто ідеальна жінка
Молодий юнак у жіночому одязі
Автопортрет Андре
Загадка навколо незнайомки притягує до Лувру щорічно мільйони відвідувачів.
У 1517 році кардинал Луї Арагонський відвідав Леонардо в його ательє у Франції. Опис цього візиту було зроблено секретарем кардинала Антоніо де Беатісом: « 10 жовтня 1517 року монсіньор та іже з ним відвідали в одній з віддалених частин Амбуазамессіра Леонардо да Вінчі, флорентійця, сивобородого старця, якому понад сімдесят років, — найчудовішого художника нашого часу. Він показав його височності три картини: одну із зображенням флорентійської пані, писав з натури на прохання брата Лоренцо Пишного Джуліано Медічі, іншу — святий Іван Хреститель в молодості і третю — Свята Анна з Марією і немовлям Христом; усі в найвищому ступені прекрасні. Від самого майстра, у зв'язку з тим, що у нього в той час була паралізована права рука, вже не можна було очікувати нових гарних робіт".
На думку частини дослідників, під «флорентійською дамою» мається на увазі «Мона Ліза». Можливо, однак, що це був інший портрет, від якого не збереглося ні свідчень, ні копій, внаслідок чого Джуліано Медічі не міг мати жодного відношення до «Мона Лізи».
Згідно з Джорджо Вазарі (1511–1574) автором біографій італійських художників, Мона Ліза (скор. від мадонна Ліза) була дружиною флорентійця на ймення Франческодель Джокондо (італ. Francesco del Giocondo), на чий портрет Леонардо витратив 22 роки, все ж таки залишивши його незавершеним.
Вазарі висловлює дуже схвальну думку про якість цієї картини: «Будь-яка людина, що бажає побачити, як добре мистецтво може імітувати природу, може з легкістю в цьому переконатися на прикладі голови, так як тут Леонардо відтворив всі деталі … Очі наповнені блиском і вологою, як у живих людей … Ніжний рожевий ніс здається справжнім. Червона барва рота гармонійно збігається з кольорами обличчя… Хто б не дивився уважно на її шию, всім здавалося, що у неї б'ється пульс …» Він також пояснює легку посмішку на її обличчі: «Леонардо нібито запросив музикантів і клоунів, щоб розважити смутну від довгого позування даму».
Можливо, ця історія і відповідає дійсності, але, швидше за все Вазарі просто додав її до біографії Леонардо для розваги читачів. Опис Вазарі також містить точний опис брів, яких не було на картині. Ця неточність могла виникнути тільки в тому випадку, якщо автор описував картину з пам'яті, або ж за розповідями інших. Картина була добре відома серед любителів мистецтва, хоча Леонардо виїхав з Італії до Франції в 1516 році, взявши картину із собою. Згідно з італійськими джерелами вона з тих пір перебувала в колекції французького короля Франциска I, однак залишається неясним, коли і як вона була ним придбана і чому Леонардо не повернув її замовнику.
Вазарі, що народився в 1511 році, ніяк не міг побачити Джоконду своїми очима і був змушений послатися на інформацію, дану анонімним автором першої біографії Леонардо. Саме він і пише про маловпливового торговця шовком Франческо Джокондо, який замовив у художника портрет своєї третьої дружини Лізи. Незважаючи на слова цього анонімного сучасника, багато хто з дослідників все-таки сумніваються в можливості того, що «Мона Ліза» була написана у Флоренції (1500–1505). Витончена техніка вказує на більш пізне створення картини. Крім того, в цей час Леонардо був настільки зайнятий роботою над «Битвою Ангіарі», що навіть відмовив княгині Ізабеллі д'Есте прийняти її замовлення. Чи міг тоді простий торговець умовити відомого майстра написати портрет своєї дружини?
Цікавим є той факт, що у своєму описі Вазарі захоплюється талантом Леонардо передавати фізичні феномени, а не подібністю між моделлю і картиною. Як здається, саме ця «фізична» особливість шедевра залишила глибоке враження у відвідувачів ательє художника і дійшла до Вазарі майже п'ятдесят років потому.
Розповідь 3 учня
І. Рєпін « Запорожці пишуть листа турецькому султану»
Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народ невільнолюбство. Меніздається, художник не просто виразив — він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу.
У Запорозьку Січ прийшов лист — турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили сказати у листі - відповіді своє міцне слово.
У самому центрі картини зображено писаря, що сидить за столом . Напевне, він дуже задоволений покладеною на нього місією. Писар слухає те, що кажуть йому друзі, і тільки встигаєз аписувати. Довкола нього зібралися козаки і навперебій пропонують своє: "Напиши: ти нашої свині старший підсвинок"; "Рогатого чорта кривий брат"! Один козак відсміху навіть повалився на бочку. Центральний персонаж картини — отаман Сірко. У правому кутку картини — висохлий відроків старий у білій шапці і червонному одязі, на поясі в нього меч. Старий регоче. Він поклав руку на плече козака, який сидить за столом. Обличчя цього вояка не видно, але, напевне, він теж задоволений тим, що відбувається. Козаки сміються. На картині ми бачимо голого до пояса козака. Мабуть, це картярський спритник. У Запорозькій Січі, перш ніж грати, козак мав роздягнутися, щоб нікуди було ховати карти. До столу притулена домра — стародавній музичний інструмент. Напевне, у вільний час хто-небудь з козаків награє якусь мелодію і співає про Україну, про хоробрість її народу, прославляє Січ.
Картина барвиста, вона так і іскриться сміхом. Іноді здається, що на знаменитій картині зображено сааме сміх, хоча, в основному, вона написана на історичний сюжет. Усі її персонажі створюють враження не тільки хвацькості, молодецтва і веселої безшабашності, але і якоїсь внутрішньої могутності, що властива Запорозькій вольниці.
Вчитель. Які види мистецтва крім живопису вам відомі?
Музика
- Скульптура
Декоративно-ужиткове
Поезія
Вчитель. Давайте полинемо з вами у чарівний світ музики, а ви оберете ту мелодію яканайбільше підходить вашому темпераменту, смаку. Обгрунтуйте вашу думку.
Моцарт «Турецьке рондо» (професійна культура)
Бетховен «П’ята симфонія» (професійна культура)
М. Басков «Сирень» (масова культура)
Укр. народна «Взую тещу в чоботи» (народна культура)
Запитання до учнів
Які почуття викликають у вас ці мелодії? Поясніть вашу думку.
Вчитель. Чи можна сказати, який вид культури є пріоритетним: народна, масова чи професійна?
(масова культура має більше коло слухачів, так як існує для «усередненого» рівня розвитку масових споживачів)
Вчитель. Назвіть засоби впливу музики (звуки, мелодія) та живопису (фарба, гра відтінків, рухи)
Колективна робота
Робота з підручником про скульптуру Ж. Гудона «Вольтер» ст. 115
Запитання до учнів
1.Чи може передати холодний мармур увесь спектр людських почуттів?
2. За допомогою яких засобів автор передає характер
Вчитель. А яке місце посідає художня література на вплив почуттів людини серед інших видів мистецтва?
Мабуть, одне з найголовніших.
Розповідь учня про давньогрецького поета Тіртея та спартанців.
Під час війни Спарти з Месенією жодна зі сторін довго не могла перемогти. Тоді спартанці отримали пророцтво: вони не переможуть доти, доки не попросять допомоги в афінян, своїх найзапекліших суперників. Що поробиш, з богами не сперечаються: зціпивши зуби, спартанські посли вирушили до Афін. Там теж здивувалися їхньому проханню і наказали зачекати під міською брамою. Яким же було обурення войовничих спартанців , коли з Афін їм на «допомогу» вийшов не загін добре озброєних гоп літів, а кульгавий учитель музики Тіртей. Від лбті й приниження спартанці ледь не вбили його на місці, але побоялися гніву богів і взяли старигана з собою. Саме тоді війська спартанців і мессенців зійшлися у вирішальній битві – хто кого? І в найнапруженіший момент бою, коли спартанські лави, здавалося не витримають стрімкого натиску чисельнішого супротивника, Тіртей почав декламувати свої вірші: про стійкість у бою, про необхідність боронити батьківщину, про те, що краще полягти в битві за свій народ, ніж шукати притулок у далеких краях. І серця втомлених спартанських воїнів сповнилися відвагою, вони кинулися на ворогів і перемогли їх. Тіртей дістав звання почесного громадянина Спарти, а спартанці відтоді почали шанувати мистецтво слова. Невтомні войовники, вони перед битвою приносили жертви не богу війни Аресу, а музам, бо просили не перемоги, а поета, який зміг би цю перемогу оспівати…
IV. Підведення підсумків уроку
Вчитель. Чи можемо ми сказати, що всі види мистецтв , так чи інакше, впливають на наш духовний світ та на наші почуття?
(варіанти відповідей учнів)
«Ораторська хвилинка» ( вчитель зачитує, а учні записують в зошити вислови видатних людей про мистецтво):
1. Задум художника має народитися з душевної потреби, з необхідності поділитися тими почуттями, які його схвилювали(Т. Яблонська, народна художниця України).
2. Основна мета всіх мистецтв-справляти враження на розум і на почуття(Д. Рейнольдс, англійський живописець)
Презентація фільму «7 чудес»
Запитання до учнів після перегляду фільму
Чому автор так назвав фільм?
На які роздуми та почуття надихає вас перегляд фільму?
V. Домашнє завдання
Підготуйте розповідь про музиканта, художника чи поета, творчість якого вам подобається.
Немає коментарів:
Дописати коментар