22.11.21 ГЕОГРАФІЯ - "Південна Америка"

 

ТЕМА 2. ПІВДЕННА АМЕРИКА

Христофор Колумб, якого вважають першовідкривачем Нового Світу — Америки, — навіть уявити собі не міг, якого географічного «рекордсмена» він подарував світові!

У Південній Америці протікає найбільша й найповноводніша річка світу та простягнувся найдовший гірський ланцюг, розкинулися найбільша низовина земної кулі та найвеличніший масив вічнозелених вологих лісів, природа яких ще до кінця не вивчена. Тут справді є «загублені світи», наприклад гірський масив Ауян-Тепуї, де був відкритий найвищий у світі водоспад, і масив Сьєрра-Небліна, де ендемічні та реліктові рослини й тварини становлять 98 % від загальної кількості!

Південна Америка — це материк стародавніх індіанських цивілізацій, батьківщина танго й карнавалу, нескінченні пляжі й сучасні міста, змішання рас і народів.

§ 20. Географічне положення. Дослідження й освоєння Південної Америки

Ви дізнаєтесь:

• про характерні риси географічного положення Південної Америки

• які вчені досліджували природу материка

Пригадайте:

• хто та коли відкрив Америку

• особливості географічного положення Африки

Південна Америка разом із Північною Америкою утворюють частину світу під загальною назвою «Америка». В епоху Великих географічних відкриттів ці землі європейці називали Новим Світом. Надзвичайне багатство природи Південної Америки здебільшого пояснюється особливостями її географічного положення. Відкриття Південної Америки можна впевнено зарахувати до визначних світових подій. Після плавання Колумба назавжди змінився світогляд європейців та розпочався період активного освоєння Нового Світу.

1. Географічне положення.

Південна Америка — четвертий за розмірами материк земної кулі. За формою він нагадує гроно винограду або трикутник, нахилений гострим кутом на південь. Південна Америка повністю розташована в Західній півкулі та більшою частиною в Південній, екватор перетинає її в північній частині. Материк лежить переважно в екваторіальних, субекваторіальних і тропічних широтах, тобто в межах жаркого теплового поясу. У помірному поясі з більш низькими температурами розташована лише вузька південна окраїна материка. Крайніми точками материка є мис Галлінас на півночі, мис Фроуерд на півдні, мис Паріньяс на заході та мис Кабу-Бранку на сході (рис. 1).

Простори Атлантичного й Тихого океанів відокремлюють Південну Америку від Африки та Австралії, широка протока Дрейка (рис. 2) — від Антарктиди, а неширокий і довгий Панамський перешийок з’єднує її з Північною Америкою. У найвужчій і найдовшій частині перешийка на початку XX ст. було прорито Панамський канал (рис. 3). Ним проходить умовна межа між Північною та Південною Америкою. Північні береги континенту омивають води Карибського моря.

Рис. 1. Фізична карта Південної Америки.

Загальні відомості про Південну Америку

• Площа: 18,3 млн км2 (IV місце у світі)

• Населення: 415 млн осіб (2015 р.) (IV місце у світі)

• Довжина берегової лінії: 26 тис. км

• Середня висота над рівнем моря: 580 м

• Найвища точка над рівнем моря: гора Аконкагуа (6960 м)

• Найнижча точка над рівнем моря: на півострові Вальдес (-40 м)

Береги Південної Америки слабо порізані, лише на південно-західному узбережжі є вузькі затоки — фіорди, а на східному — затоки в гирлах річок. Найбільша з них — затока Ла-Плата. Багато островів тільки на півдні — Чилійський архіпелаг, Фолклендські (Мальвінські) острови, архіпелаг Вогняна Земля.

Уздовж атлантичного узбережжя материка несуть свої води теплі Гвіанська та Бразильська течії. Південне узбережжя материка омивають холодні води течії Західних Вітрів і Фолклендської течії. Більшу частину тихоокеанського узбережжя материка омиває холодна Перуанська течія, або течія Гумбольдта, що є відгалуженням течії Західних Вітрів.

2. Дослідження й освоєння Південної Америки.

Першими європейцями, що побачили в 1498 р. береги Південної Америки, були учасники третьої експедиції Христофора Колумба. Проте сам Колумб і не здогадувався, що відкрив новий материк.

Думку про те, що були відкриті нові землі, першим висловив та обґрунтував флорентійський мореплавець Амеріго Веспуччі, який брав участь у двох експедиціях (1499—1504 рр.), що обстежували схід Південної Америки. Із часом ці землі стали називати «країна Амеріго», а в 1507 р. німецький учений М. Вальдземюллер на своїх картах уперше застосував латинський варіант імені Амеріго як назву нового континенту.

Від XVI ст. розпочалася колонізація материка іспанцями й португальцями, потім французами, голландцями, англійцями. їх вабили розповіді про легендарну країну золота — Ельдорадо. Під час колонізації континенту відбувалося й географічне вивчення нових земель — були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійснені перші переходи суходолом.

Експедиція Ф. Магеллана в 1520 р. пройшла протокою, що відділяє материк від острова Вогняна Земля (пізніше цю протоку назвали Магеллановою), і провела низку досліджень. Учасники експедиції вивчили гирло річки Парани, обстежили Патагонію (південні області материка) і західне узбережжя континенту вздовж відрізка протяжністю майже 1500 км.

Однак для географічної науки природа Південної Америки майже три століття залишалася невідомою. Фундаментальні наукові дослідження континенту було розпочато німецьким географом і мандрівником Александром Гумбольдтом (рис. 4). На межі XVIII—XIX ст. він разом із французьким ботаніком Еме Бонпланом здійснив експедицію в глиб материка. Гумбольдт досліджував рельєф, річки, складав карти, описав течію поблизу західних берегів та пояснив її вплив на клімат прибережних районів. Він вивчав природу Анд та обґрунтував ідею вертикальної поясності, уперше створив профіль рельєфу цих гір. Вчені під керівництвом Гумбольдта зібрали величезні ботанічні й зоологічні колекції, у тому числі нових для науки видів рослин. У 1807—1834 рр. вийшов 30-томний опис експедиції, яку пізніше стали називати «науковим відкриттям Америки», а самого Гумбольдта — «другим Колумбом».

Безцінний внесок у дослідження Південної Америки також зробили Ігнатій Домейко (рис. 5), Микола Вавилов та інші вчені.

Головне

• Південна Америка — четвертий за площею материк на Землі, який повністю розташований у Західній півкулі та більшою частиною в Південній. Разом Північна й Південна Америка утворюють одну частину світу — Америку, яка раніше мала назву «Новий Світ».

• Вивчення й освоєння материка почалося в епоху Великих географічних відкриттів. Першим європейцем, який у 1498 р. відвідав Південну Америку, був X. Колумб.

• Материк досліджували А. Гумбольдт, І. Домейко, М. Вавилов та інші вчені.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Яке положення займає Південна Америка щодо екватора? 2. У яких півкулях і географічних поясах лежить материк? 3. Які миси є крайніми точками материка? 4. Які океани, моря, течії омивають береги Південної Америки? 5. Який материк — Африка чи Південна Америка — має більшу протяжність із півночі на південь? 6. Чому Америку називають Новим Світом? Як виникла назва «Америка»? 7. Які мандрівники та експедиції вивчали або освоювали Південну Америку?

Поміркуйте

Як ви вважаєте, чи необхідні в наш час науково-дослідні експедиції до Південної Америки? Свою відповідь обґрунтуйте.