МИСТЕЦИВО - 17.09  Поняття «образ» у мистецтві. Світ людини й образ світу у мистецьких шедеврах.  Мистецтво  основа художньої культури.

 Історія людства – це історія становлення людських цінностей.

Що можна віднести до загально - людських цінностей взагалі:

(учні наводять приклади, обгрунтовують свою думку, доводять її правильність)

Як підсумок дискусії даємо визначення поняттю культура

 

3. Визначення основних понять.

Культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей вироблених людством протягом усієї історії, а також сам процес творення цих цінностей. Окремо виділяється художня культура: це література і мистецтво.

 

Мистецтво – це одна із форм суспільної свідомості, відображення навколишньої дійсності в художніх образах. Мистецтво лежить в основі художньої культури.

Всі мистецькі твори створені людиною, отже:

людина – творець і носій життєвих сенсів, інакше кажучи – суб’єкт культури. Не кожна людина може бути творцем мистецьких творів, але кожна особа переробляє у власній душі цінності світової та вітчизняної культури і таким чином визначає своє особисте ставлення до світу, відчуває причетність до життєвого сенсу людства, культури свого народу.

Відносно людини мистецькі твори виконують декілька функцій, які взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

1. естетична функція – відбувається тоді, коли людина милується твором мистецтва (демонстрація  наочності: картин, скульптури, архітектурних пам’яток, тощо);

2. комунікативна функція – виражається через спілкування (1-2 учні можуть висловити власну думку щодо побачених творів);

3. виховна функція – мистецькі твори сприяють вихованню естетичного смаку, допомагають у формуванні загальнолюдських цінностей;

4. пізнавальна функція – завдяки мистецьким творам людина пізнає світ розширює свої знання у різних сферах.

 

Види мистецтва

Мистецькі твори умовно поділяються на три види:

1. Просторові (візуальні) – ті, котрі оперують поняттям простору; все, що ми сприймаємо через зір: це твори образотворчого мистецтва – живопис, графіка, ДПМ, скульптура, архітектура, дизайн ландшафтів та інтер’єрів.

2. Часові (аудіальні) – твори мистецтва сприймаються в часі: для того щоб сприйняти і осмислити їх, потрібно затратити певний час. Це поезія, література, музика.

3. Синтетичні (аудіо - візуальні) – поєднують в собі сприйняття через зір і через слух протягом якогось часу: кіно, театр, танець.

Часові просторові характеристики невіддільно пов’язані між собою: музичний рух здійснюється не в абстрактному вакуумі – усі поняття гармонії і поліфонії неможливо уявити без осмислення просторових координат музичної вертикалі. Аналогічно в пластичних мистецтвах століттями спостерігається прагнення митців передати в статичному творі динаміку руху і часу.

Мистецтво – синкретичне в своїй основі, воно здавна виявляло дві протилежні тенденції: з одного боку – до диференціації, з іншого – до інтеграції. Художньо - естетичним фактором єднання в прадавніх обрядових іграх був ритм: його можна простежити в музиці, літературі, орнаментах, танці (по можливості, демонстрування відповідних моментів).

Кожен вид мистецтва з одного боку, спрямований на максимальне виявлення, посилення специфічних і неповторних художньо-мовних особливостей, з іншого – всі вони намагаються враховувати і використовувати досвід інших мистецтв, щоб розширити власні межі і можливості. Так тенденція до індивідуалізації доповнюється тенденцією до взаємодії і синтезу. (Спочатку вчитель, а далі учні дають словесну характеристику творам мистецтва (наприклад: для картини – приглушений колорит, стрімкий рух ліній і т.д.; для музичного твору – хаотичне звучання, пружний ритм і т.п.)

Богослови християнського Середньовіччя виявили структурні закономірності універсуму, єдність естетичних принципів у феномені храму – образу світу, унікального синтезу краси і цілісності.

Стародавня аналогія „спектр – октава” відродилась у теорії І. Ньютона, який відкрив спосіб розкладання світла на кольори (сім звуків, сім кольорів).

Отже, культура – поняття цілісне, зокрема художня культура – в ній види мистецтва існують у різних формах взаємозв’язків,