Пригадаймо, що у довгастому мозку є безумовно-рефлекторний центр регуляції дихання, або дихальний центр. У ньому є дві ділянки - одна керує вдихом, а друга - видихом. Це і є нервова регуляція дихання. Подразником, що спричинює збудження дихального центру, є вуглекислий газ, зокрема його концентрація у крові. Він є сигналом для гуморальної регуляції дихання.
| Стан органів | Вдих | Видих |
| Довгастий мозок (дихальний центр) | Збуджується центр вдиху (збудження через спинний мозок надходить до міжреберних дихальних м'язів і діафрагми) | Гальмується центр вдиху і збуджується центр видиху, що "подає команду" міжреберним м'язам і діафрагмі |
| Міжреберні дихальні м'язи | Скорочуються і піднімають ребра і грудну клітку вгору | Розслаблюються, ребра і грудна клітка опускаються донизу |
| Діафрагма | Купол діафрагми опускається донизу | Купол діафрагми піднімається догори |
| Об'єм грудної порожнини | Збільшується | Зменшується |
| Легені | Розтягуються | Спадаютья |
| Результат. Тиск у грудній порожнині, легенях, альвеолах і бронхах | Зменшується порівняно з атмосферним. Легені заповнюються повітрям | Збільшується порівняно з атмосферним. Повітря виштовхується з альвеол і легенів та виводиться по повітроносних шляхах назовні |
Нервова регуляція дихальних рухів
Дихальні рухи відбуваються завдяки ритмічному чергуванню узгоджених скорочень і розслаблень багатьох дихальних м'язів. Від чого ж залежить така узгодженість і ритмічність?
Дихальні рухи регулюються дихальним центром, що розміщений у довгастому мозкові. Приблизно кожні чотири секунди в дихальному центрі виникають збудження, які проводяться до міжреберних дихальних м'язів і діафрагми. М'язи скорочуються, трохи піднімають ребра, завдяки чому грудна порожнина розширюється , а об'єм легень, що в ній містяться, збільшується ; легені заповнюються повітрям. Водночас скорочуються і м'язи діафрагми, поверхня її зменшується і вона стає не такою опуклою. Завдяки цьому об'єм грудної порожнини збільшується у вертикальному напрямі. Відбувається спокійний вдих.
Спокійних видих відбувається завдяки розслабленню міжреберних м'язів і діафрагми. Ребра опускаються, опуклість діафрагми збільшується, об'єм легень і грудної порожнини зменшується; з легень виходить повітря.
При глибокому вдиху відбувається одночасне скорочення міжреберних м'язів, діафрагми, а також деяких м'язів грудної клітки і плечового поясу, що піднімають ребра вище, ніж при спокійному вдихові.
Глибокий видих зумовлюється скороченням міжреберних м'язів, які відтягують ребра донизу. Через те об'єм грудної порожнини зменшується в напрямах справа наліво і спереду назад. Водночас скорочуються черевні м'язи. Вони стискають внутрішні органи черевної порожнини, тиснучи на діафрагму знизу. Тоді вона дуже впинається в грудну порожнину, зменшуючи її об'єм у вертикальному напрямі.
Залежно від того, які м'язи переважають в акті видиху (діафрагма або міжреберні), розрізняють черевний і грудний типи дихання. Ефективнішим вважають черевний тип, бо він забезпечує глибшу вентиляцію легень. Тип дихання залежить від статі (у чоловіків переважає черевний тип), професії й віку.
Гуморальна регуляція дихальних рухів
Характер дихальних рухів змінюється і залежить від того, скільки вуглекислого газу є в крові. Коли в ній накопичується багато С02, збудливість дихального центру підвищується. За відносного спокою доросла людина робить приблизно 16 дихальних рухів за хвилину. У непровітреному приміщенні частота дихальних рухів зростає вдвічі і навіть більше, оскільки нервові клітини дихального центру чутливі до вуглекислого газу, який є в крові. Якщо його концентрація у крові збільшується, у дихальному центрі посилюються збудження і збільшується частота нервових імпульсів, що надходять до дихальних м'язів. Внаслідок цього частота й глибина дихальних рухів теж збільшуються.
 | Мал. 1 Нервова і гуморальна регуляція дихання 1. Кора головного мозку. 2. Довгастий мозок. 3. Дихальний центр. 4. Центр вдиху. 5. Центр видиху. 6. Діафрагма. 7. Хімічні рецептори дуги аорти, що реагують на вміст СО2 в крові. 8. Розтягнута на вдиху альвеола. 9. Судинно-руховий центр. |
Мал. 2 Хвороби органів дихання та їх профілактика
Вам відомо, що мікроорганізми і пил затримуються слизовою оболонкою верхніх дихальних шляхів і видаляються з них разом із слизом. Більшість мікроорганізмів при цьому гине. Проте частина з них, потрапивши в органи дихання, може спричинити різні захворювання. Збудниками цих захворювань можуть бути віруси, бактерії і алергени.
Найпоширенішим захворюванням, спричиненим вірусами, є грип. Це захворювання належить до повітряно-крапельної інфекції. Під час чхання й кашлю мільйони невидимих для ока краплинок з вірусами грипу потрапляють у повітря, а з нього через дихальні шляхи здорової людини проникають в її організм.
Грип поширюється дуже швидко, тому хворих на грип не можна допускати до роботи
на підприємствах, в установах, до занять у навчальних закладах.
До найпоширеніших захворювань, спричинених бактеріями належать: інфекційний риніт, утворення аденоїдів, ангіна, туберкульоз, трахеїт, бронхіт, пневмонія.
Інфекційний риніт (від грец. ринос - ніс) - це запалення слизової оболонки порожнини носа (нежить). Воно найчастіше є наслідком грипу.
Утворення аденоїдів (від грец. аден - залоза, ейдос - вигляд) - це результат постійного запалення (переважно у дитячому віці) лімфатичних вузлів -мигдаликів, їхнього розростання, які, як вам відомо, у великій кількості містяться у глотці. Аденоїди спричинюють постійне закладання носа, хронічний нежить, гугнявість, сон з відкритим ротом, формування «аденоїдного типу обличчя», зниження працездатності у школярів.
Ангіна (від лат. анго - стискаю) - гостре запалення мигдаликів, які розташовані в глотці. Ознаки хвороби - відчуття стиснення горла, біль під час ковтання, підвищена температура, загальне нездужання. Можливе утворення гнояків на мигдаликах. Ангіна дає ускладнення (ревматизм, вади серця), тому лікувати її треба тільки під наглядом лікаря, виконуючи всі його призначення.
Трахеїт (від грец. трахея - дихальне горло) - запалення слизової оболонки трахеї. Його ознаки: дертя у горлі, сухий кашель у поєднанні з відчуттям болю в зіві та за грудиною, голос стає хрипкий. Спричинюється переохолодженням, курінням, інфекціями.
Бронхіт (від грец. бронхи - дихальне горло) - це запалення слизової оболонки бронхів. Збудником можуть бути стрептококи, стафілококи. Одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Для бронхіту характерні кашель (при гострому бронхіті довготривалий), частіше зі слизовими виділеннями, задишка, біль у грудях, підвищення температури, хрипи в легенях.
Пневмонія (від грец. пневмо - легеня), або запалення легенів, - запалення тканини легенів; належить до гострих інфекційних захворювань. Пневмонію можуть спричинити пневмококи, стафілококи, стрептококи, що потрапили в дихальні шляхи.
Для пневмонії характерні раптове підвищення температури тіла (38-39 °С і вище), погіршення загального стану, поява задишки, сильний біль у боці, потім з'являється кашель із слизовими виділеннями.
Туберкульоз (від лат. туберкулюм -гулька) - поширене інфекційне соціально небезпечне захворювання, що найчастіше уражає легені, кістки. Інша назва -сухоти. Збудник туберкульозу - мікобактерії - туберкульозна паличка (паличка Коха, або бацила). Вона може перебувати у вдихуваному повітрі, краплинках харкотиння, на посуді, одязі, рушниках та інших предметах, якими користувався хворий на туберкульоз. Мікобактерій туберкульозу можуть передаватися людині ф від продуктів тваринного походження - молока та м'яса.
Пам'ятайте! З метою профілактики туберкульозу потрібно користуватися індивідуальними засобами особистої гігієни, загартовувати організм, раціонально харчуватися, пити лише кип'ячене молоко, м'ясо споживати добре термічно обробленим.
Туберкульозні палички швидко гинуть у сухих, добре освітлених сонячних місцях. Тому, щоб запобігти захворюванню, потрібно тримати в чистоті житлові будинки, вулиці міст, громадські приміщення. Велике значення для очищення повітря в населених пунктах мають зелені насадження.
До найпоширеніх алергічних захворювань відносять алергічний риніт, бронхіальну астму їх спричинюють алергени , серед яких можуть бути продукти харчування (цитрусові, яйця, шоколадні цукерки тощо), пил, шерсть тварин, пилок деяких рослин, хімічні речовини, різні косметичні засоби, медикаменти тощо.
Алергічний риніт є самостійним захворюванням, спричиненим алергенами, які потрапляють на слизову оболонку носа. Ознаками його є набряк слизової оболонки, сухість і свербіння в порожнині носа, що супроводжується чханням і слизовиділенням. Головними способами лікування є усунення контакту з алергеном, заспокійливі засоби. Бронхіальна астма характеризується періодичними нападами ядухи і кашлю, пов'язаними з гострим порушенням бронхіальної прохідності. Ці порушення спричинюються накопиченням у крові та тканинах алергенів, що призводять до спазмів м'язів бронхіол, посилюють секрецію слизу. Внаслідок цього в просвіті бронхів збирається в'язка речовина, виникає набряк, що порушує рухову функцію бронхіол. Людині тяжко дихати. Лікують астму в спеціальних санаторіях, розташованих в екологічно чистих зонах.
Для попередження захворювань органів дихання: у період епідемій здійснювати відповідну вакцинацію (протигрипозну, протитуберкульозну тощо), - не відвідувати людні місця (концертні зали, театри тощо); дотримуватися правил особистої гігієни, не ухилятися від диспансерного обстеження (масова флюорографія), яке дає змогу вчасно виявити серйозні захворювання органів дихання; дотримуватися чистоти в приміщеннях, правил особистої гігієни, не спілкуватися з хворими під час епідемії та загартовуватися. До надзвичайно поширених чинників, що призводять до захворювань органів дихання, належать речовини, які утворюються при згорянні тютюну в сигареті (нікотин, чадний газ, синільна кислота тощо).
Maл. 3. Легені здорової людини (1) і курця (2)
Тестова перевірка знань:
1.Функція дихальної системи полягає:
а) у здійсненні вдиху і видиху;
б) в окисненні органічних речовин;
в) у постачанні в кров достатньої кількості кисню та видалення з неї вуглекислого газу.
2. Життєва ємність легенів - це:
а) глибокий видих + глибокий вдих + залишковий об'єм;
б) дихальний об'єм + глибокий вдих + глибокий видих;
в) залишковий об'єм + глибокий вдих.
3. Після тривалого бігу частота дихання відновлюється не відразу:
а) через збудження нервової системи;
б) внаслідок високого вмісту в крові адреналіну;
в) через газовий склад крові.
4. Продукти паління спричинюють:
а) з'єднання частинок гемоглобіну з чадним газом;
б) зниження рівня адреналіну в крові;
в) підвищення еластичності голосових зв'язок.
5. До профілактичних заходів, що запобігають захворюванням на туберкульоз, належать:
а) щеплення;
б) дотримання чистоти в приміщеннях;
в) озеленення вулиць;
г) усі названі заходи.
6. Глибокий вдих забезпечують:
а) внутрішні міжреберні м'язи;
б) м'язи черевного преса;
в) зовнішні міжреберні м'язи.
7. У стані спокою у диханні бере участь:
а) діафрагма;
б) міжреберні м'язи;
в) черевні м'язи.
8. дихальний центр у людини розташований:
а) мозочку;
б) довгастому мозку;
в) проміжному мозку.
9. Збільшення частоти дихання людини під час фізичних навантажити спричинюється :
а) зниження вмісту кисню у крові;
б) активізацією дихального центру імпульсами від працюючих м'язів;
в) накопичення крові вуглекислоти.
10. Туберкульоз - це інфекція :
а) крапельна;
б) пилова;
в) крапельно-пилова.
11. Продукти паління спричинюють:
а) розширення капілярів;
б) звуження кровоносних судин;
в) збільшення життєвої ємності легенів.
12. Життєва ємність легенів у курців зазвичай:
а) не змінюється;
б) збільшується;
в) зменшується;
г) може і збільшуватись, чи зменшуватись.
Немає коментарів:
Дописати коментар