1. Агрегатний стан речовини — наслідок розташування, теплового руху та взаємодії атомів і молекул.
У природі більшість речовин можуть існувати у трьох станах - твердому, рідкому та газоподібному. Ці стани речовини називаються агрегатними станами. Четвертим агрегатним станом речовини є плазма.
Речовина може переходити з одного агрегатного стану в інший. Наприклад, кисень в оточуючому нас повітрі є газом. Але при температурі 193 °С він перетворюється на рідину. Залізо в нормальних умовах є твердим, а при температурі 1535 °С воно плавиться і переходить і рідкий стан. При цьому над розплавленим залізом буде знаходитись газ з атомів заліза, які з нього випарилась.
Ознайомимося з особливостями розташування, теплового руху та взаємодії атомів (молекул) речовини в різних агрегатних станах.
2. Особливості взаємодії молекул у твердих тілах, рідинах і газах.
Рухом і взаємодією молекул пояснюються багато властивостей речовини, зокрема, відмінність між твердим, рідким і газоподібним станами, а, отже, й особливості теплових процесів, які з речовиною відбуваються.
Розглянемо це на прикладі оксиду Гідрогену. Він може перебувати у в трьох станах: в твердому у вигляді льоду, рідкому у вигляді води та газоподібному - у вигляді пари (рис. 17).
Агрегатний (від латинського слова aggregatus - приєднаний)
Існування різних агрегатних станів є наслідком особливостей взаємного розташування, теплового руху та взаємодії атомів (молекул ).
Переходи речовини з одного агрегатного стану в інший називаються агрегатними перетвореннями.
Рис. 17. Оксид Гідрогену може одночасно перебувати в твердому, рідкому та газоподібному станах
Відмінність цих станів зумовлена лише розміщенням, взаємодією і рухом молекул речовини (рис. 18).
Так, лід (твердий стан) зберігає свої об’єм і форму. Це пояснюється тим, сили взаємного притягання частинок твердого тіла дуже великі, а тому частинка твердого тіла не може віддалитися від сусідніх частинок на значні відстані. Тепловий рух частинок у твердому тілі представляє собою хаотичні коливання відносно певних точок - положень рівноваги. Ці точки утворюють характерну лише для даного виду речовини просторову фігуру - кристалічну гратку. У вершинах цієї фігури (рис. 18, а) розташовані частинки твердого тіла (атоми або молекули).
У воді (рідкий стан) молекули розміщені значно щільніше (рис. 18, б). Рух молекул рідини обмежений, але в порядкованих положень вони не мають (рис. 20, а). Молекули стрибками переходять на вільні місця і переміщуються на відстані, які наближено дорівнюють середній відстані між молекулами. Потім рух молекул повторюється. Внаслідок такого руху молекули рідини не розходяться на великі відстані, а тому рідина зберігає свій об’єм.
Проте притягання молекул рідини ще не таке велике, щоб рідина зберігала свою форму. Рідина набирає форму посудини, її легко перелити в іншу посудину або розбризкати. Лише маленькі краплі води можуть зберігати форму кульки на стінках ванни, на віконному склі (рис. 19, б). Стискаючи рідину, ми так зближуємо її молекули, що вони починають відштовхуватися. Ось чому рідину важко стиснути.
Рис. 18. Відмінності у розміщенні молекул оксиду Гідрогену різних агрегатних станах
У твердих тілах частинки не можуть віддалятись від сусідніх частинок, на значні відстані. Тому тверді тіла відрізняються сталими формою і об'ємом.
Молекули водяної пари (газоподібний стан) перебувають на відстанях, значно більших від розмірів самих молекул (рис. 18, в). На таких відстанях молекули дуже слабко взаємодіють між собою. Вони постійно знаходяться в русі, а тому водяна пара, як і будь-який інший газ, швидко заповнює весь вільний простір (об’єм посудини або кімнати тощо). Зіштовхуючись між собою кілька мільярдів разів за секунду, молекули газу змінюють напрям руху і розлітаються у всіх напрямах (рис. 20).
У газах частинки не утримуються одна біля одної і розлітаються у всіх напрямах, займаючи вільний простір. Тому гази не мають певних об’єму і форми і легко стискаються під дією зовнішнього тиску.
Гази не мають власної вільної поверхні, як тверді тіла або рідини, вони стискаються та розширюються.
Газам притаманна рухливість, тому, наприклад, природний газ зручно транспортувати газопроводами до будинків і підприємств.
Ще один агрегатний стан речовини - плазма (рис. 21). Це газ, який складається з позитивних і негативних йонів. Такий стан речовини використовують, зокрема, у плазмових телевізорах.
Рис. 20. У газах міжмолекулярні сили не можуть утримати молекули одну біля одної, а тому вони розлітаються у всіх напрямах
3. Кристалічні та аморфні тіла.
Є два різновиди твердого стану. Це кристали та аморфні тіла. Розглянемо особливості їх будови та фізичні властивості.
Тверді тіла, які мають впорядковане розташування своїх частинок, що періодично повторюється у просторі, називаються кристалами. Частинки кристалу утворюють у просторі правильну кристалічну гратку (рис. 23).
Кристали мають правильну поперечну форму. Наприклад, якщо розглядати кухонну сіль через лупу, то можна побачити, що кристали солі мають форму куба. А форма сніжинки свідчить про геометричну правильність будови кристалічного тіла - льоду (рис. 24).
Навіть в одному агрегатному стані одна й та сама речовина може мати різні властивості. Наприклад, за хімічним складом і алмаз, і графіт є простою речовиною, що складається з атомів Карбону. Але їх кристалічні ґратки суттєво різні (рис. 25, а, рис. 25, б відповідно)
У рідинах положення частинок не є строго фіксованими, вони можуть переміщуватися між іншими молекулами. Тому рідини зберігають свій об’єм, але не зберігають форми — вони приймають форму посудини, у якій знаходяться (цю важливу особливість рідин називають текучістю)
Твердий, рідкий і газоподібний агрегатні стани речовини є основними у земних умовах. У Всесвіті ж речовина найпоширенішим станом речовини є плазма.
Рис. 21. У Всесвіті плазма - це найбільш поширений стан речовини.
Кристали - від грецького слова kristauos - лід.
Перебуваючи в кристалічних ґратках на постійних місцях, частинки зазнають безперервних теплових коливань.
Є монокристали та полікристали. Монокристал - це одиночний кристал, який має форму правильного багатогранника. Монокристали рідко досягають розмірів в декілька сантиметрів (рис. 26, а). Монокристалічними є дорогоцінне каміння, ісландський шпат, топаз). Найчастіше у природі зустрічаються полікристали - сукупність монокристалів (рис. 26, б), які хаотично зрослися між собою (кам’яна сіль, цукор, кварц, лід, залізо, мідь).
На відміну від кристалів, у аморфних тіл відсутній порядок в розташуванні атомів. У аморфних тілах атоми коливаються навколо хаотично розміщених точок, що не мають просторової періодичності (рис. 27, а)
До аморфних тіл належать скло, смола, смола, каніфоль, віск, пластмаси, цукровий льодяник.
Отже, кристали і аморфні тіла є твердими тілами. Але їх фізичні властивості значно відрізняються. З цих двох станів більш стійким є кристалічний.
Під час нагрівання тверді тіла перетворюються на рідини. Кристалічні - за певної температури, яка залежить від речовини твердого тіла. Аморфні тіла з твердого стану переходять до рідкого поступово: спочатку вони розм’якшуються, а потім стають рідкими. Це пов’язане з тим, що навіть у твердому стані аморфні тіла не мають строгої періодичності у розташування атомів.
Рис. 22. Основа кристалічної ґратки — елементарна комірка
Рис. 23. Кристалічні ґратки окремих тіл: льоду (а), кухонної солі (б), алмазу (в), графіту(г)
Рис. 24. Сніжинка - де кристалічне тіло, яке утворює в просторі кристалічну ґратку
Рис. 25. Кристалічні ґратки твердих тіл: а) графіт; б) алмаз
Відмінності у властивостях твердих тіл пояснюються різною будовою їх кристалічних ґраток.
Тверді тіла різняться й іншими фізичними властивостями, наприклад, здатністю передавати теплоту або проводити електричний струм. Із такими їх особливостями ви ознайомитеся при подальшому вивченні фізики.
Аморфний - від грецького слова amorphous - безформний.
Рис. 26. Кристалічні тіла: а) монокристали; б) полікристали
Рис. 27. Аморфні тіла: а) аморфні тіла навіть у твердому стані не мають періодичності у розташуванні атомів; б) смола; в) віск; г) пластмаси
ПОГЛИБТЕ СВОЇ ЗНАННЯ
Плазма
При нагріванні речовини зростає швидкість руху її окремих частинок (атомів, молекул) і відбувається руйнування структури речовини: тверде тіло перетворюється на рідину, рідина - на газ. При подальшому нагріванні газу швидкість руху молекул газу настільки зростає, що починає відбуватися процес відриву електронів від атомів. Утворюється особливий стан газу - плазма. Отже, плазма - це сукупність однакового числа позитивних і негативних йонів.
У природних умовах біля поверхні Землі плазма практично відсутня. З’являється вона лише у верхніх шарах атмосфери - йоносфері. У космічному просторі плазма - це найбільш поширений стан речовини. Сонце, гарячі зірки, які мають дуже високі температури, повністю складаються з плазми. А, отже, без знання законів фізики плазми неможливо зрозуміти еволюцію зірок і розвиток Всесвіту.
Біля поверхні Землі плазма утворюється лише під час спалахів блискавки. Плазма заповнює лампи денного світла, скляні трубки неонової реклами.
Розширте науковий кругозір
Найбільші кристали природного походження З давніх-давен кристали привертали увагу людей своїм зовнішнім виглядом. їх навіть наділяли магічними властивостями. Але у наш час кристали мають суто практичну цінність: вони є основою багатьох технічних пристроїв; кристали дорогоцінного каміння використовуються для виготовлення ювелірних прикрас. Важливою характеристикою кристалу є його розмір. Найбільші кристали природного походження заховані в глибинах двох печер, які знаходяться у Мексиці (рис. 28). На жаль, побачити це диво можуть не всі внаслідок екстремальних умов в печерах (температура у них досягає 65 °С).
Рис. 28. Величезні кристали семеніту (кристалічний гіпс) мають форму колон, масу близько 55 тонн та досягають 1, 2 метра у діаметрі.
Фізичні дослідження в Україні Вирощування штучних кристалів
Сьогодні фізика і техніка досягли такого рівня, коли учені можуть штучно вирощувати кристали навіть більшого розміру, ніж це робить природа. Зокрема, у 2009 році в лабораторіях Інституту монокристалів Національної академії наук України (м. Харків) був вирощений один з найбільших у світі монокристалів масою 504, 5 кг (рис. 29). Для його створення використовувалася новітня технологія, яка дозволяє за 18-19 днів вирощувати кристали діаметром 0,5 м. Українські вчені впевнені, що після розроблення відповідного обладнання вони зможуть вирощувати й набагато більші екземпляри. До речі, Інститут монокристалів є одним з лідерів у розробці й удосконаленні техніки вирощування монокристалів, а також виготовлення кристалів різного призначення та найвищої якості. Дослідження й напрацювання науковців цього інституту користуються попитом не лише в Україні, але й далеко за її межами, оскільки кристали використовуються у медичному обладнанні для діагностування небезпечних хвороб, на митних пунктах для виявлення шкідливих вантажів, в оборонній промисловості.
Рис. 29. Учені Інституту монокристалів НАН України виростили один з найбільших кристалів у світі
Від теорії до практики Що таке сапфірове скло?
Це не скло, а кристалічне тіло. Воно виготовляється із сапфірів, одержаних штучним способом. Сапфірове скло - це надтвердий матеріал, а тому воно використовується для виготовлення дуже міцного скла, зокрема, куленепробивного. Сапфірове скло також встановлюється у вітринах великих торговельних центрів, у коштовних швейцарських годинниках. Найближчим часом компанія Apple планує розпочати масове виготовлення сапфірового скла для смартфонів та айфонів (рис. 30).
Рис. 30. Сапфірове скло - це кристал, який має дуже велику міцність
Подумайте і дайте відповідь
1. У яких агрегатних станах може перебувати речовина? Наведіть приклади різних агрегатних станів.
2. Чи відрізняються молекули однієї й тієї самої речовини у твердому, рідкому та газоподібному станах?
3. Які особливості розташування, теплового руху та взаємодії атомів і молекул у кристалічних тілах? аморфних тілах? рідинах? газах?
4. Що таке монокристали? полікристали?
5. Чим зумовлені відмінності у фізичних властивостях твердих тіл, рідин і газів?
6. Що представляє собою плазма?
Розв’яжіть задачі та оцініть результати
Вправа 4.
1. Накресліть у зошит таблицю та заповніть її.
Стан речовини | Основні властивості | Характер руху молекул | |
Об’єм | Форма | ||
Твердий | |||
Рідкий | |||
Газоподібний | |||
2. Визначте за наведеним описом, про який агрегатний стан речовини йдеться:
а) речовина прозора, безбарвна, легко стискається;
б) речовина легко змінює форму, але погано стискається;
в) речовина має власний об'єм і форму, а також важко стискається.
3. Ви, мабуть, коштували цукровий льодяник (пригадайте, це - аморфне тіло). Тоді ви помічали, що у результаті тривалого зберігання він вкривається кристалами цукру. Також ви бачили, що скло, яке теж є аморфним тіло, з часом тьмяніє, що відбувається внаслідок утворення в ньому кристалів. Користуючись цими фактами, які вам відомі з особистого досвіду, обґрунтуйте, який стан твердого тіла є стійкішим: кристалічний чи аморфний?
4. Учені Інституту монокристалів НАН України виростили один з найбільших у світі прямокутних сапфірів розмірами 350 х 500 х 50 мм. Визначте масу цього дорогоцінного кристалу, якщо його густина 5143 
.
Немає коментарів:
Дописати коментар