Географія «Екологічні проблеми материків і океанів» 29.01.2021

Давні люди, як і всі земні організми, залежали від природи, були незахищені від багатьох несприятливих явищ. Згодом залежність людини зменшилася: вона навчилася будувати надійні житла, обігрівати й освітлювати їх; передбачати стихійні лиха й зменшувати їхні наслідки. Але, поліпшуючи умови свого існування, вона створила проблеми, значно небезпечніші, ніж примхи погоди. Небачені раніше темпи промислового виробництва в поєднанні з недосконалістю технології й відсутністю достатньої кількості очисних споруд привели до забруднення навколишнього середовища, появи екологічних проблем.

 

Вивчення нового матеріалу.
Розповідь учителя.
Проблеми забруднення повітря.Атмосферне повітря завжди містить домішки, що надходять від природних й антропогенних джерел. До забруднень природного походження належить пил, що утворюється з продуктів виверження вулканів і залишків згорілих метеоритів під час їх проходження в атмосфері. Основними антропогенними джерелами забруднення повітря є промислові й комунальні підприємства (теплові й атомні електростанції, промислові й міські котельні, металургійні й нафтопереробні заводи). Так, теплові електростанції й великі металургійні підприємства, споживаючи велику кількість вугілля, нафтопродуктів і природного газу, викидають в атмосферу аерозолі, пил, сажу, золу й різні хімічні сполуки (сірчаний ангідрид, діоксиди вуглецю й сірки, оксиди азоту). У розвинених країнах основна кількість викидів шкідливих речовин припадає на автотранспорт. У вихлопних газах виявлено десятки шкідливих речовин. Особливу небезпеку становлять бензапірен (канцерогенна речовина, що утворюється в результаті розкладання хімічних сполук при нагріванні), оксиди азоту, свинець, ртуть. Джерелами надходження шкідливих речовин стають сховища виробничих і побутових відходів (наприклад терикони, які часто горять і забруднюють повітряне середовище газом і пилом). Забруднене повітря переміщується залежно від напрямку вітру, викликає хвороби, знищує рослини. У людини воно насамперед уражає легені. Серед захворювань органів дихання виділяють гострі (застуда, бронхіт, запалення легенів) і хронічні хвороби (хронічний бронхіт, астма). У всіх країнах на частку респіраторних захворювань припадає більше випадків, ніж на всі інші хвороби разом узяті. Наслідками забруднення атмосферного повітря стали такі глобальні проблеми, як потепління клімату, випадання кислотних дощів й утворення «озонових дір». Глобальне потепління пов’язане зі збільшенням кількості вуглекислого газу в атмосфері. Понад 20 років тому метеорологи за допомогою ЕОМ провели експеримент, метою якого було оцінити зміни клімату за умови, що вміст вуглекислого газу в атмосфері Землі збільшиться в чотири рази. Результати цих обчислень змусили замислитися: було з’ясовано, що середня температура атмосфери Землі, що сьогодні становить 14 °С, збільшиться на 4,1 °С, причому в Північній, материковій, півкулі підвищення складе 4,5 °С. Уже зараз льоди Гренландії й Антарктиди дедалі швидше втрачають масу. Літнє танення арктичного морського льоду навіть перевершило очікування прогнозів. Це означає, що підвищення температури змінює вигляд нашої планети. Воно призводить не тільки до підняття рівня моря, але й до надмірних дощів, повеней, ураганів, торнадо. Згідно з прогнозами, можливе підвищення рівня Світового океану від 18 до 59 см. Здається, що це небагато, але воно може спричинити ситуацію, коли, наприклад, Мальдівська Республіка, що складається з 2000 низьких атолових островів, майже зникне. У Бангладеш це змусить частину населення змінити місце проживання. Іншими наслідками цього явища може бути збільшення розмиву берегів, підняття ґрунтових вод, проникнення солоної морської води у водоносні обрії. Особливо небезпечний підйом рівня моря для таких країн, як Бангладеш, Єгипет, Індонезія, Гамбія, Мальдівська Республіка, Мозамбік. Серед країн Європи під загрозою можуть опинитися Нідерланди. Таким чином, проблема глобального потепління стає однією з важливих проблем виживання людства. Наприкінці 70-х рр. ХХ ст. в атмосфері були виявлені ділянки зі зниженим вмістом озону, названі «озоновими дірами». Найбільша з них розташована над Антарктидою. За прийнятою теорією, потоншання озонового шару відбувається через виділення хлоро- і бромовмісних фреонів (відповідно до іншої гіпотези, цей процес може бути значною мірою природним і не пов’язаним тільки зі шкідливим впливом людської цивілізації). Зменшення концентрації озону приводить до збільшення кількості ультрафіолетового випромінювання, що надходить на Землю і є згубним для всього живого. Для захисту атмосферного повітря від забруднення на підприємствах будуються очисні споруди, що вловлюють гази, пил, дим і сажу. Є простий, випробуваний часом, а головне — доступний будь-якій людині спосіб очищення повітря — висадження дерев і кущів. Ділянка хвойного лісу розміром 1 км2може зібрати до 3000 т пилу за рік. Пил змивається дощем і «пилосос» знову готовий до роботи. Не слід забувати, що зелені насадження прикрашають міста й селища, є місцем відпочинку людей і середовищем існування тварин і птахів. Рослини поглинають з атмосфери вуглекислий газ, а повертають в атмосферу кисень. Деякі рослини, наприклад сосна, кедр, цибуля, часник, виділяють речовини, що знищують небезпечні для людини бактерії, сприяють зміцненню організму, лікують деякі хвороби.       Проблема забруднення води В останні 30 років глобального характеру набуло антропогенне забруднення природних вод. Основними його джерелами є промислові, комунальні, каналізаційні стоки, змивання з полів частини ґрунту, що містить різні хімікати (добрива, засоби захисту рослин), дренажні води систем зрошення, стоки тваринницьких ферм. До забруднення водойм призводить і гідротехнічне будівництво. Створення водосховищ і регулювання стоку річок спричиняє вповільнення водообміну. До основних забруднювачів води належать хімічні речовини, що роблять її не придатною для пиття. Серед них виділяють органічні речовини, що легко розкладаються (побутові стоки); важко або зовсім не піддаються розкладанню (переважно промислові стоки); солі (хлориди, сульфати, нітрати) і сполуки важких металів (ртуті, кадмію, свинцю, ніобію). У результаті багато річок і озер мають високий рівень забруднення й практично повністю втратили здатність до самоочищення. У Європі найбільше навантаження за водоспоживанням і забрудненням припадає на Дунай, Волгу, Дніпро, Рейн, Дон, Кубань, Темзу, Северн, Сену; в Азії — на Ганг, Хуанхе і Янцзи; в Америці — на Міссісіпі, Св. Лаврентія, Колорадо, Потомак, Огайо. Забруднену воду річки несуть в океани. Там додається ще й забруднення нафтою в результаті аварій танкерів, бурових установок, трубопроводів. Нафта утворює на поверхні води тонку плівку, що покриває великі простори, перешкоджаючи проникненню сонячного світла в поверхневий шар океанів і морів та ускладнюючи доступ кисню. Морським тваринам, які опинилися в районі розливу нафти, загрожує загибель: вимазані маслянистою рідиною птахи можуть потонути, замерзнути або загинути від голоду. Зараз великі території Світового океану вкриті нафтовими плямами. Сильно забруднені Середземне, Північне, Аравійське й Балтійське моря, Мексиканська й Перська затоки, північно-східна й західна частини Атлантичного океану, північно-західна частина Тихого океану. Основним способом боротьби із забрудненням водоймищ є система послідовного очищення стічних вод. Вона передбачає первинне механічне (видалення речовин, що легко осідають і спливають) і вторинне біологічне очищення (видалення органічних речовин, що біологічно руйнуються). Важливим напрямком захисту водних ресурсів є запобігання стоку з полів різних хімічних добрив, отрутохімікатів, пестицидів. Велике значення має впровадження сучасних технологій у промисловому виробництві, наприклад створення замкнених виробничих циклів.  Проблема забруднення ґрунтів Головна проблема світового земельного фонду — деградація ґрунтового покриву. Це сукупність несприятливих процесів, які приводять до зміни функцій ґрунту, кількісного та якісного погіршення її властивостей, поступової втрати родючості. Ґрунти забруднюються при надлишковому внесенні в них отрутохімікатів і мінеральних добрив. Крім того, забруднюючі речовини, що спочатку потрапили в повітря, потім опиняються на землі. За деякими розрахунками, людство вже втратило 2 млрд га земель, що колись були продуктивними. Тільки через ерозію, що поширюється як у відсталих, так і в розвинених країнах, щорічно втрачається 6—7 млн га сільськогосподарських угідь. Приблизно половина зрошуваних земель світу засолена й заболочена. Це приводить до щорічної втрати 200—300 тис. га земель. Самоочищення ґрунтів, тобто здатність перетворювати небезпечні органічні речовини на неорганічні — мінеральні солі й гази, відбувається повільно, тому небезпечні речовини накопичуються в них. Потім їх поглинають рослини, вживання яких викликає захворювання людей і тварин.