Однією з основних відмінностей тварин від інших живих організмів є те, що вони здатні активно рухатися різними способами під час пошуку їжі, переслідуючи здобич або втікаючи від хижака.Симетрія двобічна — через тіло можна провести одну вісь симетрії, що ділить тіло на однакові половинки, дозволяє зберігати рівновагу під час швидкого спрямованого руху (черви, членистоногі, хордові). Також у тварин, що відносно швидко й активно рухаються, можна відрізнити передній і задній кінці тіла.
Симетрія радіальна — через тіло можна провести декілька осей симетрії, органи розташовані по колу (кишковопорожнинні: медузи, гідри, коралові поліпи та інші тварини, які ведуть прикріплений спосіб життя, повільно повзають або повільно плавають у воді: морські зірки і морські їжаки).
Функції опорно-рухової системи — це підтримання певної форми тіла, захист внутрішніх органів, переміщення тіла в просторі. Основу опорно-рухової системи складають скелет (пасивна частина) і скелетні м'язи (активна частина).
Види опори – гідроскелет, черепашка, зовнішній (екзоскелет) і внутрішній скелети (ендоскелет).
Зовнішній скелет складається з органічних і неорганічних речовин, але найчастіше є комбінованим: основа може бути з органічної речовини, яка надає скелету еластичності, а мінеральні включення або шари надають скелету жорсткості і міцності.
| Тварини | Характеристика опори |
| Коралові поліпи (кишковопорожнинні) | Зовнішній вапняковий скелет мають або малорухомі, або сидячі тварини, більшість м'язів практично не зв'язані зі скелетом |
| Круглі черви | Гідроскелет. Функцію скелета виконує багатошарова кутикула, а опорно-рухову систему – шкірно-м'язовий мішок порожнини |
| Черевоногі і двостулкові молюски | Зовнішній скелет у вигляді вапнякової мушлі, де зв'язок із нею мають м'язи для захисту тіла від небезпеки (у двостулкових молюсків — це м'язи-замикачі, а у черевоногих — спеціальний м'яз, що втягує тіло в мушлю) |
| Головоногі молюски | гідростатичний скелет (насичені водою м'які тканини) |
| Членистоногі | Почленований зовнішній скелет для активного руху - хітинова кутикула, просякнута вапном, до внутрішньої поверхні зовнішнього скелета окремих члеників прикріплюються м'язи, що дають змогу тварині здійснювати складні рухи і досить швидко пересуватися. Політ комах здійснюється завдяки крилам, які є виростами зовнішнього скелета (кутикули) і до яких кріпляться потужні м'язи. Зовнішній скелет – це захист і опора |
- не росте разом із твариною (за виключенням молюсків), тому під час росту така тварина кілька разів линяє (скидає зовнішній скелет), тоді стає беззахисною і легкою здобиччю для хижаків.
- обмежує розмір тварин (навіть легкий зовнішній скелет має певну вагу, а його розміри, не можуть бути меншими, ніж розмір тіла тварини). Тому переважна більшість наземних тварин із зовнішнім скелетом — дрібні або навіть мікроскопічні, бо на суходолі його вага не компенсується виштовхувальною силою води.
Внутрішній скелет складається з хрящової і кісткової сполучних тканин. У всіх хордових тварин внутрішній скелет. Скелет хребетних тварин складається з таких частин: осьовий скелет, скелет кінцівок і череп.
Переваги внутрішнього скелета:
- росте разом із твариною, а його розміри і вага можуть бути значно меншими, ніж розміри і вага інших органів;
- тварини можуть мати великий розмір.
1. Назвіть тварин, яким притаманна радіальна симетрія тіла. З чим це пов'язано?
Радіальна симетрія притаманна примітивним тваринам, які ведуть прикріплений спосіб життя, повільно повзають або повільно плавають у воді. Спосіб життя та здатність до активного руху впливають на зовнішній вигляд тіла тварини та тип його симетрії.
2. Які ви знаєте способи переміщення тварин у водному, наземному, повітряному та ґрунтовому середовищі? Наведіть приклади мешканців різних середовищ і вкажіть їхній спосіб пересування.
• У наземному середовищі способами пересування є ходіння (кіт, корова), стрибання (коник-стрибунець, жаба, горобець), лазіння (мавпа, панду, білка), біг (кінь, собака).
• У водному середовищі пересування — це плавання (риби, качки, крокодили) та повзання або ходіння по дну (ракоподібні, кріль), реактивний рух (головоногі молюски, медузи).
• У ґрунтовому середовищі тварини пересуваються завдяки різним способам риття (кріт, черв'яга – земноводна тварина , дощовий черв'як).
• У повітряному середовищі способами переміщення є планеруючий (змії, птахи) і активний політ (птахи, комахи).
| Способи руху | Особливості руху | Тварини |
| Ходіння, біг | Переміщення відбувається за допомогою кінцівок. Вага почергово переноситься на ту або іншу кінцівку | Людина, копитні тварини, ящірки, павуки, таргани, крокодили, птахи |
| Повзання | Повільне переміщення шляхом вигинання тіла або руху кінцівок | Черви, змії, жаби |
| Стрибки | Переміщення за допомогою відштовхування від поверхні | Коники, кенгуру, зайці, деякі павуки, ящірки, жаби, пінгвіни, гепарди |
| Реактивний РУХ | Переміщення тіла за реактивним принципом: тварина виштовхує воду, а сама рухається в протилежний бік | Головоногі молюски, медузи |
| Планерування | Пасивно переміщення у воді або повітрі | Яванська жаба, летючі риби, птахи, скат манта, таргани |
| Літання | Активне переміщення у повітрі завдяки руху крил | Рукокрилі, літаючі комахи, птахи |
| Плавання | Переміщення у воді | Риби, морські змії, черепахи, китоподібні, майже всі ссавці |
Так, наприклад, комахи на землі бігають, у повітрі літають; вовки на землі бігають, у воді плавають; гадюки на суші повзають, у воді пливуть.
4. Які тварини мають зовнішній скелет, а які — внутрішній?
Зовнішній скелет мають членистоногі, молюски; внутрішній – хордові.
5. З яких основних частин складається скелет хребетних тварин?
У хордових тварин внутрішній скелет складається із хрящової і кісткової сполучних тканин. М'язи до кісток прикріплюються таким чином, що кістки, з'єднані завдяки суглобам, можуть рухатись одна відносно одної, унаслідок цього рухається і все тіло.
До складу скелета усіх хребетних тварин входять: осьовий скелет (хребет, який складається з хребців, всередині хребта є канал, в якому міститься спинний мозок), скелет кінцівок і череп.
Немає коментарів:
Дописати коментар