Героїчні та патріотичні образи
Німецький композитор, сучасник Французької революції, музика якого насичена ідеями боротьби, героїзму, віри, протистояння… Чи здогадалися ви. Про якого композитора йтиметься сьогодні на уроці?
Останні роки 18 ст. минали в Європі під знаком революційних змін – це був час великих учених, письменників, художників, час віри в людський розум. Ламалися феодальні засади, на першому плані опинилася буржуазія, привносячи до громадського життя нові ідеали – свободи і права особистості, незалежності й рівності людей. Хоча Німеччина і не переживала таких бурхливих подій, як Франція, де народ захопив у Парижі ненависну йому фортецю Бастилію – символ деспотизму, а потім розправився зі своїм монархом, але волелюбні ідеї відчувалися тут, формуючи світогляд Бетховена.
Його творчість викликала запеклі суперечки. Для прогресивно налаштованої публіки, особливо молоді, його музика несла в собі нові думки і почуття, істинну красу і була суто новаторською, для інших же, любителів традиційних музичних форм із мелодіями, що тішать слух, вона здавалася мало не безглуздим нагромадженням звуків.
Композиторський авторитет Бетховена зростав, а з ним – і випробування. Уже в 26 років Людвіг відчув, що починає глухнути.. Спроба приховати цей тяжкий недуг віддалили його від людей, зробила похмурим самітником.
Проте, долаючи душевну і творчу кризу, він створює твори що практично в усіх жанрах відновлять тогочасну музичну мову, будь то опера, симфонія, фортепіанна соната або вокальний цикл.
Його п’ята, шоста, дев’ята симфонії, «Урочиста меса», його сонати, і серед них «патетична» й «Апосіоната», музика до «Егмонта» – це світлі вершини людського духу й одночасно – бездонні глибини людських почуттів. За музичними образами, що звучать у них, незмінно встає його головний герой – людина мужня і безстрашна, щедра і добра, чуйна, іноді беззахисна, м’яка і вразлива; людина, яка страждає і долає власне страждання через любов до усіх людей, через віру в добро, красу і божественний початок світу.
Бетховен дізнався про історію Егмонта з однойменної трагедії Гете, написаної 1788 року, за рік до Французької революції. «Егмонт» захопив композитора своїм змістом, адже героїчні образи Гете були близькими Бетховену. Відсилаючи Гете свій твір, автор писав : «У найближчому майбутньому Ви отримаєте … музику до «Егмонта», до цього чудового «Егмонта», якого я втілював у звуках із таким захопленням, з яким я його читав, і був у думках та в почуттях цілком захоплений Вами». У листі – відповіді Гете запросив композитора до себе у Веймар і розповів про наміри поставити на сцені «Егмонта» саме з музикою Бетховена.
В історії кожного народу є героїчні постаті. Імена їх різні, однак у змалюванні образів ми бачимо спільні риси. Це зазвичай люди хоробрі, волелюбні та рішучі. Таким був і граф Егмонт, який очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти іспанських завойовників у XVI столітті. Повстання жорстоко придушили, а Егмонта схопили і засудили до страти. Його юна кохана, прекрасна Клерхен, теж заплатила життям за своє кохання та боротьбу. Егмонт представлений як герой війни за національне визволення Нідерландів проти іспанців, які пригноблювали голландський народ. Бетховен представив Егмонта як символ загальної революційної боротьби проти тиранії.
Нащадки не забули цю історію: Йоганн Гете написав трагедію «Егмонт». Її сюжет захопив німецького композитора Людвіга ван Бетховена. Він склав музику до спектаклю: окремі музичні номери, об’єднані спільними ідеєю та характером. Увертюра до трагедії живе сьогодні власним життям – її виконують як самостійний музичний твір.
Увертюра починається з повільного вступу, де композитор виразно та яскраво втілив образи іспанських завойовників та поневоленого ними народу. Контрастні за характером, вони сприймаються як образ зіткнення.
В основній частині слухачів захоплює бурхлива та стрімка стихія образу боротьби. А в кульмінаційному моменті чути короткий “вигук” струнних, за яким звучать чотири траурні акорди оркестру. Так композитор зобразив загибель Егмонта. Але смерть головного героя не означає поразки в боротьбі. Заключна частина своїм яскравим та світлим характером сповіщає про перемогу нідерландського народу.
Послухайте, як в увертюрі до трагедії Йоганна Вольфганга Гете “Егмонт” Людвіг ван Бетховен передав три образи зіткнення, боротьби та перемоги – це одночасно єдиний героїчно-драматичний образ Егмонта.
Слухання. Л. ван Бетховен. „Егмонт”
Своєю дивовижною музикою Бетховен хоче повідомити, що незалежно від страждань і поразок, незалежно від того, скільки героїв ще загине, незалежно від того, скільки часу триватиме боротьба і скільки доведеться ще відступати, ми знову і знову йтимемо вперед до перемоги. Ця музика виражає безсмертний дух революціїє
IV. Виконання пісні Б.Фільц “На полонині, на верхівці”
Вч . Робота над піснею “На полонині, на верхівці”
А зараз ми продовжимо розучувати пісню “На полонині, на верхівці”.
Будьте уважні. Пам’ятайте: найголовніше в музичному образі пісні – зображення засобами музики картини прекрасної української природи та вираження почуття любові до неї.
Караоке. Пісня “На полонині, на верхівці” “На полонині, на верхівці” Сл. В. Ладижця, муз. Б. Фільц
Висновок
Вч. У душі кожної людини є місце для любові до рідної землі та рішучості боротися за справедливість, є місце героїчним образам музики Людвіга ван Бетховена .
Гра «Закінчи речення»
- Сміливий і мужній граф Егмонт очолив героїчну боротьбу фламандського народу проти …
- Музику до трагедії Гете написав німецький композитор….
- Вступ до опери, балету, вистави називають …
- Увертюра сьогодні є самостійним програмовим твором, тобто твором…
- Увертюра «Егмонт» Л.Бетховена втілює образи…
Домашнє завдання
- Про кого зі своїх улюблених літературних героїв ви написали б програмну увертюру, якби були композиторами?
- Яким ви собі уявляєте цей твір?
Немає коментарів:
Дописати коментар