Причини і наслідки
стигматизації і дискримінації. Законодавство України у сфері протидії епідемії
ВІЛ-інфекці
Мета: систематизувати знання учнів про особливості поширення ВІЛ-інфекції в Україні і світі, ознайомити з причинами і наслідками стигматизації і дискримінації, положеннями законодавства України у сфері протидії епідемії ВІЛ -інфекції; розвивати навички оцінки ризиків ВІЛ-інфікування у різних ситуаціях, уміння розрізняти прояви дискримінації, зокрема щодо ВІЛ -інфікованих і хворих на СНІД людей; виховувати впевненість у поведінкових реакціях, негативне ставлення до виявів стигми і дискримінації людей, які живуть із ВІЛ .
Обладнання: ілюстративний матеріал, свічка з рожевою стрічкою, стрічки тканини завдовжки 70 см — 1 м (6 шт., темного кольору), папір формату А3 (3 шт.), олівці, клей, ножиці, кольорові журнали, мультимедійне обладнання та презентація, музичний супровід (І. Дубцова, В. Романченко «Живи»).
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І. Організаційний
момент
1. Привітання
Мешканці Тибету (регіон у Китаї) під час зустрічі
знімають головний убір правою рукою, а ліву руку закладають за вухо і висовують
язик. Привітайтеся по-тибетськи!
2. Створення позитивного настрою
Подивімось на сонце. Воно лагідне і привітне.
Давайте простягнемо до нього свої руки, візьмемо по одному промінчику і
поселимо їх у свої серця. Тепер ми стали на один промінчик добрішими,
чуйнішими, милосерднішими. Тож посміхнімось один одному, адже в кожному з нас
тепер живе маленьке сонечко.
ІІ. Перевірка виконання
учнями домашнього завдання
1. Гра «Ти мені — я тобі».
Учень за опорним конспектом ставить класу запитання
щодо теми уроку. Той, хто дав правильну відповідь, може поставити своє
запитання у відповідь.
2. «Німа відповідь» (за ілюстративним матеріалом)
Учні слухають запитання вчителя і відповідають,
показуючи зображення, обране серед запропонованого ілюстративного матеріалу.
— Яке покарання передбачають статті ККУ за
поширення та вживання наркотиків?
— Як громадськість бере участь у боротьбі зі
шкідливими звичками населення? (Випуск плакатів, соціальної реклами,
флеш-моби, агітбригади, пропаганда здорового способу життя тощо.)
ІІІ. Перевірка раніше
засвоєних знань
Сформулюйте відмінності між ВІЛ та СНІДом.
2. Вікторина «Що ти знаєш про толерантне ставлення
і порозуміння з ВІЛ-інікованими та хворими на СНІД?»
Учні «ланцюжком» проголошують твердження щодо
наведеного питання; наводять приклади з різних інформаційних джерел тощо.
ІV. Мотивація
навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку
Вправа «Біла ворона»
Мета: розвиток здатності знаходити (помічати) та
цінувати індивідуальність інших людей.
Учитель пропонує одному з учнів на деякий час стати
не таким, як усі. Для цього йому треба робити усе протилежне тому, що робить
група. Група повторює рухи ведучого, наприклад, група підіймає руки, а «біла ворона»
— ні. Всі посміхаються, а «біла ворона» — насуплюється тощо. Невдовзі ведучий
говорить: «Це важко — бути не таким, як усі. Хто йому буде допомагати? Так
з’являються дві «білі ворони». Потім їх стає більше. Коли до «білої ворони»
приєднується більшість, вправа закінчується.
V. Актуалізація
чуттєвого досвіду учнів
1. Вправа «Ланцюжок»
Учні по черзі називають по одній рисі толерантної
людини.
— Чому потрібно поважати інших?
— Що ми розуміємо під словом «толерантність»?
2. Вступне слово вчителя
— Люди можуть бути безпорадними і немічними,
перебувати у стані страху, суму, розгубленості. Зазвичай вони потребують
піклування та співчуття. Співчуття — це здатність поставити себе на місце іншої
людини, зрозуміти й відчути те, що й вона. Глибше співчуття називають
співпереживанням. Коли співчуття і співпереживання стають рисою характеру,
особистісною якістю, психологи говорять про здатність такої людини до емпатії.
Співчувати та співпереживати здатні чуйні, милосердні люди.
VI. Сприйняття та
усвідомлення учнями нового навчального матеріалу
1. «Довідкове
бюро». Хронологія фактів про ВІЛ-інфекцію та СНІД
·
1987 — на сесії Генеральної
Асамблеї ООН Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я (ВООЗ) прийнято
глобальну стратегію боротьби зі СНІДом. Офіційно зареєстрований перший препарат
проти ВІЛ-інфекції — АЗТ (ретровір). В Україні зареєстровані перші шість
випадків ВІЛ-інфікування серед громадян країни та 75 випадків серед іноземців.
В Україні створено мережу кабінетів довіри з обстеження і консультування на
ВІЛ/СНІД. У США в Сан-Франциско пошито перший КВІЛТ (клаптикова ковдра) в
пам’ять про померлого ВІЛ-інфікованого друга.
·
1988 — 1 грудня оголошено
Всесвітнім Днем Боротьби зі СНІДом. Зареєстровано першу смерть від СНІДу в
Україні.
·
1989 — у Росії ВІЛ-інфіковано
270 дітей внаслідок непрофесійних дій медперсоналу.
·
1990 — в Україні створено
мережу СНІД-центрів.
·
1991 — в Україні прийнято
перший Закон «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист
населення». Цього року Франком Муром створено символ всесвітнього
антиСНІДівського руху у вигляді червоної стрічки.
·
1992 — в Україні прийнято
першу програму профілактики ВІЛ-інфекції та захворювання на СНІД.
·
1993 — кілька керівників
Центру Крові у Франції посаджені за ґрати у зв’язку з потраплянням у Центр
ВІЛ-інфікованих препаратів крові. В Україні вперше впроваджено до- й
післятестове консультування — як обов’язкове під час обстеження на ВІЛ/СНІД.
·
1987–1994 — в Україні
офіційно зареєстровано 183 випадки ВІЛ-інфекції.
·
1995 — в Україні поширення
ВІЛ-інфекції/СНІД набуло епідемічного характеру, зареєстровано 1490 випадків
інфікування за рік; прийнята друга програма з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІД.
·
1996 — створено програму
ООНСНІД (UNAIDS).
·
1998 — прийнято Закон України
«Про внесення змін до закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та
соціальний захист населення».
·
1999 — в Україні прийнято
третю програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.
·
2001 — в Україні прийнято
четверту програму з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу. Уперше проведено
спеціальну сесію ООН з проблем СНІДу.
·
2002 — помер від СНІДу Франк
Мур, який створив червону стрічку — символ боротьби зі СНІДом.
·
2014 — в Україні прийнято
Закон про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії
ВІЛ-інфекції / СНІДу на 2014-2018 роки.
2. Особливості
поширення ВІЛ-інфекції в Україні і світі (за слайдами мультимедійної
презентації)
Україна за темпами поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу
посідає одне з перших місць у Східноєвропейському регіоні.
На сьогодні не існує вакцини для профілактики СНІДу
і недостатньо ефективні методи лікарської терапії цього захворювання.
Основна проблема створення лікарських препаратів
проти СНІДу полягає у високій властивості ВІЛ змінювати свою структуру.
Середня тривалість життя ВІЛ-інфікованої людини
становить приблизно 12 років, однак сучасні препарати збільшують цю цифру в 2-3
рази. Сучасні препарати для лікування СНІДу діють всередині клітини, не
дозволяючи ВІЛ розмножуватись.
Статистика...
Сьогодні число ВІЛ-інфікованих у світі перевищує 30
млн, а померло від цієї хвороби — 6 млн людей.
Щоденно ВІЛ заражається понад 6000 людей, що дає
змогу говорити про пандемію СНІДу.
Україна за темпами розвитку епідемії ВІЛ-інфекції
посідає друге місце в Європі і п’яте — у світі.
Україна за темпами росту захворювання наздоганяє
навіть Африку.
За нинішніх темпів розвитку захворювання 2014 року
від СНІДу в Україні щоденно буде помирати 140 людей.
3. Слухання притчі
Реальність
Неподалік від дороги стояло сухе дерево. Якось
уночі дорогою йшов крадій. Він побачив удалині силует і подумав, що це стоїть
поліцейський біля дороги, злякався і втік.
Увечері цією дорогою йшов закоханий. Він ще здалеку
побачив витончений силует і подумав, що це його кохана вже давно на нього
зачекалась. Його серце радісно забилось. Він усміхнувся і прискорив кроки.
Наступного дня повз дерево проходила мати з сином.
Син, наляканий страшними казками, подумав, що біля дороги злочинець, злякався і
голосно заплакав. Але дерево залишалось деревом!
Висновок. Світ навколо нас — не такий, як
здається. Кожен бачить у однакових речах те, що сам хоче бачити.
— Чи не цим пояснюється ставлення здорових людей
ВІЛ-позитивних та хворих на СНІД?
4. Глосарій. Робота з термінами
Стигматизація (від грецьк. Στíγμα — «ярлик, клеймо») — таврування, нанесення стигми. Може позначати навішування
соціальних ярликів. У цьому сенсі стигматизація — асоціація будь-якої якості
(як правило, негативної) з конкретною людиною або групою людей, хоча цей
зв’язок відсутній або не доведений. Стигматизація є складником багатьох
стереотипів.
Стигматизація може вести до дискримінації, тобто до
реальних дій, які.
Досить часто наявність стигми призводить до
дискримінації, тобто коли переконання переходять до дій, обмежуються права
якоїсь групи. Хоча в цивілізованих країнах явна стигматизація і пов’язана з нею
дискримінація або заборонені законом або засуджуються культурою, практично
будь-яке суспільство насичене стигмами. Стигма знижує об’єктивність оцінки
конкретних людей (стигматизованих), а інколи може перешкоджати їх інтеграції в
суспільство.
Дискримінація (лат. discriminatio — «розрізнення») — обмеження прав частини
населення за певною ознакою (раса, вік, стать, національність, релігійні
переконання, сексуальна орієнтація, стан здоров’я, рід занять тощо). Таке
обмеження може бути підкріплене законодавством (правова дискримінація),
прийнятою в країні релігією, або може ґрунтуватися виключно на сформованих
моральних нормах (неофіційна дискримінація). Дискримінація має місце
тоді, коли щодо людини робиться виняток, який призводить до несправедливого або
упередженого ставлення до людини на підставі її приналежності до певної групи.
Наприклад, людина, що живе з ВІЛ, може не отримати медичну допомогу або бути
звільненою з роботи на підставі ВІЛ-статусу.
5. Колективне складання схеми «Причини стигматизації і дискримінації»
6. Оздоровлювальна вправа. «Гра з уявними м’ячами»
Підніміться, відведіть руки у сторони долонями
догори та уявіть, що в кожній руці лежить м’яч. Нахиліть підборіддя до грудей.
Вдихніть, проведіть плавну лінію у вигляді арки від однієї руки до іншої.
Видихніть, трохи нахиліться вперед, долоні донизу, голову в початкове
положення. Повторіть в інший бік.
7. Робота за підручником (у парах)
За матеріалами підручника учні складають опорний
конспект «Наслідки стигматизації і дискримінації». Працюючи в парах, здійснюють
консультування одне одного, коментують тощо.
8. «Юридична консультація»
Група «юристів», що заздалегідь «озброїлася»
відповідними матеріалами, відповідає на запитання, які цікавлять учнів з
виучуваної теми («Законодавство України у сфері протидії епідемії
ВІЛ-інфекції»).
ЗАКОН УКРАЇНИ (витяги)
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ
ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ПРОТИДІЇ
ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ /СНІДУ НА 2014-2018 РОКИ
20 жовтня 2014 року
№ 1708-VII
Мета Програми
Метою Програми є зниження рівня захворюваності і
смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надання якісних і доступних послуг з
профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп
підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, медичної допомоги,
догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, у рамках реформування системи
охорони здоров’я.
Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із
пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального
розвитку та предметом міжнародних зобов’язань України у сфері протидії
ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема щодо досягнення цілей розвитку, проголошених у
Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, та виконання Політичної
декларації 2011 року Організації Об’єднаних Націй з активізації зусиль для
викорінення ВІЛ-інфекції/СНІДу.
…За період від реєстрації першого випадку
ВІЛ-інфекції у 1987 році до 1 січня 2013 року в державі зареєстровано 223 530
випадків ВІЛ-інфекції (з них 36 830 дітей до 14 років), зокрема 56 382 особи із
захворюванням на СНІД (з них 1224 дитини до 14 років). Кількість людей, які
живуть з ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я,
становить понад 129 тис. осіб, показник поширеності ВІЛ-інфекції — 283,6 особи
на 100 тис. населення, у більш як 24 тис. людей, які живуть з ВІЛ, хвороба
досягла кінцевої стадії — СНІДу. Показник поширеності СНІДу становить 52,9
особи на 100 тис. населення. За період спостереження з 1987 року до 2012 року
28 498 осіб померли від захворювань, зумовлених СНІДом. За оціночними даними,
на початку 2012 року в Україні проживало 230 тис. осіб віком від 15 років, які
живуть із ВІЛ, що становить 0,58 відсотка загальної кількості населення
зазначеної вікової категорії.
…кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції
щороку збільшується, при цьому рівень доступу до послуг з лікування, особливо
серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, є низьким, а
отже, рівень смертності від СНІДу залишається високим.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
…комплексний підхід до протидії епідемії, який застосовували
в рамках виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики
ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД
на 2009–2013 роки.
…реалізація Стратегії ООН щодо подолання епідемії
ВІЛ-інфекції у світі на 2011-2015 роки. Проте з огляду на складний
соціально-економічний стан та проведення реформування системи охорони здоров’я
в регіонах досягнення цілей зазначеної Стратегії до 2015 року в повному обсязі
(зменшення удвічі кількості випадків передачі ВІЛ-інфекції статевим шляхом, а
також зменшення материнської смертності внаслідок ВІЛ/СНІДу, кількості смертей
від туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих осіб; унеможливлення передач
ВІЛ-інфекції від матері до дитини, запобігання новим випадкам поширення
ВІЛ-інфекції серед осіб, що споживають наркотики) є неможливим.
Третій, оптимальний варіант, передбачає створення
системи безперервного надання якісних і доступних послуг із профілактики та
діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо
інфікування ВІЛ, послуг із лікування, догляду і підтримки людей, які живуть з
ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я шляхом:
·
оптимізації системи надання медичної
допомоги і соціальних послуг, забезпечення професійної підготовки кадрів
(сімейних лікарів, працівників установ і закладів, які надають послуги
представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та їхнім партнерам,
людям, які живуть з ВІЛ);
·
дотримання прав людей, які живуть з
ВІЛ;
·
забезпечення доступу населення до
послуг з консультування, тестування на ВІЛ-інфекцію та проведення її
діагностики;
·
дотримання прав медичних працівників
на здорові і безпечні умови праці;
·
забезпечення в рамках виконання
Програми пріоритетності охоплення лікуванням, доглядом і підтримкою людей, які
живуть з ВІЛ, та їх оточення;
·
підвищення ефективності
профілактичних заходів щодо представників груп підвищеного ризику щодо
інфікування ВІЛ з метою зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції;
·
формування толерантного ставлення
населення до людей, які живуть з ВІЛ, з метою подолання їхньої дискримінації;
·
залучення громадських об’єднань до
надання представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і людям, які
живуть з ВІЛ, послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки;
·
розроблення та здійснення заходів
щодо продовження виконання ефективних програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, в
тому числі тих, що виконують за рахунок благодійних внесків;
·
запровадження постійного соціального
діалогу у сфері трудових відносин між органами виконавчої влади, роботодавцями
і профспілками щодо людей, які живуть з ВІЛ, та хворих на СНІД (запобігання
дискримінації, формування толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та
дотримання їхніх прав, безпечних щодо інфікування ВІЛ умов праці).
Виконання Програми дасть змогу:
·
значно зменшити кількість нових
випадків інфікування ВІЛ серед населення з поступовим унеможливленням
інфікування;
·
зменшити на 50 % ризик інфікування
ВІЛ медичних працівників під час надання медичної допомоги пацієнтам;
·
зменшити на 50 % кількість нових
випадків інфікування ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику;
·
зменшити до 1 % кількість випадків
інфікування внаслідок передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;
·
забезпечити доступ представників
груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних
програмах;
·
охопити 100 % учнів та студентів під
час виконання програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування здорового
способу життя;
·
забезпечити людей, які живуть з ВІЛ
та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, медичною
допомогою та соціальними послугами з догляду та підтримки;
·
забезпечити доступ до безперервного
лікування препаратами антиретровірусної терапії людей, які живуть з ВІЛ, та
хворих на СНІД, які цього потребують;
·
зменшити на 50 % смертність від
туберкульозу серед хворих з поєднаною інфекцією ВІЛ/туберкульоз;
·
сформувати у населення толерантне
ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику
щодо інфікування ВІЛ і знизити на 50 % рівень їхньої дискримінації.
Витяги із Кримінального кодексу України
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту
людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку
зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної
хвороби, що є небезпечною для життя людини, — карається арештом на строк до
трьох місяців або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням
волі на строк до трьох років.
2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини
чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є
носієм цього вірусу, — карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти
років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті,
вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, — караються позбавленням
волі на строк від трьох до восьми років.
4. Умисне зараження іншої особи вірусом
імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є
небезпечною для життя людини, — карається позбавленням волі на строк від п’яти
до десяти років. Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов’язків,
що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої
невиліковної інфекційної хвороби
1. Неналежне виконання медичним, фармацевтичним або
іншим працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого чи
несумлінного ставлення до них, що спричинило зараження особи вірусом
імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є
небезпечною для життя людини, — карається обмеженням волі на строк до трьох
років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати
певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило зараження
двох чи більше осіб, — карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми
років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
на строк до трьох років.
Стаття 132. Розголошення відомостей про
проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини
чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
Розголошення службовою особою лікувального закладу,
допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним
працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення
зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної
хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром
набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку
з виконанням службових або професійних обов’язків, — карається штрафом від
п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими
роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до
двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права
обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років
або без такого.
Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
1. Зараження іншої особи венеричною хворобою
особою, яка знала про наявність у неї цієї хвороби, — карається виправними
роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або
обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий
строк.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті,
вчинені особою, раніше судимою за зараження іншої особи венеричною хворобою, а
також зараження двох чи більше осіб або неповнолітнього, — караються обмеженням
волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою
цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі
на строк від двох до п’яти років.
VIІ. Осмислення,
узагальнення та систематизація знань
Розробка проектів «Протидія стигматизації і
дискримінації ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД»
Учні об’єднуються у три групи за принципом: Я, ТИ,
РАЗОМ. Завдання: розробити проекти, що містили б відповіді на запитання …
1-ша група «Я» — «Як можу Я протидіяти стигматизації і дискримінації
ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД людей?»;
2-га група «МИ» — «Що МИ можемо зробити для зниження поширення ВІЛ-інфекції у
світі?»;
3-тя група «РАЗОМ» — «Що під силу людям, які об’єднаються РАЗОМ у боротьбі з
ВІЛ-інфекцією та СНІДом?».
У ході інструктажу здійснюється перегляд слайдів
мультимедійної презентації або відповідного ілюстративного матеріалу.
2. Психодраматична вправа «Що він відчуває?»
Мета: сприяти формуванню емпатійного ставлення учнів до
людей, які живуть із ВІЛ, та хворих на СНІД.
Матеріал: 6 стрічок темного кольору (завдовжки 70
см — 1 м).
Учитель звертається до учнів із проханням уявити
перед собою абстрактну особу, яка є ВІЛ-позитивною, поміркувати над своїм
ставленням до неї, як ця людина поводиться, що відчуває, чого прагне тощо.
Далі пропонує вийти до дошки (або в центр кола)
тому, хто згодився зіграти роль ВІЛ-позитивної людини.
— Зараз ми змоделюємо ситуацію, яка, на жаль, є
звичною для нашого суспільства, і спробуємо відчути себе в ній. Ми з вами
побудемо в ролях звичайних людей, які зустрічаються на кожному кроці.
— Отже, юнак (або дівчина) навчається в гімназії
поглибленого вивчення іноземних мов. Придумайте йому (їй) ім’я, наприклад, Ігор
(Карина).
У Ігора (Карини) дуже багато друзів, знайомих, з
ними він (вона) залюбки проводить час, ходить на дискотеки, в кіно, на
прогулянки парком. У Ігора (Карини) багато прихильниць (прихильників). Він
(вона) займається плаванням та грає у волейбол. Вільно володіє англійською та
французькою, а також вивчає німецьку та японську. На цьому етапі він (вона)
переконаний (переконана), що його (її) чекає безхмарне майбутнє, успішна
кар’єра, чудове оточення — друзі та сім’я. Але настає момент, коли Ігор
(Карина) дізнається, що він (вона) хворий (хвора) на СНІД.
Він (вона) носить у собі багато переживань, і
настає момент, коли він (вона) відчуває, що тримати в собі стільки всього вже
не може. Він (вона) вирішує сказати про це своєму другові. Всі дізнаються.
Відтоді Ігор (Карина) одразу відчуває зовсім інше ставлення до себе. Він (вона)
приходить до школи, підходить до компанії знайомих та друзів, протягує руку,
щоб привітатися, але жодна людина не відповідає тим самим. (Зав’язуємо руки
учня (учениці) стрічкою.)
— Ігоре (Карино), що ти відчуваєш? (Відповідь
волонтера.)
Ігор (Карина) починає щось розповідати, питати,
жартувати з іншими друзями та знайомими, але його (її) відверто ігнорують і не
хочуть чути (зав’язуємо вуха).
— Що ти відчуваєш, Ігоре (Карино)? (Так питаємо
про відчуття після кожної зав’язаної стрічки…)
Друзі Ігора (Карини) виявилися несправжніми, бо
наступного дня, коли юнак (дівчина) запропонував (запропонувала) піти в кіно,
вони відмовились і сказали, що більше нікуди з ним (нею) не підуть і не хочуть
чути більше нічого від нього (неї). (Зав’язуємо ноги та рот.)
Усі знайомі та друзі відвернулися від нього (неї),
Ігору (Карині) немає кого бачити тепер, самотність — ось про що його (її)
основні думки. (Зав’язуємо очі.)
Ніхто не хоче мати жодних справ з Ігорем (Кариною).
(Зав’язуємо тулуб.)
Ще раз питаємо про відчуття Ігора (Карини).
У ч и т е л ь:
— Яку стрічку ти зняв (зняла) би (б) насамперед?
Чому?
— Хто готовий зняти цю стрічку з Ігора (Карини) і
зробити перший крок? Питаємо про відчуття Ігора (Карини) за нагоди. Таку ж
процедуру повторюємо з усіма стрічками в послідовності, яку обирає Ігор
(Карина).
2.1. Обговорення почуттів та відчуттів кожного учня
§ Як зрозуміти
почуття цієї людини? (Тільки ставши на його місце.)
3. Колективне проговорювання слогана
Учні стають у коло і хором промовляють слова:
«Разом проти СНІДу, всі мають право на життя!».
VIІІ. Підбиття підсумків уроку
1. «Свічка пам’яті» (під музичний супровід)
Учитель запалює свічку, перев’язану рожевою
стрічкою, під звучання пісні «Живи» (автор слів і композитор Ірина Дубцова,
виконавці І. Дубцова, Віктор Романченко), передає по колу учням.
ЖИВИ
(мовою оригіналу)
Земля по-прежнему крутится,
Мы просыпаемся с мыслью о чуде,
А ты как будто стоишь на распутье один…
И стены крепкие рушатся,
И никому ты не нужен как будто,
Но вера за руку держит, мешая уйти…
Припев:
Живи, живи!
Ты для Вселенной — песчинка,
А для Земли ты — часть.
Сейчас неравнодушных
Не может быть среди нас!
Живи, живи!
Чистые вены — реки, обыкновенно люби.
Мы с тобой, чтоб ты не погас!
Ты один из нас!
Надежда кажется призраком,
Но за спиной стоит, как живая.
Чего ты ждёшь? Обернись, обрети её вновь!
Кто держит весь этот мир в руках?
О чём мы просим, молитвы читая?
Ты можешь остановить, если веришь в любовь!
Припев.
2. Узагальнювальне слово вчителя
— У школі чи на вулиці, у магазині чи в лікарні, в
середовищі знайомих чи незнайомих нам людей є ті, що потребують нашої підтримки
і допомоги, розуміння та співчуття. Я впевнена, що коли ви зустрінете таких
людей, то виявите свою толерантність, турботу та милосердя, адже всі ви добрі,
чуйні, щирі діти. А знання, здобуті на сьогоднішньому уроці, нехай
допоможуть вам у цьому.
3. Рефлексія. «Незакінчене речення»
§
Я відчув (відчула)…
§
Я зрозумів (зрозуміла)…
§
Із цього часу я…
IX. Домашнє завдання
Обов’язкове:
§
опрацювати матеріал підручника щодо
вивченої теми (§ _, с. __);
додаткові (на вибір, за бажанням):
§
намалювати малюнок «Милосердя я
уявляю таким…»;
§
прослухати пісню Івана Шемети «Хвора
на СНІД», написати невеликий твір-роздум «Одна серед людей…»;
§
розробити проект буклетів для
просвітницьких акцій «Зупинимо ВІЛ/СНІД!».
Немає коментарів:
Дописати коментар