УРОК 30 ТИ ВЕЛОСЕПЕДИСТ

 

Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху. Одяг для велосипедиста. Засоби безпеки велосипедиста

Мета: ознайомити учнів із важливими елементами конструкції велосипеда, перевагами і недоліками цього виду транспорту; розвивати увагу та швидкість реакції; виховувати відповідальне ставлення до обов’язків велосипедиста.

Обладнання: підручники, відеосюжет «Обыкновенная история. Велосипед. История первая», папір формату А4, олівці, картки.

Хід уроку

і. Організаційний момент

Привітання вчителя. Установка на позитивний настрій

Дітям пропонують згадати щось приємне, похвалити себе за добрий вчинок, добре виконану роботу.

іі. Диференційована Перевірка домашнього завдання

1. Одна група моделює ситуації, друга — називає номери рятувальних служб, до яких потрібно звернутися в цій ситуації.

2. Читання інструкцій у разі екстреної ситуації (за вибором):

а) якщо сигнал небезпеки чули в домашніх умовах; б) якщо сигнал небезпеки чули у школі; в) якщо про небезпеку чули в громадському місці.

ііі. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вправа «Мозковий штурм»

Ø Хто вміє кататися на велосипеді?

Ø У кого з вас є велосипед? Як часто ви на ньому їздите?

Ø Чи знаєте ви правила експлуатації велосипеда?

Ø Назвіть переваги й недоліки велосипеда.

іV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя або учнів про історію створення велосипеда

2. Перегляд відеосюжету «Обыкновенная история. Велосипед. История первая»

3. Робота в групах

1 група. Ознайомлення з елементами конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху, та підготовка повідомлення.

2 група. Одяг для велосипедиста: особливості, відмінності від повсякденного. Ознайомлення з відповідним матеріалом та підготовка повідомлення.

3 група. Засоби безпеки велосипедиста. Підготовка повідомлення.

4. Презентації груп, обговорення

VI. Оздоровлювальна вправа. Математичний етюд «Хлопці на велосипеді»

Вправу виконують сидячи на стільці. Удома її можна виконувати, лежачи на підлозі.

Швидко їде Федір                            (1)

На велосипеді,                        (2)

А за ним ще 5 хлоп’ят.           (3)

Скільки хлопців їде в сад?               (4)

В. п. — сидячи на стільці, основи долонь упираються в сидіння стільця.

1–2. Виконувати ногами рухи велосипедиста, який крутить педалі.

3. «Відірвати» руки від стільця і «триматися» за уявне кермо.

4. «Тримаючись» за кермо, злегка нахилити тулуб вправо («скільки хлопців»), потім вліво («їде в сад»).

На рахунок 3–4 не припиняти рухи ногами.

У кінці етюду всі разом голосно дають відповідь: «Шість!».

При повторному виконанні етюду кількість хлоп’ят (3-й рядок) можна змінювати.

Вправа сприяє розвитку м’язів ніг, уважності, стійкості сприймання.

VIі. Узагальнення й систематизація навчального матеріалу

1. Графічний диктант

Учні відповідають на запитання-твердження. Використовуючи знаки: «+» (якщо відповідь «так») і «-» (якщо — «ні»).

Запитання твердження:

1) Велосипед краще купувати «з рук», а не в спортивному магазині.

2) Розмір велосипеда визначають за відстанню від центра каретки до верхнього краю підсідельної труби.

3) Усі вузли змащують технічним вазеліном, крім тріскачки.

4) Висота сідла не має ніякого значення.

5) Сідло закріплюють на рамі.

6) Шини обов’язково треба помпувати.

7) Кермо має бути жорстко закріплене.

8) Можна спокійно кататись на велосипеді без гальм.

9) Велосипед обов’язково повинен мати дзвінок.

10) Одяг для велосипедиста не має значення.

Відповіді: 1) –; 2) +; 3) +; 4) –;5) –;6) +; 7) +; 8) –; 9) +; 10) –.

2. Тест для велосипедистів (на увагу та швидкість реакції)

№ 1

Якомога швидше знайти очима на таблиці числа від 1 до 30 (40 сек)

21	12	30	7	1	20
6	29	15	17	3	18
19	4	8	28	25	13
24	2	22	10	5	27
26	9	14	11	23	16

 

№ 2 (в парах)

Одному учню потрібно несподівано плеснути в долоні другому, а другий своєчасно має прибрати їх.

VііI. Підбиття підсумків уроку

Ø Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

Ø Що найбільше запам’яталося?

іX. домашнє завдання (різнорівневе)

І рівень — опрацювати матеріал підручника, с. ___.

ІІ рівень — повторити Правила дорожнього руху для пішоходів, велосипедистів.

ІІІ рівень — змоделювати ситуації щодо безпеки велосипедистів.

Додатковий матеріал для вчителя

 

Анатомія велосипеда

Шолом

Їздячи на велосипеді, надягайте спеціальний шолом. Він захищає голову від пошкоджень у разі падінь.

Шолом має бути відповідного розміру. Він не повинен бути ні дуже тугим, ні дуже вільним. Відповідний шолом повинен бути зручним для голови. Приміряйте шолом у магазині, перш ніж його купувати.

Шолом має сидіти на голові так, щоб він захищав також лоб. Головне, щоб у разі падіння шолом залишався на голові.

Велосипедні шоломи продають, наприклад, у веломагазинах, спортивних магазинах і супермаркетах. Продавці порадять, який шолом краще вибрати. Перевірте, щоб на шоломі був знак CE. Шоломи з таким знаком перевірені і схвалені.

Велосипедне устаткування

Кращий велосипед — той, який підходить за розміром. Тоді на ньому легко їздити. Потрібно проводити технічний огляд велосипеда принаймні один раз на рік.

Якщо ви самі не можете провести технічний огляд або полагодити свій велосипед — відвезіть його у веломайстерню.

Велосипедне устаткування включає:

·        хороші гальма,

·        світловідбивачі спереду, ззаду, на колесах і на педалях,

·        фара (ліхтар) для руху в темну пору доби,

·        дзвінок (сигнал),

·        велосипедист також може використовувати світловідбивальні нашивки на одязі.

З історії розвитку велосипеда

Перші згадки про пристрої з двома колесами, на яких може переміщатися людина, зустрічаються в XV столітті. До цього періоду належать відомості про Міхаеле Каслері, возових справ майстра. Побудований ним прототип велосипеда — це були два звичайних возових колеса, осі яких закріплювали між ніжок спеціальної лавки. Висота лавки була такою, щоб, сидячи на ній верхи, людина могла вільно діставати ногами до землі. Приводили в рух цей агрегат просто — відштовхуванням ногами від землі.

Наступний технічний крок на шляху розвитку велосипеда був зроблений бароном Карлом Дрейзеном. Скориставшись ідеєю Каслера, Карл Дрейзен 1817 року ввів у конструкцію двоколісного самоката невелике, але дуже важливе вдосконалення — кероване переднє колесо. Це сильно полегшувало життя «вершникові», позбавляючи його необхідності піднімати й розвертати на поворотах важку конструкцію вагою в 120 кілограмів.

Початком промислового виробництва велосипедів можна вважати 1870 рік, коли англієць Хілман почав виробництво і продаж двоколісних металевих велосипедів, які отримали назву «павук». Велосипед-«павук» — це конструкція, що мала дуже велике переднє колесо, оснащене педалями, і маленьке заднє. Такі велосипеди мали масу недоліків — були дуже нестійкі та важкі в керуванні. Перші «павуки» не мали гальм, і якщо б такий велосипед покотився під гірку, то нещасний випадок був би цілком імовірний. Через деякий час передні колеса «павуків» стали оснащувати гальмами, що значно знизило небезпеку.

Наступний прорив у розвитку велосипеда був зроблений людиною, далекою від технічних професій. Як це не дивно, ним виявився ветеринарний лікар. Щоб полегшити життя своєму синові, він придумав велосипедні шини. Спочатку шини Данлопа заповнювалися водою, але, через велику вагу колеса, винахідник вирішив використовувати стиснуте повітря.

Остаточний поштовх до масового поширення велосипедів, наближених за своєю будовою до сучасних, дав винахід ланцюгової передачі. Це відкриття було зроблено в Англії. З цього моменту починається історія розвитку сучасного велосипеда.