УРОК 29 БЕЗПЕКА НА ВОДІ

 Відпочинок на природі. Правила купання у водоймах. Дії в небезпечних ситуаціях на воді

Мета: активізувати знання учнів про правила поводження на воді, ознайомити з елементарними діями під час надання першої допомоги постраждалому в разі теплового або сонячного удару, на воді; розвивати в учнів усвідомлену необхідність дотримувати правил безпечної поведінки на воді; виховувати впевненість, рішучість.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, малюнки із сюжетами, аркуші паперу формату А3, маркери, зошити, картки із текстами самостійних робіт.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання вчителя. Установка на позитивний настрій.

«Кожна клітинка мого організму

Наповнюється спокоєм і Любов’ю.

Мій організм здоровий, бадьорий і веселий.

Я бажаю здоров’я моїй родині.

Я бажаю здоров’я всім учителям, що дадуть мені знання.

Я бажаю здоров’я всім жителям міста (села).

Я бажаю здоров’я планеті Земля.

Нехай Світу буде добре!»

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності учнів

1 Перевірка домашнього завдання

Перша група дітей, які отримали індивідуальні картки, зачитують ситуації. Інші визначають вид стихійного лиха, пропонують свої варіанти уникнення небезпеки. Перша група оцінює правильність їхніх дій.

2 Вправа «Галерея»

На дошці розміщено заготовлені вдома малюнки про небезпеки, з якими зіткнулись казкові герої або кіногерої вдома, на вулиці, у натовпі. На них є написи із порадами про уникнення цих небезпек.

Діти по черзі підходять, роздивляються і перечитують поради.

Серед цих малюнків є такі, на яких зображені водойми з їх краєвидами.

— Назвіть зайвий малюнок.

3 Хвилинка фантазії

— Уявіть, що ви зараз відпочиваєте біля цього водоймища. Що ви відчуваєте? Чи можна назвати це середовище безпечним? (Діти займають позицію: так — ні.)

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1 Дебати «Відпочинок біля води: безпечно — небезпечно»

Діти, об’єднані у дві групи (під час виконання вправи «Хвилинка фантазії», коли зайняли свою позицію), наводять факти або причини, що підтверджують безпечність чи небезпечність відпочинку біля води.

Висновок: треба дотримувати правил безпечної поведінки біля води й уміти надавати першу допомогу потерпілому.

2 Робота в групах

Об’єднання в групи («купання», «сонце», «правила», «вода», «допомога»).

Завдання: за допомогою матеріалу з підручника підготувати презентації на тему:

І група — безпечні місця для купання;

ІІ група — допомога тим, хто перегрівся на сонці;

ІІІ група — чотири небезпечних «надто» (або правила «Не…»);

ІV група — небезпечні ситуації на воді (судома, велика кількість рослин, течія);

V група — допомога тим, хто тоне.

Обговорення презентацій.

3 Оздоровлювальна вправа. Руханка «На відпочинку»

(Діти роблять свої рухи, коли вчитель промовляє речення.)

Ми рушили в похід до річки.

Сіли під деревом, щоб охолонути.

Пішли до річки, оглянули берег, місця для купання.

Вибрали безпечне місце.

Почали плавати й пірнати аж 20 хвилин.

Вийшли на берег, знайшли спортивний майданчик і почали грати в ігри: волейбол, бадмінтон, наздоганялки тощо.

І знову відпочиваємо в затінку.

V. Узагальнення й систематизація матеріалу

1 Тест. Вікторина Нептуна

1) Що потрібно зробити, якщо під час купання в холодній воді ногу звело судомою?

А) Потерти уражене місце;

Б) уколоти м’яз шпилькою;

В) сильно ущипнути скорочений м’яз;

Г) швидко попливти до берега.

2) Якщо побачив, що людина тоне, то треба:

А) кинути рятувальні засоби;

Б) підплисти до людини;

В) не звертати уваги;

Г) покликати на допомогу дорослих.

3) Купатись можна:

А) у будь-якому водоймищі;

Б) у водоймі з чистою водою;

В) у спеціально облаштованих місцях;

Г) у річці з обривистим берегом і стрімкою течією.

4) Коли почув штормове попередження, то:

А) ще трохи поплаваю;

Б) буду купатися на березі;

В) буду спостерігати за морем на достатній відстані;

Г) залишусь удома.

5) Якщо я не вмію плавати, то:

А) попливу сам за допомогою рятувального жилету;

Б) буду купатися тільки на березі;

В) буду просити батьків навчити мене плавати;

Г) буду тільки пірнати.

2 Гра «Так — ні»

 

♦ Частіше тонуть люди, які порушують правила купання.

♦ Купатися можна в будь-яку погоду.

♦ Надаючи першу допомогу потерпілому, спочатку треба вичистити рот і ніс від бруду, повернувши голову набік.

♦ Якщо тебе захопило течією, треба боротись із нею.

♦ Плавай, коли тобі надто спекотно.

♦ Коли засмагаєш, одягай головний убір.

3 Складання алгоритму надання першої допомоги (якщо часу на уроці обмаль — завдання виконати вдома)

У дітей картка, де треба позначити цифрами послідовність дій:

І варіант — постраждалому на воді (картка 1);

ІІ варіант — постраждалому від теплового чи сонячного удару (картка 2).

Для копіювання

Картка 1

Вичистити рот і ніс від бруду, повернувши голову вбік	Голосно покликати на допомогу рятувальників або дорослих	Зробити штучне дихання
Швидко покласти потерпілого на спину, розстебнути йому пояс, ґудзики	Покласти постраждалого животом на своє коліно (голова обличчям униз) і сильно натиснути, виплеснути воду зі шлунку і дихальних шляхів	За необхідності, якщо гарно плаваєш, підплисти до потопальника ззаду і транспортувати його до берега
Викликати швидку допомогу	Кинути потопельнику плавзасіб	Зробити масаж серця

 

Картка 2

Змочити голову холодною водою або покласти на неї мокрий рушник, холодні примочки на лоб, тім’яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин	Швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, дещо піднявши ноги, зняти або розстебнути одяг	Можна зробити вологе обгортання або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно й недовго. Температура тіла потерпілого не має бути нижчою за 38 °С
Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихання. Якщо ж при цьому не відчуваєте пульсу, а зіниці розширені й не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації — штучне дихання і непрямий масаж серця	У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, перевірити, чи не порушена в нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрутивши їх на палець	Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води)

 

Перевірка виконаного: озвучення алгоритму дій.

VІ. Домашнє завдання

І рівень. Опрацювати статтю в підручнику.

ІІ рівень. Виконати завдання в зошиті «Перевір себе».

ІІІ рівень. Скласти розповідь за опорними словами: вода, небезпека, правила, задоволення, пам’ятайте.

VІІ. Підсумок уроку

Ø Рефлексія

— Для мене важливим сьогодні є…

Додаток

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді

Серед станів щодо здоров’я людини, що потребують невідкладної медичної допомоги, найчастіше в разі нещасних випадків на воді є переохолодження й утоплення.

У разі утоплення необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води. Рятувати потопальника доводиться, коли: він знаходиться на поверхні, тільки-но зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. У цих випадках, перш ніж кинутись у воду, потрібно швидко оцінити становище й вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопальник: рятівний круг, дошку, мотузку, кінець Олександрова тощо. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопальника необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До такої людини підпливають іззаду; якщо це неможливо, то потрібно підпірнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопальника до себе спиною.

В особи, яку взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з неї мокрий одяг, витерти тіло, дати 15–20 крапель настоянки валеріани чи крапель Зеленіна, заспокоїти та зігріти (укутати й дати гарячого напою). Якщо людина непритомна (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтального положення з повернутою набік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочений шматок вати, та провести зазначені заходи.

Пульс на сонних артеріях перевіряють на рівні щитовидного хряща по черзі з обох боків. Дослідження пульсу на променевій артерії недоцільне, оскільки його брак у цьому місці ще не свідчить про зупинку кровообігу. Ознаками зупинки дихання є брак рухів грудної клітки, руху повітря через ніс та рот. У разі, якщо свідомості, пульсу на сонних артеріях немає, наявні ознаки зупинки дихання (широкі зіниці, але немає трупних плям, задубіння тіла), необхідно якнайшвидше почати відновлення роботи дихальної та кровоносної систем. По-перше, треба спробувати видалити воду з дихальних шляхів. Рідину з них можна частково вивести, трохи піднявши постраждалого за талію так, щоб верхня частина тулуба й голова провисали, або «перегнути» постраждалого через своє стегно при зігнутій у коліні нозі, одночасно натискуючи на його спину. Ці заходи необхідно проводити у виняткових випадках максимально швидко. Не слід пориватись до видалення всієї рідини або значної її частини, тому що це практично неможливо і потребує багато часу. На обстеження постраждалого, видалення рідини та підготовку до проведення штучної вентиляції легень є 4–5 хвилин, тому що потім відбудуться незворотні зміни в організмі.

Діяти треба швидко та послідовно:

1. Покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню.

2. Однією рукою відкрийте йому рота; пальцями іншої руки, загорнутими в серветку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші чужорідні тіла.

3. Рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет у шийному відділі (це не потрібно робити, якщо є підозра на пошкодження відповідного відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу. Утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа.

4. Наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот постраждалого та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Одночасно «краєм ока» контролюйте підіймання грудної клітини, якщо воно є — продовжуйте.

У випадку, якщо грудна клітка не підіймається, або підіймається надчеревна ділянка, повторіть усе з пункту № 2. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті чи пошкоджені, а також язик, губи, то проводять штучну вентиляцію не методом «рот у рот», а «рот у ніс», затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість удувань — 16–20 за хвилину.

5. Для зовнішнього масажу серця розташуйтесь збоку від постраждалого; основу долоні однієї кисті руки покладіть уздовж передньо-нижньої поверхні грудини, основу другої долоні — упоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулуба, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80–100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонних артеріях.

6. У випадку, коли рятувальник один, співвідношення кількості вдувань до натискувань на грудину 2:15, якщо рятувальників двоє — 1:5.

7. Через кожні 2 хвилини серцево-легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з’явився пульс на сонних артеріях.

Масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. У тих випадках, коли протягом 30–40 хвилин, незважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає, або з’являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняють.

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим у разі теплового чи сонячного удару

Тепловий удар. При ньому різко розширюються судини шкіри, збільшується потовиділення, прискорюється пульс і дихання. Відмічають сильну спрагу, сухість у роті й носоглотці. Потім з’являються задишка, часте серцебиття, нудота, миготіння перед очима, оніміння, розширення зіниць, судоми.

Сонячний удар. Розвивається в разі перегрівання голови, не захищеної від прямої дії сонячного проміння. Супроводжується запамороченнями, головним болем у сполученні з різким почервонінням обличчя, прискоренням, а інколи уповільненням пульсу, короткочасним порушенням орієнтації, а потім втратою свідомості. За тяжких форм відмічають судоми, різке розширення зіниць.

Щоб уникнути теплового й сонячного удару, не слід перегріватись, не витрачати води й солей з організму, влітку носити головний убір, переважно білого кольору. У спекотну погоду слід збільшувати в добовому раціоні кількість води й солі, не рекомендують їсти жирну, висококалорійну їжу.

Якщо в разі теплового удару не надати своєчасної допомоги, можлива смерть унаслідок порушення дихання і кровообігу.

Слід швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї вогкий рушник, холодні примочки на лоб, тім’яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протирання тіла потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно й недовго. Температура тіла потерпілого не має бути нижчою за 38 °С.

Якщо людина не втратила свідомості, їй потрібно дати міцного охолодженого чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).

У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, перевірити, чи не порушена в нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого набік і очистити порожнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.

Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихання. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені й не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації — штучне дихання і непрямий масаж серця.