УРОК 28 СТИХІЙНІ ЛИХА

 

Правила поведінки під час сильного вітру, грози та в разі потрапляння в зону підтоплення. Підручні рятувальні засоби

Мета: розширювати й систематизувати знання учнів про основні небезпеки навколишнього середовища; навчати правил безпечної поведінки в ситуації стихійного лиха; розвивати навички застосування простих способів захисту життя; виховувати дисциплінованість, уміння не розгублюватися під час небезпеки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, світлини, ілюстративний матеріал про природні небезпеки, аркуші паперу формату А3, маркери, зошити, картки із ситуаціями.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання вчителя. Установка на позитивний настрій.

«Спасибі, Земле, Водо, Природо!» (рухи руками від серця, спокійне дихання), «Спасибі, Сонечко!», «Дякую всім за бережливе ставлення до природи!»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Мотивація навчальної діяльності учнів

1 Тест

1) До природних небезпек належать:

А) несприятливі погодні умови;

Б) застудні захворювання;

В) техногенні аварії.

2) До техногенних небезпек належать:

А) несприятливі погодні умови;

Б) інфекційні захворювання;

В) аварії на підприємстві.

3) Природні явища приносять:

А) шкоду;

Б) користь;

В) шкоду і користь.

4) Порушення екологічної рівноваги — це:

А) реальне явище;

Б) перестрахування вчених;

В) вигадка фантастів.

5) Причини забруднення навколишнього середовища:

А) стихійні лиха;

Б) діяльність людини;

В) незадовільна робота комунальних служб.

6) Наслідки порушення екологічної рівноваги:

А) «парниковий ефект»;

Б) озонові дірки;

В) кислотні дощі.

7) Воду можна пити:

А) кип’ячену;

Б) сиру;

В) дистильовану.

8) Хлоровану воду потрібно:

А) відстоювати;

Б) кип’ятити;

В) уживати відразу.

9) Тара, зручна для людини, але вона забруднює природу:

А) паперова;

Б) скляна;

В) пластикова.

10) Задовольняючи свої потреба, людина думає:

А) про сьогоднішній день;

Б) про майбутні покоління;

В) і про сьогоднішній день, і про майбутні покоління.

11) Природоохоронна робота — це:

А) справа кожного;

Б) справа держави;

В) справа тільки членів екологічного руху.

12) Зберігає природу той, хто:

А) залишає сміття в лісі;

Б) бережно ставиться до кожної травинки;

В) умикає без потреби електричні прилади.

2 Само- або взаємоперевірка роботи

3 Виступи екологічних бригад

Учні об’єднуються в 4 групи («вода», «земля», «повітря», «сонце») й обговорюють підготовлені вдома докази до тверджень:

І — «Я люблю свою планету, тому що вона особлива»;

ІІ — «Я відповідальний за майбутнє своєї планети»;

ІІІ — «Мене турбує доля всього живого на Землі»;

ІV — «Найголовніший обов’язок людства — зберегти Землю придатною для життя».

Звітування екологічних бригад

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

1 Вправа «Мікрофон»

— Що віднесемо до стихійних лих? (Повінь, цунамі, смерч, торнадо, шторм, буря, землетрус, злива, виверження вулкану, лавина, ураган, пожежа тощо)

2 Гра «Яке я стихійне лихо?»

Учитель або діти зачитують описи стихійних лих, підготовлені вдома. Інші учні співвідносять опис із малюнком, дають йому назву.

Лавина — величезна маса снігу, льоду, що зсувається з гірських схилів.

Злива — дощ великої сили.

Повінь — тимчасове затоплення водою значних ділянок суші під дією сил стихії.

Землетрус — сильні коливання земної поверхні, спричинені тектонічними процесами.

Смерч або буревій — потужний поривчастий вітер, що підхоплює і переносить різні предмети.

3 Бесіда про наслідки стихійних лих

— Які їх наслідки? (Руйнування, загибель, знищення матеріальних цінностей, порушення нормального способу життя тощо)

— Які стихійні лиха відбуваються найчастіше в Україні?

(Найбільша небезпека повеней існує в західних районах; смерчі виникають на відкритих рівних просторах суходолу (степи Донбасу); селі, зсуви — Карпатські, Кримські гори; сильні вітри, смерчі, лісові й степові пожежі, снігові замети; землетрус, ожеледиця, посуха)

4 Робота за підручником

Зупинити природну стихію здебільшого неможливо, але її можна передбачити. Хто є провісником стихійних лих?

Розгляд малюнків у підручнику.

Додаткова інформація

Ще в давнину люди помітили, що перед землетрусом звірі та птахи покидають район майбутнього стихійного лиха, а домашні тварини виявляють неспокій. Незвичайна поведінка тварин напередодні землетрусу виражена в тому, що, наприклад, коти покидають селище й переносять кошенят на луки, а птахи в клітках за 1–15 хвилин до початку землетрусу починають літати, перед поштовхом чутно незвичайні крики птахів, свійські тварини в хліву впадають у паніку тощо.

5 Оздоровлювальна вправа. «Австралійський дощ»

Усі стають у коло. Ведучий показує рух, усі повторюють його, поступово приєднуючись одне до одного.

— Піднімається вітер (Потираємо руки).

— Падають перші краплини дощу (Клацання пальцями).

— Почалася справжня злива (Плескаємо долонями по стегнах).

— Злива перетворилась на бурю (Тупочемо).

— Ось буря стихає (Плескаємо долонями по грудях).

— Стихає злива (Плескаємо долонями по стегнах).

— Закінчується дощ, падають останні краплі (Клацання пальцями).

— Шумить тільки вітер (Потираємо долоні).

— Австралійський дощ скінчився.

— Сонце (Усі разом піднімають руки вгору).

V. Узагальнення та систематизація матеріалу

1 Складання основного правила безпеки в разі стихійних лих

«Не станеться лиха з тим, хто…» (Знає правила безпечної поведінки)

2 Практична робота (ситуаційна)

Твої дії під час…

І група — грози (ситуації: удома, біля річки, поряд із великим деревом, поблизу високовольтних ліній електропередач),

ІІ група — повені (ситуації: удома, у лісі або полі),

ІІІ група — сильного вітру (ситуації: на вулиці, удома).

3 Робота за підручником. Обговорення правил поводження під час цих ситуацій (робота за блок-схемами)

Висновок

(для учнів І і ІІІ груп)

Дії населення в разі грози, сильних вітрів (ураганів). Із отриманням штормового попередження слід негайно вдатись до запобіжних робіт: зміцнити слабкі конструкції, зачинити двері, приміщення на горищі, слухові вікна, вентиляційні отвори. Великі вікна й вітрини необхідно оббити дошками. Шибки заклеїти смужками паперу або тканини. Двері й вікна з підвітряної сторони залишити відчиненими, щоб урівноважити внутрішній тиск у будівлі. Із дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які, падаючи, можуть травмувати людей.

Якщо є можливість і необхідність, треба вимкнути комунальні енергетичні мережі, відкрити допоміжні люки для пропускання води. Перевести людей із легких споруд у міцніші будівлі або укрити в захисних спорудах ЦО.

Необхідно припинити зовнішні роботи, запастись електричними ліхтарями, гасовими лампами, свічками. Доцільно створити запаси води на 2–3 доби, підготувати похідні плитки, примуси, не забути продукти харчування й медикаменти, особливо перев’язочні матеріали; радіоприймачі й телевізори необхідно тримати постійно ввімкненими.

Перебуваючи в будинку, слід остерігатися поранень уламками скла, що розлітається. Для цього треба відійти від вікон і стати упритул до простінку. Можна використовувати також міцні меблі. Найбезпечнішим місцем є сховища ЦО, підвали або внутрішні приміщення перших поверхів цегляних і кам’яних будинків. Не можна виходити на вулицю одразу ж після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин порив може повторитись. Якщо є необхідність, треба триматися подалі від будівель і споруд, високих парканів, стовпів, дерев, щогол, опор, дротів тощо.

Заборонено знаходитись на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильних отруйних речовин.

Слід пам’ятати, що найчастіше в таких умовах люди зазнають травмувань від уламків скла, шиферу, черепиці, покрівельного заліза, зірваних шляхових знаків, від деталей оздоблень фасадів і карнизів, від предметів, що зберігають на балконах і лоджіях.

Якщо ураган (смерч) застав вас на відкритій місцевості, ліпше за все сховатись у канаві, яру, будь-якій лощині: лягти на дно заглиблення і щільно притулитися до землі. Перебувати в пошкодженій будівлі небезпечно: вона може обвалитись під новим натиском вітру.

Особливо слід остерігатись розірваних електродротів: не виключена імовірність того, що вони під напругою.

Ураган (смерч) може супроводжуватися грозою. Ухиляйтесь від ситуацій, за яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не укривайтесь під деревами, що стоять окремо; не підходьте до ліній електропередач тощо.

Головна умова — це не піддаватися паніці. Діяти грамотно, свідомо, утримуватися від нерозумних учинків, надавати допомогу потерпілим.

(для учнів ІІ групи)

Дії населення в разі повені (паводку, підтоплення, катастрофічного затоплення). Отримавши попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу з русел великих і малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення, слід дотримувати установленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. Під час рятувальних робіт необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримувати вимог фахівців. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо), оскільки це загрожує безпеці працівників МНС і тих, хто підлягає врятуванню.

Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плавальні чи підвищені над водою предмети, скористатись ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходів щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища, дахи будинків).

За наявності достатнього часу для попередження паводку уживають заходів щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення і сільськогосподарських тварин, вивозу матеріальних цінностей із районів можливого затоплення, про що оголошують спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Про початок і порядок евакуації населення оповіщують через місцеві радіотрансляційні мережі й телебачення. За допомогою адміністрації суб’єктів господарювання повідомляють про місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття до них, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвіднесені з місцевими особливостями, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.

За наявності достатнього часу населення із небезпечних районів евакуюють разом із майном. Із цією метою кожній родині надають автомобільний чи інший транспорт із зазначенням його подачі.

У випадку раптових паводків населення попереджають усіма наявними технічними засобами оповіщення, з-поміж яких — гучномовці й пересувні установки.

Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.

Якщо люди, які проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому або інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий — зайняти приміщення на горищах. У разі перебування на роботі згідно з розпорядженням адміністрації суб’єкта господарювання слід дотримуватись установленого порядку, зайняти підвищені місця. Перебуваючи за раптового затоплення в полі, слід залізти на підвищені місця або дерева, використати різного роду плавальні засоби, що є під рукою, або збудувати їх із колод, дощок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, які легші за воду.

4 Тренувальна вправа. Виготовлення рятувальних засобів із підручних матеріалів

Робота в групах.

Із порожніх пластикових пляшок і скотчу або ізоляційної стрічки роблять рятувальний пояс за малюнком.

VІ. Домашнє завдання

І рівень. Опрацювати статтю в підручнику.

ІІ рівень. Робота в зошиті або заповнення таблиці:

Стихійне лихо	Дії людини
Повінь
Гроза
Сильний вітер

 

ІІІ рівень. Індивідуально або за бажанням учнів видають картки із ситуаціями. Додатково можна намалювати стихійне лихо.

А) Софійка гуляла поблизу озера. Несподівано почався сильний дощ, вода стала заливати все навкруги. Дівчинка злякалась. Що їй треба робити? Як діяти потім?	Б) Улітку Василько із братом допомагають уночі пасти коней. Найулюбленіше їхнє місце — у долині гірської річки. Тато щоразу нагадує синам, що треба робити, коли вночі почнеться дощ із грозою. Яку пораду він дає хлопцям?
В) Сергійко залишився сам удома в одноповерховому будинку біля дамби. Почалася злива, будинок стало підтопляти. Куди треба перебратися Сергійкові? Якими підручними засобами він може скористатися?	Г) Дівчатка пішли в поле збирати лікарські рослини. За годину піднявся сильний вітер (буревій). Які їхні дії? Куди сховатися? Чому небезпечно бігти додому?
Д) Поясніть першокласнику, за яких причин не можна виходити з будинку, якщо передали повідомлення про сильний вітер і грозу	Е) Дайте пораду тим, хто отримав повідомлення, що будинок знаходиться під загрозою підтоплення, і їм треба покинути приміщення: що саме взяти із собою

 

VІІ. Підсумок уроку

Продовжити речення: «Я не розгублюся під час негоди, бо…»

Додаткова інформація

Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний характер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

 

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

♦ тектонічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), до них належать землетруси, виверження вулканів;

♦ топологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються на поверхні землі), до них належать повені, зсуви, селі;

♦ метеорологічні (пов’язані з процесами, які відбуваються в атмосфері), до них належать спека, урагани, посуха тощо.

Найбільшу шкоду приносять повінь (40 % від загальної шкоди), буревії (20 %), землетруси й посухи (по 15 %). За останні 20 років від стихійних лих у світі постраждало вцілому більше 800 млн, загинуло 140 млн людей, а щорічний матеріальний збиток складає не менше 100 млрд доларів.

Повінь

Основний напрям боротьби з повенями полягає в зменшенні максимальних витрат води в річці завдяки перерозподілу стоку в часі (насадження лісозахисних смуг, розорювання ґрунту поперек схилу, збереження прибережних смуг рослинності, терасування схилів тощо). Окрім того, для захисту від повеней широко застосовують давно відомий спосіб улаштування дамб.

Вітри — це так звані «прилади-змішувачі». Вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст і чистим, насиченим киснем, полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних областей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, де без них нічого б не росло.

Досить небезпечне явище — смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці спостерігають близько 900 смерчів, які там називають торнадо. Найчастіше це стихійне лихо трапляється на території штатів Техас і Оґайо, де від нього гине в середньому 114 осіб на рік.

Смерч утворюється в разі контакту гарячого й холодного повітря. Сильний смерч може підняти в повітря машину або невелику хату. Він зносить усе перед собою, крім великих предметів. Існують так звані «полювальники на смерчі». Вони ризикують своїм життям, коли фотографують стихію.