УРОК 21. КЕРУВАННЯ СТРЕСАМИ. ЕФЕКТ САМОПІДТРИМКИ СТРЕСУ. ХРОНІЧНИЙ СТРЕС І ЗДОРОВ’Я.

 

Мета: ознайомити з поняттями «ефект самопідтримки стресу», «хронічний стрес», дати уявлення про способи керування стресами; розвивати потребу в самопізнанні та всебічному самовдосконаленні; виховувати усвідомлення переваг для здоров’я ситуацій уникнення негативних стресових ситуацій.

Обладнання: ілюстративний матеріал, паперова ромашка з написаними на пелюстках завданнями, порівняльна таблиця, відео (уривок телепередачі «Жити здорово!» від 13.05.2014), мультимедійне обладнання та презентація, геометричні фігури (зеленого, жовтого, червоного кольорів).

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Привітання, створення позитивного настрою

§   Вправа «Привіт усім!»

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками та налаштування на роботу в групі.

Інструкція: один із учасників говорить привітання або комплімент у такій формі: «Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій (…хто посміхається, …хто радий мене чути тощо)!» Ті, кого стосуються ці слова, хором відповідають: «Привіт!» А якщо був сказаний комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це їх стосується,

разом відповідають: «Дякую!» Вправу повторюють декілька разів.

2. «Знайомство»

Учні продовжують фразу: «Якби я був явищем природи, я був би...»

ІІ. Активізація чуттєвого досвіду, опорних знань учнів

1. «Аукціон ідей»

— Що ви порадите людині, яка перебуває у стресовому стані?

2. Гра «Ромашка»

Учні (охочі або «ланцюжком») відривають пелюстку ромашки, читають ситуацію і пропонують вихід, використовуючи знання з попередніх уроків. Ситуації «Якби...»:

·         ти залишився вдома один;

·         друг не запросив тебе на свій день народження;

·         хлопці не беруть тебе у гру;

·         тобі дуже хочеться щось розповісти хлопцям, але триває урок;

·         учитель тебе викликає до дошки, ти дуже боїшся, що не впорався із завданням;

·         ти отримав погану оцінку;

·         мама додому принесла цілу сумку покупок, але без її дозволу сумку відкривати не можна;

·         ти довго працював за комп’ютером над рефератом, а коли спробував роздрукувати, зрозумів, що з якихось причин матеріал не зберігся в системі;

·         тобі батьки не купили довгоочікуваний подарунок;

·         ти запізнився на урок.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Обговорення епіграфу уроку

Роберт Еліот Кан, американський інженер-електрик, доктор філософії, один із «батьків Інтернета», у своїй діяльності часто зустрічається зі стресовими ситуаціями. Та сам керується й іншим радить користуватися такими правилами:

Правило № 1. «Не засмучуйся через дрібниці!»

Правило № 2. «Все — дрібниці!»

§   Як правила Еліота Кана можуть допомогти в боротьбі зі стресом?

§   Хто з вас відчув, що поради американського доктора філософії стануть вам у пригоді?

2. Дискусія (за ілюстрацією)

 Чи потрібно вчитися керувати стресами?

§   Чи завжди справджується прислів’я «Якби знав, де впаду, то й соломки б підстелив»? Поясніть свою думку на прикладі ілюстрації до казки М. Носова «Мишкова каша».

ІV. Повідомлення учням теми, мети та завдань уроку

1. Вступне слово вчителя

— Поглиблено займаючись проблемою впливу стресу на здоров’я людини, пізніше Г. Сельє помітив, що сильні стреси прискорюють процеси старіння, й запропонував розглядати стрес як міру зношування організму.

2. «Шкала актуальності»

— Наскільки актуальною для кожного з вас є тема уроку? Озвучте показник за 5-бальною шкалою: 0 — зовсім не важлива, …, 5 — саме те, що необхідно знати (вміти, розуміти тощо) на найближчий час.

V. Осмислення учнями знань

1. Робота з термінами

Стрес — це нормальна і природна захисна реакція організму на будь-яку екстремальну ситуацію. При цьому організм виробляє у великих кількостях гормон адреналін, який допомагає виживати. Стресові ситуації навіть необхідні людині в помірних кількостях. Але коли їх накопичується безліч, і організм піддається стресу дедалі частіше і більше, тоді людина втрачає здатність природним шляхом боротися зі стресом.

Нервовий стрес — це поодинокі явища в житті людини. Це нормальна і природна реакція нашого організму, зокрема, нервової системи на навколишні подразники. Життєві обставини або потрясіння і невдачі можуть привести до стану нервового стресу, проте це явище не повторюється часто, не призводить до ускладнень і минає само собою або з незначним лікувальним втручанням.

Хронічний стрес — це набагато більш тривалий стан організму, з якого людині важко вийти природним шляхом.

Хронічний стрес виявляє не тільки вже перенесені захворювання, але і сприяє появі нових хвороб. Загострюються хронічні хвороби, організм передчасно старіє, можуть розвинутися навіть пухлини.

2. Складання порівняльної таблиці

Хронічний стрес проявляється наступними симптомами:

Нервовий стрес

Хронічний стрес

Фізіологічні ознаки стресу: • головні болі, а також болі в інших частинах тіла; • підвищення або зниження артеріального тиску; • розлад травлення; • м’язове напруження і судоми кінцівок; • алергічні прояви; • неконтрольоване підвищення або втрата маси тіла; • порушення апетиту або сну; • підвищене потовиділення. Психологічні симптоми стресу: • напади паніки, відчуття страху і жаху, емоційні «вибухи»; • неконтрольована тривога і почуття занепокоєння; • втома і порушення сну, апатія і байдужість; • дратівливість і нетерплячість; • труднощі з концентрацією уваги; • почуття незадоволеності і провини; • відчуття самотності

o        надмірна емоційність, уразливість, нетерпимість; o         тривале порушення сну або апетиту; o         постійні проблеми з фізичним здоров’ям; o         посилення тяги до алкогольних і наркотичних речовин, паління; o         проблеми з пам’яттю і увагою; o         безсоння; o         нудота, печія; o         набряки тіла; o         болі у м’язах, спазми; o         підвищення артеріального тиску; o         головні болі, запаморочення, непритомність; o         «зациклення» на проблемах;  депресія

— Пригадайте ознаки звичайного стресу, впишіть їх у таблицю та порівняйте із симптомами хронічного стресу.

— Що може бути причиною звернення до лікарів?

— Справа в тому, що наш організм не розрізняє, чи виникла у вашому житті реальна фізична загроза, чи психологічна причина для стресу. Тому потрібно своєчасне лікування й усунення хронічного стресу.

Перш за все, слід звернутися до терапевта. Він оцінить загальний стан здоров’я, дасть направлення на аналізи і відвідування профільних фахівців — ендокринолога, кардіолога, невролога, гастроентеролога. Їх консультація та діагностика необхідні, щоб виключити інші захворювання — діабет, гіпертонію, гастрит або порушення роботи щитовидної залози. Адже фізичні симптоми хронічного стресу дуже схожі з цілою низкою серйозних захворювань. Якщо якісь із них будуть виявлені — звичайно ж, необхідне відповідне лікування. Коли всі обстеження будуть пройдені і серйозних захворювань не виявлять (при цьому скарги пацієнта і його погане самопочуття в наявності) — лікар направить на лікування до психотерапевта. В арсеналі такого фахівця існують спеціальні методи антистресової терапії (зазвичай це раціональна терапія і гіпноз). Щодо медикаментів, то лікування хронічного стресу зазвичай обмежується прийомом спеціальних вітамінів (особливо група В) і настоїв лікарських трав (так звані адаптогени — обліпиха, елеутерокок, лимонник). Однак їх призначення краще довірити лікарям, а не займатися самолікуванням.

3. Причини хронічного стресу

(З відеосупроводом: уривок телепередачі «Жити здорово!». Ознаки хронічного стресу. 13.05.2014)

Причини хронічного стресу

Уже зрозуміло, що основною причиною хронічного стресу є систематичне психоемоційне перевантаження організму. Виникнення таких перевантажень може бути обумовлено низкою факторів:

§   дисгармонійні стосунки в сім’ї, з друзями та іншими важливими людьми;

§   надмірне навантаження або несприятливий психологічний мікроклімат на роботі;

§   невпевненість у собі, своїх можливостях і здібностях;

§   будь-яка складна життєва ситуація, яка в принципі нерозв’язна (або сама людина її такою вважає);

§   самотність (не стільки сама по собі як факт, але в тому випадку, якщо людина її важко переносить);

§   особливості характеру і нервової системи самої людини (швидка стомлюваність, схильність зациклюватися на проблемах, негативізм, перепади настрою, надмірна чутливість і сприйнятливість, емоційна збудливість);

§  деякі перенесені захворювання теж збільшують імовірність хронічного стресу (наприклад, грип та його ускладнення).

4. Ефекти самопідтримки стресу (за мультимедійною презентацією)

5. Оздоровлювальна вправа. Релаксація «Найвища мрія»

Мета: поліпшити настрій, зняти напруження, сприяти набуттю впевненості учнів у своїх можливостях.

Хід вправи

Усі, стоячи у колі, заплющують очі і роблять три глибокі вдихи та видихи. Потім уявляють, що над ними нічне зоряне небо. Необхідно відшукати яскраву зірку, яка асоціювалась би із власною мрією. Далі учні поступово простягають руки до неба, ніби намагаються досягти своєї зірки. Після закінчення вправи присутні можуть обговорити свої «зірки».

VI. Узагальнення та систематизація знань

1. Вправа «Карусель». Робота за підручником (у парах). Взаємонавчання

2. Практична робота. Виконання релаксаційних вправ

§   Чому потрібно вміти розслаблятися?

Розслаблення — це мистецтво й наука водночас.

Релаксація — це м’язове та психічне розслаблення для відновлення життєвих сил, і хто опанував цю техніку, зможе не лише ефективно відпочивати, а й плідно працювати. Техніку релаксації може легко засвоїти кожен, потрібні лише щоденні тренування впродовж 5-10 хв.

1) «Розслаблення через напруження»: виконують лежачи або зручно сидячи на стільці. Напружуйте та розслаблюйте послідовно частини тіла, починаючи з ніг і закінчуючи м’язами обличчя. Можна полежати чи посидіти кілька хвилин розслаблено.

Результат: релаксація всього тіла і зняття нервового напруження, стресів, що накопичилися впродовж дня.

2) «Ниточка на маківці»: виконують під час ходьби. Уявіть, що до вашої маківки прикріплена ниточка, яка вас тягне вгору. Поки ви в дорозі, відкиньте всі думки, окрім однієї — про цю ниточку.

Результат: покращується постава, нормалізується дихання, усувається напруженість і очікування неприємностей.

3. Диспут «Сам собі антистрес»

Лікування важливо і потрібно, але як бути, якщо стрес супроводжує нас протягом усього життя? Оселитися в кабінеті лікаря? Потрібні способи самостійної боротьби зі стресом, щоб підтримувати свою нервову систему в її нелегкій роботі. Деяких методів релаксації та зняття нервового напруження вас може навчити і психотерапевт. Але можна опанувати їх і самостійно, зараз цих способів існує безліч. Всі вони мають на меті:

1. Допомогти нервовій системі фізично. Сюди входить режим дня, достатня кількість сну, повноцінне, багате вітамінами і мікроелементами харчування. Важливо порівнювати і вчасно обмежувати своє навантаження. Дуже велику користь приносять щоденні фізичні вправи — виділяються ендорфіни, найкращі помічники в боротьбі зі стресом.

2. Розслабити тіло. У момент стресу утворюються м’язові затиски, тому важливо навчитися їх усувати. У цьому допоможуть методи м’язової релаксації і дихальні техніки (можна навчитися самостійно). На користь підуть розслаблювальні масажі і ванни.__

3. Розслабити свідомість. Це допоможе зупинити біг негативних думок «по колу», суттєво зменшити стресове навантаження. Для цього використовують всілякі медитації, вправи йоги тощо.

Навчіться ставитися до свого стану усвідомлено — звертайте увагу на те, які думки «крутяться» у вашій голові, які м’язи зараз напружені, вчасно робіть антистресові заходи. Тоді стрес стане лише рідкісним епізодом вашого життя, і ніколи не перейде в хронічний.

4. Робота за ілюстративним матеріалом

— Де зображено нервовий стрес, а де — хронічний? Пригадайте сюжети творів, щоб пояснити свою думку. (Казка Г.-Х. Андерсена «Принцеса на горошині», казка О. С. Пушкіна «Казка про Царя Салтана, про сина його Славного і могутнього Князя Гвідона Салтановича і про прекрасну Царівну Лебідь», казка Д. М. Мамина-Сибіряка «Сіра шийка», казка Р. Кіплінга «Мауглі», казка Ш. Перро «Попелюшка», повість Сельми Лагерльоф «Дивовижна подорож на гусах» (м/ф «Зачарований хлопчик»), казка О. С. Пушкіна «Казка про рибака і рибку», казка Дж. Родарі «Пригоди Цибуліно».)

   

VII. Підбиття підсумків уроку

1. Прийом «Кольорові знаки»

Учні вибором та підняттям догори геометричної фігури відповідного кольору показують наступне:

·         зелений — дізнався(лась) і зрозумів(ла) для себе багато нового;

·        жовтий — дещо залишилося для мене незрозумілим;

·         червоний — багато чого не зрозумів(ла).

2. «Нагороди» епітетами, порівняннями

— Хто з учнів класу, на вашу думку, працював на уроці краще? «Нагородіть» їх відповідними епітетами та порівняннями.

VIII. Домашнє завдання

Обов’язкове:

§   опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§ _, с. __);

додаткові (на вибір, за бажанням):

§   підготувати інформаційне повідомлення «Емоційне вигорання»;

§   дібрати ілюстративний (музичний) матеріал, перегляд (прослуховування) якого допомагає зняти емоційне напруження.