Обладнання: дзеркальця (за кількістю учнів), картки контролю (за варіантами), квітка
із запитаннями на пелюстках, ілюстративний матеріал, таблиця «Стадії стресу».
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І.
Організаційний момент
1. Привітання, створення
позитивного настрою
2. Вправа «Відображення емоції»
Мета: вчити учнів зображати позитивні емоції.
Візьміть кожен дзеркальце і,
дивлячись на своє відображення, зобразіть радість, спокій, здивування,
захоплення, задоволення, щастя.
§ Яка емоція вам вдалася найкраще?
§ Яке ваше відображення в дзеркалі хотілося б
мати у вигляді світлини?
§ Запам’ятайте свою міміку, що демонструє
позитивні емоції, та даруйте такий вираз обличчя навколишньому світу: людям,
природі, сонцю, вітру …
ІІ.
Перевірка виконання учнями домашнього завдання
Індивідуальна робота за картками (за варіантами)
Картка для 1-го варіанту
Завдання 1. Дайте відповідь на питання.
1. Чи може людина взагалі не
відчувати емоцій? Чому?
2. Чи потрібно стримувати всі
свої емоції?
3. Чому потрібно вчитися виражати
свої почуття?
Завдання 2. Пригадайте і запишіть свої відчуття, коли переживали…
страх
___________________________________________
сором ___________________________________________
Картка для 2-го варіанту
Завдання 1. Дайте відповідь на питання.
1. Чи може людина керувати своїми
емоціями?
2. Як емоції впливають на
спілкування?
3. Якими є почуття? Наведіть
приклади.
Завдання 2. Пригадайте і запишіть свої відчуття, коли переживали…
радість
__________________________________________
стрес
___________________________________________
ІІІ.
Перевірка раніше засвоєних знань
Учитель читає твердження, учні
реагують, плескаючи в долоні: «згодні» — хлопок, «не згодні» — мовчок.
·
Почуття — це
відображення у свідомості людини її ставлення до дійсності, що виникає в разі
задоволення чи незадоволення вищих потреб. (+)
·
Емоції — це
прості переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням органічних
потреб. (+)
·
Емоції можна
виражати за допомогою рухів, міміки, жестів, інтонації. (+)
·
Негативні
емоції — завжди руйнівні, негативно впливають на самопочуття людини. (-)
·
Відсутність
будь-яких емоцій знижує ризик серцево-судинних захворювань. (-)
·
Людина при
народженні має навички самоконтролю. (-)
2. «Мікрофон»
§ Як ви думаєте, що в людини проявляється раніше
— почуття чи емоції?
§ Чим емоції відрізняються від почуттів?
§ За якими ознаками можна здогадатися, які
емоції відчувають інші, в тому числі незнайомі люди, щоб мати змогу
констатувати наявність або відсутність ознак психологічної рівноваги?
ІV.
Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети та завдань
уроку
1. Вправа «Квітка питань»
Мета: вчити учнів ділитися своїми переживаннями, порівнювати
свій внутрішній стан з іншими.
— Подивіться, яка в мене є гарна
квітка. Вам потрібно по черзі відірвати пелюстку та дати відповідь на питання,
яке ви там прочитаєте.
1. Я щасливий, коли…
2. Я засмучуюся, коли…
3. Я злюся, коли…
4. Я розлючений, коли…
5. Я в нерішучості, …
6. Я ніяковію, коли…
7. Мені «не по собі», коли…
8. Мені страшно, коли…
9. Я абсолютно впевнений у собі
тоді, коли...
10. Я можу пишатися собою, коли…
11. Мені важко на душі, коли…
12. Я гублюся, коли…
13. Я відчуваю свою значимість,
коли…
14. Я ображаюся, коли…
15. Я почуваюся сильним і
сміливим, коли…
16. Я плачу, коли…
17. Я сміюся, коли…
18. Я нервую, коли…
19. Мені боляче, коли…
20. Я почуваюся кепсько, коли…
21. Мені радісно, коли…
2. Обговорення
§ Чи на всі питання ви б відповідали так, як це
робили інші учні? Чому?
Людина не може залишатися
байдужою до навколишнього світу. Предмети й люди, з якими вона стикається,
події, свідком або учасником яких вона стає, викликають у неї різні реакції.
Вони свідчать про ставлення людини до дійсності.
§ Як, на вашу думку, називаються ці реакції?
V.
Актуалізація чуттєвого досвіду учнів
Аналіз життєвих ситуацій
Уявімо таку ситуацію. У школі ви
посварилися з найкращим другом та ще й отримали погану оцінку за контрольну
роботу. Ви вирішили не розказувати про це вдома, щоб не засмучувати батьків.
Але щойно ви переступили поріг оселі, як мама запитала, що трапилося?
§ Чи відомі вам такі випадки?
§ Як мама здогадалася про ваш настрій?
§ Які емоції переповнювали вас у цей момент?
§ Чи стало вам легше на душі після розмови з
мамою?
§ Чи маємо ми співпереживати та співчувати іншим
людям?
§ Чи всі ви здатні без втрати здоров’я
переживати неприємності?
§ Наскільки важливим для вас є формування
здоров’язбережувальних навичок, знань про стрес та реакцію організму людини на
нього?
VI.
Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу
За асоціаціями учнів до поняття
«стрес» складають схему.
(Варіанти відповідей:
неприємності, втрата, депресія, поганий настрій, біль, негатив, чорна смуга,
хвороба, сльози тощо.)
2. Робота з термінами
Стрес (від англ. stress —
«напруга», «тиск») — неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну
дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової
системи.
Термін «стрес» у фізіологію та
психологію вперше ввів 1932 р. Уолтер Бредфорд Кеннон у своїх роботах з
універсальної реакції «Боротись чи втікати». Досить часто авторство терміну
приписують відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати
саме поняття стрес він почав лише 1946 р. для пояснення загального
адаптаційного напруження.
До фізіологічних ознак стресу належать: безсоння, погіршення пам’яті, головні болі,
безпричинне хвилювання, підвищене серцебиття, плаксивість, дратівливість,
нестриманість, поганий або занадто веселий настрій, байдужість тощо.
Залежно від чинника, що зумовлює
стрес, виділяють фізіологічний та емоційний стреси.
Фізіологічний стрес пов’язаний з об’єктивними змінами умов життєдіяльності людини. Стресорами
при цьому можуть бути мікроклімат, радіація, шум, вібрація, природні стихійні
лиха (землетрус, повінь, виверження вулкану) та навіть затоплення квартири
сусідами.
Психоемоційний стрес виникає з
особистої позиції індивіда. Людина реагує на те, що її оточує згідно зі своїм
баченням зовнішніх стимулів, яке залежить від особистісних характеристик,
соціального статусу, рольової поведінки, віку, вихованості, життєвого досвіду.
Скажімо, крадіжка гаманця для одного стане стимулом бути уважнішим,
сконцентрованішим, більше попрацювати, щоб повернути втрачене. А іншого
навпаки охопить апатія, відчуття своєї нікчемності та постійних невдач. Повна
відсутність стану стресу у разі впливу збуджувальних факторів означає смерть.
Здатність організму до адаптації поступово втрачається з віком.
Залежно від дії на психічний стан людини виділяють:
1) Ейфоричний стрес (еустрес),
пов’язаний із закоханістю, одруженням, народженням дитини, вдалим проведенням
відпустки, приємним знайомством, несподіваною винагородою тощо. Такий стрес
приносить задоволення, радість, щастя, приємні емоції і підвищує захисні сили
організму.
2) Дистрес (англійське
слово «дистрес», що означає «біль або страждання, які вражають тіло чи душу;
стан небезпеки або розпачливої нужди»), пов’язаний із хворобами, невдачами,
конфліктами, неприємними життєвими ситуаціями та обставинами, розлученням,
втратою коханої людини тощо. Такий стрес викликає переживання, страхи,
неспокій, зумовлює виникнення депресії, хвороб, руйнує здоров’я.
3. Оздоровлювальна вправа «Коло
друзів»
Два учні, стоячи в колі, по черзі
беруть товариша за ліву, потім за праву руку, говорячи йому компліменти. Після
чого цей учасник робить те саме. Таким чином, кожен учень має можливість і
сказати товаришу щось приємне, і почути від інших комплімент на свою адресу.
4. Робота за таблицею «Стадії стресу»
Зрозуміти, як організм людини на
соматичному рівні реагує на стрес, допоможе аналіз стадій стресу. Г. Сельє
запропонував виділити три стадії розвитку стресової реакції:
1) Стадія тривожності —
характеризується зменшенням розмірів вилочкової залози, селезінки, лімфатичних
вузлів.
2) Стадія резистентності —
розвивається гіпертрофія кори надниркових залоз зі стійким підвищенням рівня
гормону адреналіну. Вони збільшують кількість крові, яка циркулює, підвищують
артеріальний тиск, підсилюється утворення печінкою глікогену. У цій стадії
зазвичай підвищується стійкість та протидія організму до надзвичайних
подразників. У людини на цій стадії активізується розумова та м’язова
діяльність, мобілізується воля та бажання подолати незвичні обставини або
надзвичайну ситуацію. Якщо дія стресору на цій стадії припиняється або слабшає,
зміни, які він викликав, поступово нормалізуються.
3) Стадія виснаження.
Однак, якщо вплив патогенного фактору не припиняється, він продовжує бути надто
сильним і тривалим, розвивається стійке виснаження кори надниркових залоз.
Знову з’являються реакції тривожності. Ці процеси є незворотними і закінчуються
загибеллю організму (смертю).
5. Вправа «Карусель». Робота за
підручником (у парах). Взаємонавчання
VIІ.
Осмислення, узагальнення та систематизація знань
Об’єднати учнів у три групи: «+»,
«-», «Судді».
1-ша група «+»: довести позитивний вплив стресу на організм
людини.
2-га група «-»: довести негативний вплив стресу на організм
людини.
3-тя група «Судді»: аргументувати протилежні позиції, підбити
підсумки, зробити висновки.
2. Робота за ілюстративним
матеріалом
— Подивіться на світлини і прокоментуйте їх:
чи ілюструють вони стресовий стан? Якщо так, то який вид стресу, на вашу думку,
зображено? Чому ви так уважаєте?
3. Слухання оповідання В. Сухомлинського
Склянка
води
Юрків дідусь занедужав. Дідусеві
вісімдесят п’ять років.
Він знає чимало цікавих казок та
дивних бувальщин, які любить слухати Юрко.
А зараз дідусь лежить і важко
дихає. Мама наказала:
— Сиди, Юрку, біля дідуся,
доглядай за ним. Попросить води — подай свіжої, попросить відчинити вікно —
відчини.
Юрко сидів біля постелі хворого
дідуся, читав книжку. За півдня дідусь разів зо три попросив води.
Набридло хлопцеві сидіти. Поклав
книжку на стіл, тихо вийшов із хати й побіг до хлопців грати у футбол.
Кілька годин гуляв Юрко на
стадіоні, вже й сонце до заходу схилилось.
Та неспокійно було в нього на
душі. Щось немов гнітило його. Покинув Юрко гру, побіг додому.
Ледь відчинив двері, підійшов до
ліжка — й упав на коліна. Дідусь лежав мертвий. А в склянці не було й краплини
води.
Потім усе життя Юрка мучили
докори сумління. Він думав: дідусь, мабуть, помер тому, що не було води. Йому
хотілося пити, а в склянці — ні краплини. А він у м’яч грав із хлопцями.
— Роби не те, що хочеться, а те,
що треба, — навчав Юрко свого сина.
4. Рольова гра «В гостях у героя
оповідання» (у парах)
— Уявіть, що хлопчик Юрко вже
дорослий, має власних дітей. Нам випала нагода побувати в нього в гостях. Що
саме ви б почули від нього, якби розмова була про випадок, описаний у
оповіданні?
— Працюючи в парах, складіть ваш
діалог з Юрієм, роль якого виконає один із пари, і презентуйте його класу.
VIІІ. Підбиття підсумків уроку
1. Рефлексія
§ Де ми можемо застосувати знання та
компетенції, систематизовані під час уроку?
§ Чим сподобався урок?
§ Які знання нам необхідні в повсякденному
житті?
§ Які висновки ви зробили для себе?
2. «Нагороди» епітетами,
порівняннями
— Хто з учнів класу, на вашу
думку, працював на уроці краще? «Нагородіть» їх відповідними епітетами та
порівняннями.
IX. Домашнє завдання
Обов’язкове:
§ опрацювати матеріал підручника щодо вивченої
теми (§ _, с. __);
додаткові (на вибір, за
бажанням):
§ скласти список можливих стресорів
навколишнього середовища та поради щодо їх уникання;
§ підготувати статтю для класного
куточка «Стан афекту як наслідок дії сильного подразника на нервову систему
людини».
Немає коментарів:
Дописати коментар