вівторок, 24 листопада 2020 р.

УРОК № 16 ТЕМА. ДУХОВНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ. ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ І ЗДОРОВ’Я.


 Мета: поглиблювати знання учнів про духовний розвиток особистості, дати уявлення про роль життєвих цінностей у формуванні і збереженні здоров’я; розвивати життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю, вміння аналізувати свою систему цінностей; виховувати потребу в самовихованні, саморозвитку, всебічному самовдосконаленні.

Обладнання: індивідуальні картки контролю знань, ілюстративний матеріал, таблиця «Вершина піраміди потреб», музичний супровід.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Привітання, створення позитивного настрою

Бути привітним, людям радіти,

Кажуть в народі — «Бажати добра!»

Скарб спілкування з кимось ділити –

Хай буде вашим бажанням щодня.

2. «Знайомство»

Продовжте речення: «Якби у мене була квітка-семицвітка, я б використав (ла) її силу для задоволення таких потреб (здійснення таких бажань): …»

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Робота за індивідуальними картками

Можливі варіанти завдань:

§   Дати визначення поняття «потреба».

§   Навести приклади соціальних потреб.

§   Пояснити, до якого виду потреб належить сон.

§   Які потреби можуть призвести до деградації особистості?

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань

1. Вправа «Згоден чи ні?»

Учитель читає твердження, учні реагують, плескаючи в долоні: «згодні» — хлопок, «не згодні» — мовчок.

·         Ознакою підліткового віку є становлення самосвідомості. (Так)

·         Самосвідомість підлітка характеризується передусім почуттям дорослості. (Так)

·         Потреба в їжі характерна тільки для молодшого шкільного віку. (Ні)

·         Прагнення слідувати моді належить до суб’єктивних потреб. (Так)

·         Обов’язковим для людини є задоволення всіх її потреб. (Ні)

·         Кожна людина протягом свого життя досягає вершини «піраміди потреб». (Ні)

·         Для задоволення будь-яких потреб людина має докласти певних зусиль. (Так)

2. Обговорення

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку

Епіграфом до уроку будуть слова Леонардо да Вінчі: «Пам’ятай, життя — це подарунок; і той, хто його не цінує, на цей подарунок не заслуговує».

Ми любимо життя за те, що можемо насолоджуватися красою природи, радіти зустрічам із друзями, щодня дізнаватися про щось нове в навколишньому світі. Ваше життя тільки-но починається, і воно сповнене надіями та планами.

§   Що потрібно для того, щоб ці плани здійснилися?

V. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів

1. Слухання оповідання В. Сухомлинського

Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: застудилася, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям — і хвороба втече в ліси й на болота».

Оля їла мед у стільниках і солодке вершкове масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із курячого крильця. Але нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:

— Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинилися двері і до хати ввійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.

Підійшла старенька до ліжка, сіла на ослінчик, узяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

— Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого вершкового масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилося частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

— Ось чого не вистачало Олі, — сказав дід Опанас. — Доброго слова.

2. Обговорення

§   Що з перелічених у оповіданні дарунків хворій дівчинці є найціннішим?

§   Чому ви так уважаєте?

§   Кого з тих, хто прийшов провідати хвору, можна назвати доброю людиною?

§   Хто з них своїми діями, вчинками продемонстрував духовну досконалість?

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

1. Робота з терміном

Духовність — це ідеал, до якого прагне людина у її власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності.

Духовність — це стрижень, фундамент внутрішнього світу людини. Його не можна навчити за допомогою настанов. Можна вказати лише шлях, але не можна змусити ним іти.

2. Міні-лекція «Духовний розвиток особистості»

Ступінь духовного розвитку не завжди визначається віком. Духовно багатою людиною вважають особистість, яка живе в гармонії із собою і світом, у якої сформовані духовні цінності, тобто ті чесноти, життєві установки, що існують для кожної людини, що становлять її ідеал.

Становлення духовності — це вища мета кожного члена суспільства, адже в міцному ґрунті духовності зростає й особистість людини.

Пізнання людиною самої себе, таємниць свого життя — один із її духовних пошуків, що сягає у глибину століть.

До показників духовного зростання відносять:

·         усвідомлення значущого вибору (наприклад, замість відвідин нічного клубу провести вечір із хворою бабусею);

·         зростання внутрішньої чесності;

·         естетична та творча спрямованість;

·         людина починає свідомо творити своє життя;

·         зростання почуття гармонії світу.

2.1. Диспут-обговорення за матеріалами лекції.

3. Проблемне питання

§   Чому люди хворіють? (Варіанти відповідей: унаслідок необачності і необережності, через невиправдані ризики, недотримання безпеки життєдіяльності тощо.)

4. Життєві цінності. «Асоціативний кущ»

Складання схеми за асоціаціями учнів до поняття «життєві цінності».

(Приклади відповідей: здоров’я, діти, батьки, гроші, нерухомість, сім’я, традиції, духовність, скарб тощо.)

5. Аналіз вислову Сенеки

Сенека Анней Луцій (Сенека молодший) — давньоримський філософ, поет, державний діяч і оратор — у своїх «Листах Луцилію» писав: «Але що б ти не робив, швидше повертайся від тіла до душі, тренуй її вдень і вночі, адже праця, якщо вона не надмірна, живить її. Таким вправам не завадять ні холод, ні спека, ні навіть старість. З усіх твоїх благ піклуйся про те, яке, старіючи, стає кращим».

§   Що мав на увазі мудрий філософ?

§   Чого важливого він хотів навчити свого учня?

6. Робота за таблицею «Вершина піраміди потреб»

§   Чому духовні потреби зображають на вершині піраміди?

§   Чи можуть вони бути опорою піраміди? Поясніть свою думку.

7. Оздоровлювальна вправа. Етюд «Потягусі»

Сплести пальці перед собою. Випрямити руки перед собою, вивернувши кисті. Вернутися в вихідне положення. Підняти руки вгору, вивернувши кисті.

VIІ. Осмислення, узагальнення та систематизація знань

1. Робота за ілюстративним матеріалом

§   Які життєві цінності людини ілюструють світлини?




(Варіанти відповідей: час, фінанси, сім’я, навчання, освіта, свобода, задоволення, матеріальне забезпечення, успіх, знайти себе, кохання, задоволення базових потреб (якісне харчування), здоров’я, друзі, дім тощо.)

2. Практична робота. Аналіз власних життєвих цінностей

Одна маленька дівчинка-першокласниця сказала: «Я так люблю усіх людей! Мені хочеться їх обняти і до всіх усміхатися!» І при цих словах її оченята іскрились, як дві зірочки, випромінюючи тепло і світло. Справді, це чудово! У її маленькому сердечку живуть любов і доброта. І це не лише слова, вона так відчуває, так мислить і тому до всіх усміхається щиро й привітно, кожному хоче допомогти і сказати добре слово. Це великий дар — мати у своєму серденьку щедрість, доброту і світлу любов. Більшості дітей притаманні ці прекрасні почуття: вони люблять своїх батьків, родичів, свою вчительку, однокласників... Діти щирі й щедрі, у них чисті помисли, вони намагаються допомогти, порадити, сказати щире слово одне одному.

Та, на жаль, не про всіх так можна сказати, бо трапляються й зовсім протилежні випадки, коли в дитячому серці ці почуття з якоїсь причини зникли, а натомість поселилося зло, ненависть, заздрість, скупість, жорстокість. Це — обділені діти, бо вони не знають, що таке щастя, любов, щирість, щедрість і яку радість у житті приносять ці почуття. Їм можна лише поспівчувати. Негативні почуття погано впливають на здоров’я. Недаремно в народі кажуть: «Заздрість здоров’я їсть». Так воно і є. Бо що таке заздрість? Це коли людина постійно страждає від того, що хтось має більше, хтось має краще, хтось розумніший і більше знає, хтось веселий і життєрадісний. Така людина похмура і зла, бо правду в народі кажуть: «Беруть завидки на чужі пожитки», «Залізо іржа їсть, а заздрий від заздрощів гине» або «Заздрий від чужого щастя сохне». Та й злиться та людина від того, що заздрісна і зажерлива, що всього їй мало, все їй не так. Хоче вона, щоб було, як у казці «За щучим велінням...». Але ж так не буває, бо все залежить від самої людини, нічого не приходить саме по собі, до всього треба докласти зусиль, розуму, наполегливості, старанності. Один працює і одержує від цього задоволення, виробляє в собі добрі звички, бореться з лінощами і байдужістю, не заздрить людям, не тримає в серці зла на них, а всіх любить і кожному готовий допомогти, а інший нічого того не робить, а все хоче мати, от і сердиться. Народна мудрість каже: «Злості повні кості!» або «Сердите не буває сите».

Коли людина життєрадісна, працьовита, старанна, весела, добра, то вона і здорова, бо в неї менше негативних емоцій, вона на світ дивиться з оптимізмом і в кожній миті життя бачить радість і щастя. Ось це і є духовне здоров’я, до якого треба прагнути кожному.

Та дуже страшно, коли дитина зла, жорстока, тоді вона робить негативні вчинки, і серце її аж ніяк не наповнюється добротою, а лише ненавистю та зловтіхою. Від чого буде вона здорова?

Кажуть, що людина може мати сім гріхів, що за них вона карається смертю: заздрощі, ненажерливість, жадібність, розпуста, гордощі, лінощі, злість. А чому це так? Я гадаю, що ці гріхи посилаються на людину, щоб вона вчилася виживати в цьому світі, щоб вона їх поборола в собі і стала доброю, мудрою і здоровою не лише фізично, а й духовно, бо кожна людина з такими негативними рисами може впоратися, коли цього захоче. Кожна людина у світ приходить для добра.

— Обговоріть із товаришем свою думку щодо почутого. Вислухайте його позицію.

3. Робота за підручником (у парах)

Опрацювавши теоретичний матеріал статті підручника, скласти схему «Життя — найвища цінність», записавши на «променях» приклади особистих життєвих цінностей. Утворене «сонечко» ілюструє своєрідну ієрархію цінностей підлітка.

4. Розв’язування ситуаційної задачі

«Група підлітків після відвідування 3D-кінотеатру зайшла в автобус. Вони почали голосно обмінюватись враженнями, кидатися залишками попкорну. Пасажири спробували зробити зауваження. Підлітки відреагували бурхливо».

План відповіді

§   Чи спостерігали ви схожі явища коли-небудь?

§   У якій ролі ви б хотіли опинитися: пасажира чи підлітка?

§   Дайте поради хуліганам від імені пасажирів.

§   Яка модель поведінки пасажирів буде доречною в цій ситуації?

§   Поміркуйте, як зробити зауваження підліткам, щоб вони припинили погано поводитися.

§   Аргументуйте свій вибір.

5. Вправа на виявлення моральних уявлень учнів

(Учні письмово дають стислі відповіді на питання.)

1. Добра справа, свідком якої ти був.

2. Безчесний вчинок, який хтось скоїв.

3. Зло, що скоїли тобі інші діти, дорослі люди.

Ми повинні відповідати за свої вчинки, цінувати життя, шанувати батьків, виконувати 10 заповідей Божих. Забудьмо образи й незгоди. Відкриймо своє серце і душу для близьких і рідних, для друзів. Творіть добро на цій землі.

Сподіваюся, що ви зрозуміли головне, що можна сказати словами Валентини Малишко: «Давайте запишатися Людьми, бо це мистецтво — щонайвище в світі».

6. Робота у групах

Учні об’єднуються у три групи: «+», «-», «судді».

Завдання: проаналізувати зміст притчі з позиції, що відповідає назві групи.

Притча про ціль життя

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися берегом річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав:

— Подивіться на річку, вона — саме життя: то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється щомиті, ніколи не повторюючись двічі.

Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх:

— А як ви би йшли до своєї мети?

Перший відважно сказав:

— Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети.

— Це добре, — сказав Хінг Ші, — та ти ризикуєш одного разу втопитися, так і не здолавши річки. Моя тобі порада: перш ніж плисти проти течії, дізнайся, чи твоя мета перебуває в тому ж напрямку.

Другий учень сказав:

— А я буду плисти за течією, як ця пелюстка, що ковзає хвилею, і набрався б досвіду дорогою.

— Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним до пелюстки, якій байдуже, куди плисти.

Третій учень відповів:

— А я би плив до мети, постійно міняючи тактику: то пливучи за течією, то борючись із нею.

— Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, — зауважив учитель, — розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його:

— А твій шлях рікою життя, вчителю, який?

Він посміхнувся і сказав:

— Я би не пускався в плавання.

— Та хіба твоєї мети досягнуто? — здивувались учні.

— Ні, — сказав Хінг Ші, — та не до кожної мети можна дістатися вплав.

VIІІ. Підбиття підсумків уроку

1. Обговорення змісту прислів’їв

·         Чим більше плодів на дереві, тим сильніше його гілки хиляться донизу.

·         Хто втрачає ім’я, той втрачає все.

2. Узагальнювальне слово вчителя (музичний супровід)

Звичайно, кожному з нас хочеться жити щасливо. А цього неможливо досягти без людських моральних принципів.

Щодня ми творимо книгу життя. Нехай же сторінки в ній будуть світлі, чисті і прекрасні.

Твори добро та будь завжди привітним,

Дитино! Ти приходиш для добра.

Любов у серденьку хай сонцем квітне,

Збагнути це тобі уже пора,

Бо ти ростеш і мудрість п’єш з кринички

Свого народу. Це ти не забудь.

Старайся виробляти добрі звички,

Ніколи жадібним і заздрісним не будь.

Розпусту, злість не допускай до себе,

І ненажерливість жени від себе геть.

А гордощі і лінь — це не для тебе,

Любов’ю серденько наповни вщерть!


IX. Домашнє завдання

Обов’язкове:

§   опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§ _, с. __);

додаткові (на вибір, за бажанням):

§   написати невеличкий твір-роздум «Взаємозв’язок краси і духовності», «Для чого я живу на землі, яке моє призначення?»;

§   скласти план свого особистісного самовдосконалення.

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар