УРОК 12 ТЕМА. НАВИЧКИ І ЗВИЧКИ. Вплив звичок на здоров’я. Корисні і шкідливі звички. Чинники формування звичок.

 

Мета: формувати в учнів поняття про вміння, навички, корисні й шкідливі звички та їхнє значення в житті людини; розповісти про чинники, що впливають на прийняття рішень і формування звичок; розвивати вміння приймати зважені рішення, аналізувати свої вміння; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: ілюстративний матеріал щодо теми уроку, аркуші паперу формату А4, малюнок дерева, підручники, зошити.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

і. Організаційний етап

Привітання вчителя. Установка на позитивний настрій

Колективне проговорювання епіграфу уроку (записаний на дошці):

«Здоров’я здебільшого залежить від наших звичок і харчування, ніж від лікарського мистецтва».

Джон Лаббок, британський енциклопедист, біолог

іі. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

1. Бесіда

Ø Що означає бути гармонійно розвиненою людиною?

Ø Назвіть приклади особистого гармонійного розвитку.

2. Робота за схемою «Мої потреби (бажання)»

Кажуть, звичка — друга натура! Хто не замислювався над цими словами? Навичка, що виникла за певних обставин нашого існування, починає домінувати над нашими реакціями, визначати поведінку людини, стає звичною і… необхідною. Надзвичайно точно визначив це О. С. Пушкін: «Привычка свыше нам дана: замена счастию она».

Завдання: озвучити схему «Мої потреби (бажання)».

3. Вправа «Мікрофон»

Назвіть складові здорового способу життя.

Складовими здорового способу життя є:

·        фізична культура (біг, ранкова гімнастика, спортивні та рухливі ігри, плавання тощо);

·        повноцінне збалансоване харчування;

·        особиста гігієна, правильний режим навчання та відпочинку;

·        загартування;

·        корисні звички;

·        внутрішня врівноваженість, позитивні емоції, психологічний комфорт.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Робота в групах (4 групи)

Ми дуже часто повторюємо слова: звикати, звичка.

Ø Що ж означає слово «звичка»?

Відповіді діти записують на аркушах паперу. По черзі кожна група пропонує свій варіант відповіді (аркуші з відповідями кріплять на дошці).

Висновок. Звичка — це поводження, образ дій, схильність, що стали для кого-небудь у житті звичайними, постійними. Тобто, звичка — це те, що ми робимо постійно.

2. Гра «Об’єднай у групи»

Ø А у вас є звички? Назвіть їх (відповіді записують на дошці).

Ø Уважно розгляньте малюнки.

 

 

Ø Як ви думаєте, у які групи можна об’єднати зображені на малюнках дії? Чи можна пропоновані дії назвати звичками?

3. Робота з термінами (корисні й шкідливі звички)

Є звички, які в житті нам допомагають, — корисні — і звички, які заважають вести повноцінне життя, впливають на здоров’я людини, — шкідливі.

Багато шкідливих звичок ми здобуваємо під впливом оточуючих нас людей. Недарма говорять: поганий приклад заразливий. Дійсно, у неблагополучному соціальному середовищі ймовірність виникнення шкідливих звичок є набагато більшою. Позбутися їх нелегко.

Проте поганому впливу середовища можна протистояти. Якщо людина приймає правильні рішення й упевнено їх дотримує, то вона зможе уникнути шкідливих звичок.

4. Робота за таблицею

Учитель викликає помічників до дошки. На картках записані речення. Учням пропонують по черзі вибирати й розподіляти картки на дошці у дві колонки: зліва — корисні звички, справа — шкідливі.

Орієнтовний перелік корисних і шкідливих звичок

Я щодня роблю ранкову гімнастику	Я багато споживаю солодкого
Я гризу нігті	Я багато сиджу перед телевізором
Я зранку обливаюся холодною водою	Я вживаю такі слова, як «блін», «ну», «от», «значить» тощо
Я смокчу пальці	Я після їжі полощу рота
Я човгаю ногами	Я щохвилини спльовую слину
Я щоранку обтираюся мокрим рушником	Я вчасно лягаю спати
Я ніколи не запізнююся	Я палю цигарки

5. Фізкультхвилинка

Ми вчились, ми трудились, і, напевно, вже стомились.

Тож зробімо для розрядки кілька вправ зарядки.

Раз! — підняли руки вгору.

Два! — нагнулися додолу.

Три! — повернулись вправо, вліво.

На «чотири» — раз присіли, похитали головою.

Ще й притупнули ногою,

Пальчиками повертіли

І за парти тихо сіли.

6. Робота в групах

Учням пропонують порівняти можливі зміни в здоров’ї дітей, які мають протилежні звички. Кожна група отримує картки із завданнями. Після обговорення представники груп описують можливі зміни в здоров’ї учнів, які:

а) дотримують або не дотримують розпорядку дня;

б) занадто багато часу витрачають на комп’ютерні ігри або не грають у них узагалі;

в) роблять або не роблять ранкову гімнастику;

г) палять або не палять.

7. Інтерактивна бесіда з подачею цікавої інформації

Ø Чи доводилося вам відмовлятися від пропозицій спробувати палити?

Ø Чому люди палять?

Відповіді дітей записують на дошці. На одній половині дошки фіксують названі можливі причини, через які люди палять, на іншій — чому не палять.

Ø Мільйони людей знають, що куріння небезпечне для здоров’я, проте мільйони людей палять. Чому?

Цікава інформація

Фахівці з багатьох наукових галузей вважають, що процес, завдяки якому куріння стає звичкою, так само, як і причини, через які люди починають палити, не так просто пояснити. Звісно, можна вказати на деякі причини, через які люди починають палити, і на причини, через які вони не можуть кинути. Але річ полягає в тому, що все це не так просто.

Наприклад, відомо, що чимало людей починають курити тому, що оточуючі їх люди це роблять. Чи знаєте ви, що у Великобританії (дані за 1982 рік), 38 % чоловіків і 33 % жінок у віці старше 16 років були завзятими курцями? Діти бачать, що їхні батьки курять, їм починає здаватися, що із цигаркою вони будуть виглядати «дорослішими», а тут ще й приятелі вмовляють спробувати — і діти починають курити. Куріння входить у звичку через ефект, який чинить на курця. Наприклад, нікотин, що міститься в тютюні, впливає на серце і нервову систему. Викурена цигарка підсилює серцебиття і трохи підвищує кров’яний тиск, заспокійливо діючи на людину. Зазнавши раз це відчуття, хочеться відчути його знову. А потім людині починає здаватися, що без куріння вона не може обійтися.

Звичка палити виникла ще з 2000 року до нової ери, коли американські індіанці вдихали дим, що виникав під час розпалювання листків рослини Nicotiana tabacum.

12 жовтня 1492 року іспанська флотилія, очолювана Христофором Колумбом, припливла до невідомого острова, який мандрівники вважали східним берегом Індії. На суші моряків зустріли місцеві жителі, які випускали з рота дим після утягування його з рулонів тютюнового листя. Ці рулони іспанці називали «сигаро». Куріння було невід’ємною частиною релігійних церемоній аборигенів. Вони вдихали дим і випускали його через ніздрі до тих пір, поки з ними не починав спілкуватися «Великий Дух».

Коли експедиція повернулась додому, то серед багатьох дивовижних подарунків, привезених із Нового Світу, було й листя тютюну. Родріго де Херес — перший європейський курець, матрос із команди Джеймса Кука, був заарештований за підозрою в одержимості дияволом, оскільки співвітчизники вирішили, що дим, який валив із рота Родріго, — явна ознака одержимості дияволом. Хереса посадили у в’язницю, де він пробув цілих сім років, поки його не випустили у зв’язку з тим, що куріння тютюну легалізували на всій території Іспанії.

Європа завжди по-різному ставилася до тютюну й куріння. Спочатку цій рослині приписували дивовижні цілющі властивості. Наприклад, французький посол Жан Ніко (від його імені походить слово «нікотин») приписав нюхання тютюну французькій королеві як засіб від головного болю. В Англії, під час епідемії чуми, тютюн змушували курити для профілактики.

Проте йшов час, і люди стали помічати негативну дію тютюну, особливо те, що він викликає залежність. У різних країнах почали забороняти куріння.

У 1680 році король Франції Людовик XIV видав наказ, згідно із яким торгівлю тютюном дозволяли виключно аптекарям. У цьому ж році в Туреччині вийшов закон султана Мурада IV про смертну кару за куріння. Там за цей злочин саджали на кілок.

В Англії в XVI столітті курцям відрубували голови й виставляли їх на площі з люльками в роті. У Персії — виривали ніздрі.

В Італії вживання тютюну вважали диявольською звичкою, а курців відлучали від церкви. А одного разу був випадок, коли п’ятьох монахів, яких звинуватили в курінні, замурували живцем у стіну як урок для нащадків.

У царській Росії до тютюнопаління ставилися також негативно. Особливо після того, як 1634 року внаслідок паління згоріла дерев’яна Москва. Цар Олексій Романов наказав катувати тих, у кого буде знайдений тютюн, бити батогом на «козі» до тих пір, поки не скажуть, де взяли бісівське зілля. В інший період історії курцям відрізали носи і відсилали на каторгу до Сибіру. Амністію для тютюну ввів цар Петро I після поїздки до Голландії. Відтоді справа вирощування тютюну стала державною й оскарженню не підлягала.

«Тютюн заважає розумовому розвитку та одурює народ», — писав Оноре де Бальзак. Через 100 років після Бальзака у XX столітті Адольф Гітлер пояснював своїм підлеглим принципи окупаційної діяльності на Сході: «Для них, для слов’ян, жодних щеплень, жодної гігієни. Лише горілка і тютюн».

«Тютюнова» статистика України

·        В Україні щоденно курить 45 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок; серед молоді курить 45 % юнаків і 35 % дівчат; 68 % курців заявили, що зацікавлені у відмові від паління, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26 % уже є колишніми курцями.

·        Понад 90 % населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях.

·        Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення — 70 %.

·        31 % вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань.

·        Разом у країні нараховують близько 9 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни.

·        Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців.

·        Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців.

·        Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років.

·        Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13–15 років курять більше ніж 30 % юнаків і дівчат.

·        Україна посідає друге місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина. На кожного українця припадає понад 2500 сигарет — майже 7 щоденно.

·        За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб, пов’язаних із курінням, помирає 120 тисяч чоловік.

·        Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2010 — уже 45 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — із 17 % до 9 %.

Розв’язання задачі «Вартість шкідливої звички»

Одна пачка цигарок коштує в середньому 10 гривень. Підрахуйте, скільки грошей витрачає людина, щодня купуючи 1–2 пачки за середньою ціною (перша група — за тиждень, друга — за місяць, третя — за рік, четверта — за десять років).

Ø Як можна було б витратити ці кошти, якби їх не довелося витрачати на цигарки?

Ø Чому тютюнопаління найпоширеніше в бідних країнах і серед бідних людей?

іV. Узагальнення та систематизація матеріалу

1. Самостійна робота (оздоровлювальний диктант)

Учитель перелічує можливі звички людини. Одна половина класу записує тільки ті, які вважають корисними, друга — шкідливими звичками.

Список звичок:

·        спати з відкритою кватиркою;

·        обманювати;

·        умиватися;

·        чистити зуби;

·        гризти нігті;

·        сутулитися;

·        класти речі на місце;

·        виконувати домашнє завдання;

·        їсти багато солодкого;

·        розмовляти під час їжі;

·        робити щоденну зарядку;

·        пропускати уроки;

·        говорити правду;

·        читати лежачи;

·        мити за собою посуд;

·        брати участь у бійках;

·        займатися спортом;

·        подовгу сидіти біля комп’ютера чи телевізора;

·        курити, уживати алкоголь, наркотики.

Перевірка завдання біля дошки (заздалегідь розміщено плакат із зображенням дерева, з одного боку дерево одягнене в листя, з гарною кроною, а з іншого — має лише голе сухе гілля).

— На яку половину дерева ви помістили б корисні звички, а на яку — шкідливі?

Учитель називає звичку й прикріплює її до певного боку дерева.

2. Складання плану «порятунку» від звички

— Будь-якої шкідливої звички можна позбутися. Для початку кожному з вас необхідно визначити, якої саме, і тільки потім складати план порятунку від неї.

Мій план рятування від шкідливої звички

Шкідлива звичка, від якої я хочу позбутися ________________

Час для роботи над собою ______________________________

Мені знадобиться допомога _____________________________

Я повинен (повинна) зробити ___________________________

Позбувшись звички, я________________________________

V. Підбиття підсумків уроку

Людина сама вирішує — зміцнювати своє здоров’я чи псувати. Підліткам слід уникати обставин, за яких можна набути шкідливих звичок. Отже, якщо хочеш бути здоровим, — веди здоровий спосіб життя.

Vі. Домашнє завдання (різнорівневе)

І рівень: опрацювати статтю в підручнику; дати усно відповіді на запитання підручника.

ІІ рівень: змоделювати ситуації, які сприяють бажанню змінити шкідливу звичку.

ІІІ рівень: скласти міні-твір, що починається словами (на вибір): «Коли я бачу людину, яка палить…», «Коли я бачу нетверезу людину…».