неділя, 25 жовтня 2020 р.

Вода – необхідна складова життя людини.

 Мета:  Розвиток пізнавальної діяльності учнів. Визначити   екологічний стан водних ресурсів,  вивчити проблеми питної води, природні та штучні способи її очищення. Формування елементів екологічної культури.

Водна оболонка землі називається гідросферою. До неї входять всі океани, моря, річки, ставки, водосховища, струмки, підземні води, льодовики і сніговий покрив.

На землі запасів прісної води, яка необхідна нам для життя, лише 5%. Розподілені вони нерівномірно, прісною вважають воду з вмістом солі до 1 г/л. Найменше солей в атмосферних опадах і прісних озерах (10 – 100 мг/л). Близько третини населення Землі відчуває нестачу чистої прісної води. Особливо країни з розвиненою промисловістю (Японія, США, Німеччина). На превеликий жаль, Україна від них не відстає. Саме із-за  нераціонального використання і забруднення.

Вода – основний компонент життя. Вона необхідна для життєдіяльності рослин, тварин, людини. За її допомогою транспортуються всі речовини в організмі. Навіть п’ятнадцятивідсоткове зневоднення небезпечне для організму людини.

Людина постійно використовує воду: для пиття, прання, приготування їжі, відпочинку, спорту і розваг. А також для транспортного сполучення.

Вода – основний фактор, що визначає клімат (діти пригадують кругообіг води в природі). Маючи високу питому теплоємність, вона повільно нагрівається і охолоджується, що суттєво впливає на пом’якшення клімату.

Вода – джерело всього живого. Склад крові – 90%, взагалі організму – 70%.

Показники якості питної води у нас надзвичайно низькі. Це пов’язано з її забрудненням:

§  промисловими стоками;

§  побутовими стоками;

§  стоками сільського господарства;

§  атомною промисловістю;

§  мінеральними добривами;

§  отрутохімікатами.

 

На сьогоднішній день у воді значно перевищують норму концентрації різних солей, радіонуклідів, бактеріологічні частини.

Ми користуємося водою з Дніпра. Колись у Дніпрі була чиста, прозора вода. Тепер через хиби у природокористуванні його екосистему порушено. У Дніпро щорічно потрапляє величезна кількість забруднювачів, приблизно:

q 500 тис. т азотних сполук;

q 40 тис. т фосфорних сполук;

q 1 тис. т заліза;

q 40 т нікелю;

q 2 т цинку;

q 1 т міді;

q 0,5 т хрому.

 

Побутові відходи та стоки сільськогосподарських комплексів нерідко є джерелом багатьох інфекційних хвороб: дизентерії, холери, вірусного гепатиту.

Внаслідок цього воду піддають надлишковому хлоруванню, отже, втримується і великий вміст хлору. Вода нам постачається практично технічна, непридатна до споживання. Постачання її відбувається по водопроводу з водозабору. Фільтри, через які вона повинна проходити до водопроводу, давно вийшли з терміну експлуатації. Їх потрібно міняти через 3 – 5 років, а вони стоять більше 15 – 20 років. Труби також вкриті іржею. В результаті вода подається надзвичайно забрудненою. Це призводить до розвитку найрізноманітніших хвороб.

 

За своїм впливом на організм людини і мешканців водойм отрутні речовини поділяють на три групи:

1)    змінюють колір;

2)    змінюють смак і запах;

3)    впливають на загальносанітарний стан.

 

Проблема питної води стала однією з найактуальніших. Вчені працюють над проблемою використання води із запасів світового океану, льодовиків Арктики та Антарктиди, можливості транспортування айсбергів із Гренландії і США.

Методи очищення стічних вод, які застосовують нині в нашій країні та за кордоном, поділяють на дві групи:

          Природні умови (на землеробських полях);

          Штучні умови (на спеціально створених спорудах):

§   Механічне очищення;

§   Хімічне очищення;

§   Фізико-хімічне очищення;

§   Біологічне очищення.

Механічне очищення – вилучення нерозчинних речовин за допомогою сіток, фільтрів, центрифуг.

Хімічне очищення – до стічних вод додають різні домішки на нерозчинний осад.

Біохімічне очищення ґрунтується на здатності деяких видів мікроорганізмів використовувати для свого живлення органічні речовини.

В природних умовах вода очищується крізь грунт, проходячи через декілька шарів глини, піску, каміння – вона стає придатною для споживання.

 

В побутових умовах ми використовуємо фільтр “Струмок”, де вода очищується через активоване вугілля, що знаходиться в середині апарату. Через певний час його потрібно міняти.

 Іншим способом очищення води може бути відстоювання, кип’ятіння. Але при кип’ятінні знищуються корисні для нашого організму солі. При використанні неякісної води розвиваються інфекційні захворювання, захворювання шлунково-кишкового тракту.

 

В нашому регіоні річку Інгул практично знищили. Спочатку промислові відходи, далі – скидання сміття, замулення. І на превеликий жаль, керівництво це не цікавить. Збанкрутілі організації, що займаються очищенням води.

Тому ми повинні бережно використовувати воду, оберігати водойми від забруднення.

А чи знаєте ви, що на берегах річок, над криницями, струмочками садять вербу для очищення води?

А роблять це тому, що у верби дуже велике  і міцне коріння, яке не дає замулитись воді. Люди це помітили і склали народне прислів’я: “Там, де верба росте, житиме джерельце”, “Де срібліє вербиця, там здорова водиця”.

Наші предки спостерігали ще одну характерну здатність води – бути природнім фільтром усіляких домішок, що містяться у водах річок та озер. Ось чому люди брали (й сьогодні беруть) воду для пиття у річці під вербою. Та й не один завзятий рибалка ловив добрячого сома або щупака в заглибинах під вербовим корінням, риба також любить чисту, оздоровлену воду.

Цікаво й таке: у селах, де копають колодязі на куток, тобто на 10 – 15 дворів, люди у відра із набраною водою завжди кладуть вербову дощечку завбільшки з долоню. Такий вербовий кусник дезинфікує воду, поліпшує її смакові якості, надаючи їй “вербного духу”, що його утворюють смолисті речовини.

 

Дискусія:   1. Що Ви знали з цієї теми?

                   2. Який досвід Ви здобули з цієї теми?

                   3. Які у Вас є запитання з цієї проблеми?

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар