УРОК 7 ТЕМА. ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОДЕФІЦИТУ Й ДІАБЕТУ

 

Мета: ознайомити учнів із небезпечними наслідками діабету, йододефіциту; учити здійснювати профілактику йододефіциту й діабету, зберігати і споживати йодовану сіль; розвивати вміння правильно добирати продукти, багаті на йод; виховувати бажання дотримувати правил харчування для здоров’я.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстративний матеріал, аркуші паперу А4, маркери, аудіозапис (голос учителя) життєвої ситуації, відео, мультимедійне обладнання та презентація, зошити, підручники.

Хід уроку

і. організаційний момент

Привітання вчителя. Установка на позитивний настрій

§     Я бажаю здоров’я моїй сім’ї.

§     Я бажаю здоров’я моїй шкільній сім’ї.

§     Я бажаю здоров’я всім мешканцям міста .

§     Я бажаю здоров’я нашій планеті.

§     Нехай усі будуть щасливі!

іі. Активізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання

1. Самоаналіз щодо дотримання правил харчування

Позначте галочкою правила, яких ви дотримуєте, найбільш важливі, на вашу думку, — знаком оклику, сумнівні — знаком питання.

1. Найголовніше — максимальна розмаїтість їжі, що забезпечує надходження в організм усіх необхідних поживних речовин.

2. Не робіть із їжі культу, але не ставтеся до неї зневажливо.

3. Слід обрати, залежно від індивідуальних особливостей, найбільш придатний для себе раціон. Дієта, що підходить вашій подрузі, для вас може виявитися зовсім невідповідною.

4. Прислухайтеся до своєї інтуїції, яка підказує вам, що потрібно для організму в цей момент.

5. Із-за столу треба вставати з відчуттям, що ви могли б іще щось з’їсти.

6. Необхідно підбирати раціон залежно від кліматичних і сезонних умов проживання. Влітку краще орієнтуватися на холодну їжу (кімнатної температури), узимку — на помірно гарячу. Навесні та влітку в раціоні слід збільшувати частку рослинних продуктів, навесні і восени — споживати більше білків та жирів.

7. Якщо вам через якісь причини довелося з’їсти щось, що ви вважаєте для себе шкідливим, поставтеся до цього спокійніше, не лайте себе. У цьому випадку самокритика принесе більше шкоди для організму, ніж з’їдене.

8. Дуже важливо їсти щойно приготовану їжу. Рекомендують готувати тільки на один раз, тому що в їжі, яка постояла кілька годин, починаються процеси гниття та бродіння.

9. Поступовий перехід на малобілкову та низькокалорійну їжу може істотно поліпшити здоров’я і продовжити життя.

10. Намагайтеся під час прийому їжі, з одного боку — не відволікатися (на газети, книги, телевізор), а з іншого — не зациклюватися на їжі, не ставати її рабом.

11. Намагайтеся ретельно пережовувати їжу.

12. Позитивний емоційний фон під час їжі дуже корисний. Несприятливо впливають на процеси травлення негативні емоції, переживання, з’ясування стосунків.

13. Бажано їсти тільки тоді, коли є відчуття голоду. Насправді ми часто їмо тому, що шлунок звик до наповненого стану. Критерієм справжнього відчуття голоду може бути такий: бажання з’їсти шматочок черствого чорного хліба.

14. Приказка «Сніданок з’їж сам, обід розділи з другом…» не зовсім відповідає істині. Наш організм після нічного відпочинку не потребує великої кількості їжі. Тому зранку можна обмежитися легким сніданком.

15. Бажано дотримувати правил сполучуваності продуктів.

16. Намагайтесь обмежити кількість продуктів, багатих на холестерин.

17. Найкраще вживати ті овочі й фрукти, що ростуть у вашому регіоні.

18. Пийте води не менше, ніж 1,5 літра на день.

19. Вечеряти рекомендують не пізніше, ніж за 2 години до сну. В ідеалі, до моменту засинання шлункове травлення має закінчитись, і їжа в основному має перейти в кишківник.

20. Бажано виключити чи обмежити вживання десертів. Солодке після прийому основної їжі викликає бродіння в шлунково-кишковому тракті.

21. У процесі теплової обробки продуктів, як правило, втрачають чимало корисних речовин, але чистого сироїдіння потрібно уникати. Ідеальне співвідношення між сирою їжею і вареною — 70 % і 30 %.

22. Після їжі не бажано відразу братися за роботу, тим більше важку. Краще хвилин 20-30 відпочити, але не спати.

23. Із м’ясною їжею потрібно вживати якомога більше зелені й овочів, але не картоплі та макаронів.

24. Не рекомендовано їсти в стані втоми, перед роботою, коли ви змерзли чи перегрілися, стурбовані, схвильовані, повні страху чи гніву, у разі болів і лихоманки.

2. Вправа «Мікрофон»

Ø    До чого може призвести неправильне харчування?

Ø    Які рекомендації ви можете дати людині із зайвою вагою? 

Ø    У якому разі дієта й фізичні вправи дають користь? 

ііі. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

У підлітків активно перебудовуються нервова та ендокринна системи, що призводить до проблем із серцем та судинами. Особливістю перебудови ендокринної системи є зміна гормонального статусу підлітка. Імунна система також зазнає змін, що обумовлює зниження адаптаційних, пристосувальних реакцій, а також стійкості організму до зовнішніх впливів. Існує п’ять критичних періодів розвитку імунної системи, які збігаються з підлітковим періодом. Гормональна перебудова, що сприяє зниженню захисних функцій імунної системи підлітка, може стати причиною розвитку хронічних захворювань. Серед них — йододефіцит і діабет.

Ø    У чому полягає профілактика йододефіциту й діабету?

іV. Вивчення нового матеріалу

1. Міні-лекція (або зустріч із лікарем-педіатром, ендокринологом)

Цукровий діабет — це ендокринно-обмінне захворювання. В основі його лежить абсолютний або відносний дефіцит інсуліну, що зумовлює порушення всіх видів обміну речовин. Найчастіше розвиток хвороби спричинюють спадковість, гострі дитячі інфекції, психічні та фізичні фактори, порушення харчування.

Цукровий діабет — спадкове захворювання. З дитячих інфекцій розвиток цукрового діабету можуть спровокувати епідемічний паротит, вітряна віспа, кір, скарлатина, грип, ангіна.

Психічна і фізична травми також належать до факторів, що сприяють виникненню цукрового діабету, але, мабуть, психічна травма лише провокує ранні прояви цукрового діабету, перебіг якого був прихованим. За фізичних і психічних травм часто підвищується рівень глюкози в крові (гіперглікемія), сечі (глікозурія), проте захворювання не розвивається.

На стан інсулярного апарату підшлункової залози негативно впливає надмірне харчування.

Слід зауважити, що цукровий діабет починається в тих, хто вживає багато жирів. Саме жири, а не вуглеводи за надлишкового введення можуть призводити до виснаження β-клітин. Якщо діти зловживають солодощами, це також зумовлює перевантаження функцій інсулярного апарату.

Цукровий діабет може проявитися в будь-якому віці, однак найчастіше він виникає в дітей 6–8 і 11–13 років, оскільки в ці роки діти інтенсивно ростуть, а інсулярний апарат підшлункової залози працює з великим напруженням.

У лікуванні хворих на цукровий діабет найважливішими є:

1) правильне харчування;

2) інсулінотерапія;

3) дотримання гігієнічного режиму.

У дієті співвідношення білків, жирів і вуглеводів має становити відповідно 1:0,75:3,5. Треба обмежити вживання цукру та інших солодощів до 30–35 г на добу.

До харчування хворих дітей обов’язково повинні входити сир, вівсяна крупа і борошно, тріска, нежирна баранина, тобто продукти, що мають здатність виводити жири з печінки, запобігаючи її жировій інфільтрації.

Споживати їжу краще п’ять разів: сніданок, обід, полудень, вечеря і додаткове харчування через 3 год після введення інсуліну, тобто другий сніданок.

Важливо скласти правильний режим. Помірні фізичні вправи сприяють кращому засвоєнню цукру і зниженню його рівня в крові.

Однак заняття фізичною культурою треба обговорити з лікарем. Хворим на діабет рекомендують проводити йодову фонову терапію.

2. Розв’язання проблемної ситуації

 Відеосюжет

Уривок із відеосюжету «Загадки исчезающего интеллекта».

— Що є причиною виродження нації?

3. Презентація вчителя чи підготовлених учнів за такими слайдами

v 1 слайд

Історична довідка
Йод був відкритий французьким хіміком Б. Куртуа 1811 року під час обробки попелу морських водоростей сірчаною кислотою. Досконало йод був вивчений англійським хіміком Г. Деві і французьким хіміком Ж. Гей-Люсаком (незалежно одне від одного). Назву «йод» елементу дав Гей-Люсак, що в перекладі з грецької означає «фіолетовий» (колір випарів йоду)

 

v 2 слайд

Як йод потрапляє до організму Йод є постійною складовою частиною рослинних і тваринних організмів, у яких його вміст постійно змінюється залежно від концентрації йоду в оточуючому середовищі (воді, ґрунті, повітрі). Живі організми можуть накопичувати йод у своїх тканинах до значних концентрацій, наприклад, деякі морські водорості (FUCUS, LAMINARIA, PHYLLOPHORA). Завдяки великому вмісту йоду в водоростях, останні використовують для видобування його в промислових масштабах. За теорією В. І. Вернадського, геніального вченого ХХ століття, у кругообігу йоду в природі вирішальна роль належить живим організмам. Із води і ґрунту йод поглинають рослини і тварини. У результаті їх діяльності й наступного руйнування йод знову потрапляє в ґрунт, а також повітря. У повітрі знаходяться як вільний йод, так і всі його розпорошені солі. У 1 куб. м повітря чорноморського та азовського узбережжя України вміст йоду становить від 0,01 до 0,05 мг, у районі Києва — 0,001 мг. У гірських районах — 0,0002 мг і менше. Йод до організму надходить із їжею, переважно рослинною, а також із водою. Основне джерело йоду на планеті — Світовий океан, із поверхні якого випаровується 4 000 000 тонн йоду щороку. Людині потрібно приблизно 200–220 тисячних міліграмів йоду на добу — він необхідний для нормального функціонування щитоподібної залози, у якій накопичується його найбільша кількість

 

v 3 слайд

	Спостереження Наполеона Про те, що на зоб хворіли давно, стає зрозуміло, коли дивишся на полотна майстрів минулого. Часто на них зображені люди, у яких випуклі блискучі очі (унаслідок розростання щитоподібної залози) свідчать про наявність хвороби — ендемічного зобу. але в ті часи такий тип краси був у моді… З плином часу мода змінюється
Імператор Наполеон Бонапарт, який мав аналітичний розум, звернув увагу на цікаве явище. Серед солдатів, котрих призивали в армію з гірських місцевостей французьких Альп, чимало хворіли на зоб. Але не тільки зоб привернув увагу Бонапарта. Майже всі вони не могли опанувати військовою справою. Саме Наполеон закликав лікарів проаналізувати це явище й особливо звернути увагу на те, що наявність зобу співпадає з нездатністю цих солдатів до навчання
На превеликий жаль, здогадка Наполеона підтвердилася. Учені з’ясували, що хвороба солдатів викликана дефіцитом йоду в гірських районах. Нині науково доведено: якщо вагітна жінка не отримує достатньої кількості йоду, то вона має чималі шанси народити кретина. Якщо ж в організм дитини не потрапляє достатньої кількості йоду, то будуть великі проблеми у її вихованні. У дорослих дефіцит йоду може викликати синдром хронічної втоми, що зумовлюватиме труднощі під час виконання розумової праці
На думку професора В. Передерія, «…дефіцит йоду знижує інтелект нації до 30 %»! Вважають, що головна причина народження кретинів — алкоголізм, але 9 із 10 випадків, — говорить В. Передерій, — це дефіцит йоду

v 4 слайд

Проблема йододефіциту — уповільнений ріст, — швидка втомлюваність, — знижена успішність, — погіршення пам’яті в дітей, — захворювання щитоподібної залози. Ознаки йододефіциту До групи емоційних ознак йододефіциту відносять: невластиву для певної людини дратівливість, забудькуватість, погіршення уваги й реакції, тривалий депресивний стан, зниження життєвого тонусу, сонливість і загальну млявість організму. Імунодефіцитна група включає в себе одну головну ознаку — ослаблення імунітету і, як наслідок, особливу схильність до інфекцій, застудних захворювань, розвиток хронічних захворювань. Кардіологічна група: атеросклероз, аритмія, підвищення нижнього тиску. Одна із найбільших ознак наявності в людини дефіциту йоду — це збільшення зобу. Але це вже говорить про прогрес захворювання. Наслідком запущених захворювань щитоподібної залози в дітей можуть стати: відставання в фізичному й розумовому розвитку, сповільнений ріст, порушення мовлення, глухонімота

 

 

v 5 слайд

Профілактика йододефіциту. Як боротися з йододефіцитом Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) установлені фізіологічні, тобто залежні від віку, добові норми споживання мікроелемента — йоду. У середньому ця норма становить від 120 до 150 мг щодня. Основна кількість йоду надходить у наш організм із їжею. У найбільшій концентрації він представлений у морській рибі, морепродуктах, морських водоростях і риб’ячому жирі — орієнтовно 800–1000 мг/кг

v 6 слайд

 

Як можна розв’язати проблему йододефіциту в Україні Попередити захворювання, викликані йододефіцитом, дозволяє простий захід — додавання до їжі йоду. Простіше й зручніше вводити його зі звичайною сіллю. Потреба людини в солі складає мінімум 5 г на добу. Із цією кількістю організм насичується йодом, 2/3 якого наступного дня виводиться із сечею. Йодують (25 грамів йодистого калію на тонну солі), як правило, перший і вищий її сорти. Йодована сіль особливо корисна мешканцям Карпатського регіону України, українського Полісся, долин Дніпра, Північного Дінця, території Донецького кряжу. Дефіцит йоду тут є основною причиною не тільки ендемічного зобу, а й інших захворювань, біологічного недорозвитку організму й навіть виродження, різноманітних форм дегенерацій. Спостерігають також зміни в рості, нестійкість до інфекцій, хронічні хвороби. Крім розумової відсталості, можуть бути передчасні пологи в жінок, мертвонароджені діти, глухонімота. На перше місце лікарі ставлять розумову відсталість. Особливо виявляє себе дефіцит йоду в умовах підвищеного радіаційного фону. За браку стабільної кількості йоду щитоподібна залоза поглинає радіоактивний його надлишок

Перегляд фільму "Про недостачу йоду"

v 7 слайд

Правила користування і вживання йодованої солі Для профілактики захворювань, пов’язаних із дефіцитом йоду, треба користуватися збагаченою йодом кухонною сіллю. Досить щодня вживати в їжу 5–10 г цієї солі, щоб запобігти багатьом захворюванням, пов’язаним із дефіцитом йоду. Оскільки йод із йодованої солі поступово вивітрюється, для збереження її встановлений певний термін — 6 місяців. Удома таку сіль треба зберігати в сухому місці, краще за все в дерев’яній посудині, з щільно закритою кришкою. Цю сіль можна застосовувати й для соління овочевих, рибних, м’ясних та інших продуктів, розрахованих на довгий термін зберігання. Існує хибна думка, що йодована сіль змінює смак, колір продуктів і консервацій. Спеціальні дослідження, проведені в Голландії, довели, що це не так. Смак і колір таких продуктів не змінюються. Така перевірка також була проведена у Польщі, Чехії, Словакії. Якщо строк зберігання йодованої солі вичерпано, нею можна користуватися як звичайною. Але вона вже не може слугувати засобом для запобігання зобу

4. Фізкультхвилинка на кмітливість, увагу, спритність «Руки-ноги»

Опис прийому

Коли вчитель плескає в долоні один раз, клас піднімає руки, два рази — учні підіймаються. Якщо руки вже підняті, то, коли ведучий плескає один раз, їх треба опустити (відповідно, коли діти вже стоять, то на серію оплесків вони мають сісти). Змінюючи послідовність і темп плескання, учитель намагається спантеличити учнів, тренуючи їхню зібраність.

Це вправа дуже ефективна, концентрує увагу, з нею справляється той, хто здатний чітко підкорятися командам і не повторювати рухи сусідів, які можуть бути неправильними. Умови слід пояснювати стисло: «Одноразове плескання — команда рукам: їх треба підняти або опустити; неодноразове плескання — команда ногам: потрібно встати або сісти», після чого вчитель відразу подає сигнали. Моментальне включення учнів у вправу змушує їх по ходу справи усвідомлювати завдання, покладаючись на кмітливість і спритність.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота за підручником

Самостійне опрацювання статті.

Завдання: поповнити свої знання та підготуватися до самостійної роботи.

2. Самостійна робота за картками 

і варіант	іі варіант
1. Який ризик має хлорування питної води?	1. Чому збільшився відсоток підлітків, які хворіють на діабет (причини захворювання)?
2. Перелічити продукти, що містять йод	2. Перелічити ознаки йододефіциту
3. Чому йододефіцит є проблемою держави?	3. Чому не завжди йодована сіль є ефективною щодо профілактики йододефіциту?
4. Назвати профілактичні заходи щодо захворювання на діабет	4. Назвати профілактичні заходи щодо йододефіциту

VI. Домашнє завдання (різнорівневе)

І рівень: опрацювати статтю в підручнику, дати усно відповіді на запитання підручника.

ІІ рівень: скласти поради щодо ведення здорового способу життя підліткам, які хворіють на діабет.

ІІІ рівень: намалювати рекламу «Попередження йододефіциту».

VIі. Підбиття підсумків уроку

Вправа «Вільний мікрофон»

Учні продовжують речення: «Сьогодні я дізнався про...»