Мета: поглиблювати знання школярів про безпеку й небезпеку, принципи безпечної життєдіяльності; вчити розпізнавати природні, техногенні і соціальні небезпеки; сприяти досягненню раціональної послідовності дій у разі потрапляння в небезпечну ситуацію; розвивати навички опанувати себе, аналізу ситуацій і прийняття рішень; виховувати мотиваційні основи збереження і зміцнення здоров’я.
Обладнання: ілюстративний матеріал щодо теми уроку, перфокарти (за кількістю учнів),
таблиця «Класифікація соціальних небезпек», картки-таблиці для роботи в парах
(1 шт. для двох учнів), іграшкова квітка.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Привітання, створення
позитивного настрою
2. Знайомство «Це здорово!»
Мета: розширити інформацію про
учнів, підвищити рівень згуртованості класу.
Хід вправи
Учні стають (або сідають) у коло.
Учитель пропонує учневі, що стоїть (сидить) праворуч, назвати своє ім’я й
улюблене заняття (наприклад, «Я, Марія, люблю читати» тощо).
У відповідь на кожну фразу всі
учні хором вигукують: «Це здорово!», і водночас піднімають угору великий палець
(жест схвалення).
ІІ. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ
ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Робота за перфокартами
Позначте всі правильні відповіді
1. Причини інфекційних
захворювань:
А не освітлювана сонцем і забруднена кімната;
Б переїдання;
В комахи;
Г хвора людина.
2. Респіраторні захворювання:
А СНІД;
Б грип;
В туберкульоз;
Г дизентерія.
3. Кишкові інфекційні захворювання:
А дифтерія;
Б сальмонельоз;
В дизентерія;
Г грип.
4. До профілактики респіраторних
захворювань належить:
А щеплення;
Б ізоляція хворих;
В миття рук;
Г прикривання рота носовою хусткою під час чхання та
кашлю.
5. Заходи профілактики в разі
епідемії грипу:
А ізоляція хворих;
Б відвідування хворих;
В використання марлевої пов’язки;
Г прикривання рота носовою хусткою під час чхання та
кашлю.
6. Правильна поведінка в разі
захворювання:
А перебувати вдома;
Б гуляти з друзями;
В гуляти самому;
Г збільшити фізичне навантаження.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ
ЗНАНЬ
1. Вправа «Пантоміма»
Завдання: зобразити збудника
інфекційного захворювання (бактерію, вірус тощо), який захоплює клітини
організму людини; захисні реакції організму, які борються зі збудниками інфекцій;
бар’єри на шляху інфекцій, що запобігають інфікуванню людини збудниками.
2. Обговорення виконання учнями
вправи «Пантоміма»
ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ І ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
1. Вправа «Мікрофон»
Учитель називає тему заняття.
Завдання для учнів: скласти перелік вимог до власних знань, умінь і навичок на
кінець уроку; визначити значимість кожної вимоги особисто для себе.
V. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ
УЧНІВ
1. Диспут
Щоб не склалося загрозливої для
здоров’я і життя ситуації, ми повинні знати і пам’ятати правила безпечної
поведінки всюди. Іноді мало того, щоб пам’ятати, треба їх ще й виконувати.
Наприклад:
1. Не можна влаштовувати ігри на проїзній частині
дороги. Чому? Наведіть приклади. (Відповіді учнів.)
2. Гуляючи в саду, парку, потрібно уникати
незнайомих місць, а також прогулянок поблизу підприємств, будівель. Чому? (Відповіді
учнів.)
3. Під час дощу, грози потрібно мати парасольку.
Навіщо? Доведіть прикладами із власного життєвого досвіду. (Відповіді
учнів.)
— Назвіть свої варіанти правил,
щоб уникнути небезпеки.
§ Чи може нас підстерігати небезпека вдома?
§ Які риси характеру дадуть змогу людині
уникнути небезпек?
§ Як їх можна розвинути (здобути, сформувати,
виховати) кожному з нас?
VI. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ
УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Ознайомлення з поняттям
«Природні небезпеки»
(ілюстративний супровід)
Природні небезпеки — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища: деградації
ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, повені,
цунамі тощо. Інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин,
масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками тощо.
2. Інформаційне повідомлення
«Рекордні природні небезпеки»
Найвища температура на Землі
Після найспекотнішого, за всю
історію метеоспостережень (з 880 р.), літа 2010 року — нас, здається, не
повинні лякати максимальні температурні рекорди Землі, однак, порівняно з ними,
це літо можна вважати практично «холодним».
Отже: максимальна денна
температура була зафіксована 13 вересня 1922 року в Лівійській пустелі. Тоді
стовпчик термометра в тіні показував +57,8 °C. Що примітно, пустеля Ель-Азізія
ніколи не відрізнялася подібними температурами, оскільки розташована вона
всього за 50 кілометрів від Середземного моря.
Наступний світовий «рекорд» було
встановлено за температурою відкритої поверхні Землі. Його зафіксували знову в
одній із пустель у Лівії — Дашти-Лут. 2005 р. вчені встановили, що температура
піску підвищилася до +70 °C, ним вже неможливо було ходити босоніж, і навіть
можна було підігрівати їжу. До речі, ця ж пустеля є одним із найбільш
посушливих місць на планеті, там рідко можна зустріти тварин і практично
неможливо побачити рослини. Там погано уживаються навіть бактерії. Зате тисячі
туристів щороку стікаються в Дашти-Лут подивитися на найвищі дюни у світі,
висота яких часом перевищує 500 метрів.
А найвищою середньорічною
температурою відзначилася Африка. В Ефіопії є місце під назвою Даллол, воно
розташоване на 116 метрів нижче рівня моря, там немає нічого живого, бо це
вулканічна місцевість. Там середня температура за рік становить +34,4 °C.
Найнижча температура на Землі
Останній раз найнижчу температуру
на Землі зафіксували 1983 р., 21 липня, в Антарктиці, на станції «Восток». Тоді
температура повітря знизилася до -89,2 °С. У таких умовах спеціальна апаратура
працювала на межі, але працівникам станції «Схід» вдалося не тільки без втрат
пережити цей день, але і зробити важливі виміри.
Також на Землі ведуть статистику
найхолоднішої середньорічної температури. І знову відзначилася Антарктида 1958
р. середня температура в районі Південного полюса становила всього -7,8 °С.
-143 °С! Саме таку температуру
зафіксували 27 липня 1963 року в атмосфері над Швецією, на висоті близько 85
кілометрів. На сьогодні це найнижча температура, зареєстрована в атмосфері
Землі.
3. Ознайомлення з поняттям «Техногенні небезпеки» (ілюстративний супровід)
Техногенні небезпеки — це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих
вибухів чи їхня загроза, аварій із викидом (загрозою викиду) небезпечних
хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптового руйнування споруд та
будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення,
гідродинамічних аварій на греблях, дамбах тощо.
§ аварії, катастрофи на виробництві;
§ нераціональне використання енергоносіїв,
корисних копалин;
§ помилки, допущені в технічних проектах;
§ низький рівень кваліфікації персоналу тощо.
4. Ознайомлення з поняттям
«Соціальні небезпеки» (ілюстративний супровід)
Соціальні небезпеки — це ситуації, пов’язані з протиправними діями терористичного та
антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного
акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів ядерних
установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на
екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи
знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях,
викрадення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.
Соціальними називають небезпеки,
що поширюються в суспільстві і загрожують життю і здоров’ю людей. Носіями соціальних
небезпек є люди, які створюють певні соціальні групи. Особливість соціальних
небезпек полягає в тому, що вони загрожують великій кількості людей. Поширення
соціальних небезпек зумовлено особливостями поведінки людей і окремих
соціальних груп. Соціальні небезпеки досить численні. Наприклад, до соціальних
належать всі протиправні (незаконні) форми насилля, вживання речовин, що
порушують психологічну і фізіологічну рівновагу людини (алкоголь, наркотики,
паління), шахрайство, самогубство та інші дії, здатні принести шкоду здоров’ю
людей.
5. Робота за таблицею
«Класифікація соціальних небезпек»
Соціальні небезпеки можуть бути
класифіковані за певними ознаками.
Класифікація соціальних небезпек
1. За походженням можуть бути виділені
такі групи небезпек:
а) небезпеки, пов’язані із
психічним впливом на людину (шантаж, шахрайство, крадіжки тощо);
б) небезпеки, пов’язані з
фізичним насильством (розбій, бандитизм, терор, ґвалтування, утримання
заручників);
в) небезпеки, пов’язані з
уживанням речовин, що руйнують організм людини (наркоманія, алкоголізм,
паління);
г) небезпеки, пов’язані із
хворобами (СНІД, венеричні захворювання тощо);
д) небезпеки самогубства.
2. За масштабами подій соціальні
небезпеки можна розділити на:
а) локальні;
б) регіональні;
в) глобальні.
3. За статево-віковими ознаками поділяють
соціальні небезпеки, що характерні: для дітей, молоді, жінок, чоловіків та
людей похилого віку.
4. За організацією соціальні небезпеки
можуть бути випадковими й умисними.
— Назвіть місця можливих
соціальних небезпек. (Масові заходи: концерти, спортивні змагання; місця, де
перебуває багато людей: ринки, вокзали тощо. І навпаки — безлюдна місцевість
(пустирі, ліс тощо.)
Соціальні небезпеки породжені
соціально-економічними процесами, що відбуваються в суспільстві. У той же час
треба відзначити суперечливий характер причин, наслідком яких є соціальні
небезпеки.
Недосконалість людської природи —
головна передумова появи соціальних небезпек. Наявність адекватної правової
системи може бути основною умовою попередження і захисту від соціальних
небезпек. Залучення громадськості та краща інформованість населення про
можливість появи соціальних небезпек, а також про можливі наслідки від їх
прояву, також є елементом захисту від соціальних небезпек.
6. Робота за підручником (у парах)
Скласти міні-конспект про
раціональну послідовність дій у разі небезпечної ситуації.
7. Оздоровлювальна вправа.
Руханка «Плутанина»
Мета: зняти напруження і втому,
створити гарний настрій.
Хід вправи
Учні стають у коло. Починає
ведучий, який зрозуміло для інших імітує рухами виконання якої-небудь роботи
(копає, грає на музичному інструменті, пере, прасує тощо). Учень, який стоїть
праворуч, запитує: «Що ти робиш?» Ведучому треба відповісти що-небудь, але
зовсім не те, що він насправді імітує, продовжуючи виконувати свої рухи.
Наприклад, показує рухами, що грає на скрипці, а відповідає: «Зриваю яблука».
Тим часом його сусід, отримавши відповідь, починає виконувати рухи, які
імітують словесну відповідь, тобто «неправду». Тепер уже про це його запитуватиме
сусід праворуч, і тут теж треба сказати «неправду». Усі продовжують виконувати
свої рухи, доки коло не замкнеться.
VIІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Вправа «Запитання — відповідь»
(робота в парах)
Взаємонавчання «Природні, техногенні
та соціальні небезпеки».
Завдання: по черзі учні ставлять одне одному запитання й
аналізують почуті відповіді.
2. Робота в парах. Заповнення
таблиці (за картками)
Відома вам формула безпеки —
закон неухильного виконання для кожного, хто прагне за умов ризику здобувати
перемогу над ситуацією. Користуючись знаннями, здобутими сьогодні на уроці,
заповніть таблицю:
|
УНИКАТИ — розпізнавати небезпеки і не потрапляти в них |
1. _________________________ 2. _________________________ 3. _________________________ |
|
ЗАПОБІГАТИ — поводитися так, щоб самому не створити небезпечну ситуацію |
1. _________________________ 2. _________________________ 3. _________________________ |
|
ДІЯТИ — у разі необхідності правильно скористатися знаннями і діяти |
1. _________________________ 2. _________________________ 3. _________________________ |
(Можливі варіанти записів: не
сідати в переповнений транспорт, переходити дорогу на зелений сигнал
світлофора, скористатися запасним виходом, не підтримувати розмов із
незнайомцями тощо.)
VIІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Рефлексія. «Ланцюжок»
«Щоб уникати небезпек, я…
А ти?»
2. Ритуал прощання
Учні стають у коло, передають
одне одному квітку і висловлюють добрі побажання або слова подяки.
IX. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове:
§ опрацювати матеріал підручника щодо вивченої
теми;
додаткові (на вибір, за
бажанням):
§ придумати проблемну ситуацію з вивченої теми й
алгоритм виходу з неї;
§
написати есе
«Життя без небезпек».
Немає коментарів:
Дописати коментар